Попри чинне бронювання, частина українців хвилюється: що буде, якщо у відпустці зустріти представників ТЦК? Чи не анулюється відстрочка? Юристи пояснюють, у яких випадках бронювання справді під загрозою.
В Україні тривають воєнний стан та загальна мобілізація, під яку потрапляють усі військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, окрім тих, хто має законну відстрочку або оформлене бронювання. Про це пише ТСН.
У суспільстві дедалі частіше виникає питання: чи може ТЦК мобілізувати заброньованого, якщо той перебуває у відпустці?
Хто має право на бронювання
Бронювання працівників необхідне для безперебійної роботи органів влади, місцевого самоврядування та підприємств, що забезпечують важливі процеси у державі.
Адвокатка Марина Бекало пояснює:
не підлягають мобілізації протягом усього періоду мобілізації
терміном на шість місяців
Після завершення цього строку бронювання може бути продовжене повторно.
Перелік критично важливих об’єктів визначено постановою Кабміну №1109, а правила бронювання встановлені постановою №76. Щоб компанія отримала статус критично важливої, вона має виконати низку критеріїв та бути внесеною до Єдиного реєстру.
Чи можуть заброньованого мобілізувати у відпустці
Юристи наголошують: відпустка не скасовує трудові відносини, а отже – й відстрочку.
Стаття 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначає, що працівники критично важливих підприємств не підлягають призову, доки діє їхня бронь.
Водночас постанова Кабміну №76 містить перелік підстав, коли відстрочка може бути анульована. Це можливо лише у випадках:
втрати підприємством статусу критично важливого;
завершення строку дії броні;
тимчасового призупинення трудового договору;
звільнення працівника.
"Під час відпустки місце роботи та заробітна плата зберігаються, а трудові відносини не припиняються, отже підстав для скасування бронювання немає", — пояснює Марина Бекало.
Які документи потрібно мати із собою заброньованому
Фахівці зазначають: навіть якщо бронь законна, важливо стежити за оформленням документів, адже інколи проблеми виникають через технічні помилки.
Поширені ризики:
відсутність актуальної довідки чи наказу про бронювання;
дані ще не внесені до електронних реєстрів;
роботодавець подав документи, але їх не погодили.
Тому юристи радять завжди мати при собі оригінал або завірену копію документів, перевіряти строк дії та впевнитися, що бронювання внесене до реєстру. У спірних ситуаціях варто фіксувати можливі порушення та оскаржувати дії ТЦК СП.
Зміни з 2026 року: хто може втратити бронь
З наступного року Україна вводить нові вимоги до підприємств, які хочуть бронювати своїх працівників.
З 1 січня 2026 року середня заробітна плата військовозобов’язаного працівника має бути не меншою ніж 21,6 тис. грн. Нині поріг нижчий – 20 тисяч.
У правилах бронювання зазначено: зарплата працівника на критично важливому підприємстві у кожному місяці останнього кварталу має бути не нижче за мінімальну зарплату по країні, помножену на коефіцієнт 2,5.
Оскільки у 2026 році мінімальна зарплата, згідно з проєктом бюджету, складатиме 8647 грн, розрахунок такий: 8647 × 2,5 = 21 617,5 грн.
Адвокатка наголошує: якщо підприємство не зможе забезпечити цей рівень доходу, воно втратить право на бронювання, а працівники – відповідно, відстрочку від мобілізації.
Читати: в Україні стрімко зростає кількість вакансій із бронюванням: де шукають працівників і які зарплати пропонують.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.
