Під час окупації частини Харківщини секретарка Вільхівської сільської ради Надія Антонова здійснила "кар’єрний зліт" на посаду призначеної росіянами голови адміністрації. За словами місцевих, жінка вчиняла численні диверсії щодо мешканців села і наживалась на односельцях. Зрадниця також неодноразово "світилась" у медіаполі країни-агресорки. Чи понесе вона відповідальність за скоєне?
За час повномасштабної війни Харків і регіон суттєво постраждали внаслідок російської агресії. Однак особливо прикрим є той факт, що потерпають землі не лише від зовнішніх ворогів, адже зрадники криються і серед місцевих жителів. Яскравим прикладом цього стала історія секретарки Вільхівської сільської ради Надії Антонової. Депутатка Вільхівської сільської ради представляла партію "Слуга народу", а попередньо, як не дивно, була членкинею проросійської "Партії регіонів".
Як розповіли СтопКору місцеві жителі, з початку широкомасштабного вторгнення секретарка хутко знайшла прихисток за пазухою у ворога. В обмін на привілеї зрадниця доклала зусиль, щоб полегшити росіянам окупацію села Кутузівка.
За свідченням мешканців громади, жінка "наполегливо працювала" у взаємодії з керівником російських військових під позивним "Вітязь". Таким чином, без зайвої конкуренції жінка здобула нове "крісло" і з секретарки стала головою локальної адміністрації.
Мешканці села згадують: Антонова без вагань здавала окупантам військових, ветеранів АТО/ООС, розвідників і правоохоронців. Для полегшення входу ворогів на територію села – змушувала мешканців громади надівати білі пов’язки, коли окупанти захоплювали територію. Тоді як росіяни забігали в будинки, виганяли людей і направляли з усіма питаннями до пані Антонової. Вона, свідчать місцеві, стала таким собі гідом для окупантів і вказувала, де можна мародерити і як вести розвідку за нашими військовими.
Згідно з розповіддю кількох свідків (імена з міркувань безпеки ми не розкриваємо), сама Антонова доброзичливо прислуговувала окупантам після їх облаштування в місцевому штабі. Окрім того, зрадниця разом зі своєю родиною та росіянами зірвала з адмінбудівлі український стяг, замінивши його на ворожий триколор.
До співпраці з росіянами, ймовірно, була задіяна і рідня Антонової, що виїхала в окуповане село Вільче. Її син, як кажуть свідки, за компанію з росіянами періодично приїздив (як і Антонова до них із заступником коменданта під позивним "Ара") на автівці з літерою "Z" по продукти, щоб потім перепродавати їх у Вовчанську. Схоже, зловживала цим і сама Антонова з першим заступником голови сільради Миколою Романовим, яка активно перепродавала продукти з неабиякою націнкою. Очевидцями діянь Романова з Антоновою стали мешканці громади, які спостерігали, як посадовці 24 лютого 2022 року їздили по селам передмістя, агітуючи чекати і не чинити опір.
Принагідно люди згадують історію про волонтерські авто з "гуманітаркою", яка мали прибути разом зі швидкою допомогою. Однак мешканці громади так і не дочекались підтримки, адже волонтери, проїжджаючи Кутузівку, чомусь зникли. Причина невідома, зважаючи на те, що Антонова тримала під контролем односельців, забороняючи їм виходити надвір.
Один зі свідків виходив винятково на територію своєї ферми задля годівлі худоби, яку згодом роздавав у селі.
8 квітня 2022 року в будинок одного зі свідків увірвались п’ятеро озброєних окупантів, з-поміж яких він упізнав "Вітязя" й "Ару". Окупанти перевіряли інформацію, джерелом якої виявилась, як стверджують, Антонова.
Одного разу свідок пішов на ферму, щоб роздавати свиней, але дізнався про заборону – звісно ж, не без участі Антонової. Задіяним був і місцевий житель Коркин В’ячеслав, який також неабияк прислуговував окупантам.
"Я тоді сказала Коркину, щоб передав Антоновой, що хай вона краще розпоряджається своїм життям, а не чужими життями, і своїм майном, а не чужим", – оповідає свідок свою реакцію на це розпорядження "голови".
За розповідями місцевих, Антонова сприяла і зникненню окремих мешканців громади. Наприклад, до потерпілого, який надав свідчення, після полону щодня приходили військові рф з перевіркою. До того ж, окупанти мали на меті довідатись про перебування його сусіда – ветерана АТО. Перед повномасштабним вторгненням, за свідченням дружини, він реєстрував статус військовослужбовця в Антонової.
З допомогою зрадниці окупанти таки розшукали чоловіка, утім його нинішній стан і місцезнаходження невідомі. І це, як стверджують місцеві, не поодинокий випадок. Багато свідків по цій справі долучились до лав ЗСУ, однак деякі загинули, а деякі зникли безвісти.
Сама ж Антонова презентувала себе як "благодійницю". "Вовчиця в овечій шкурі", як згадують мешканці села Кутузівка, справді роздавала певну гуманітарну допомогу місцевим – але лише персонально тим, хто уклінно проситиме.
Вибіркове ставлення проявлялось і в умовах розміщення мешканців громади: близьким вона начебто надавала можливість спати біля обігрівачів на ліжках і підгодовувала, а інших – безжально проганяла, нехтуючи важким станом. Прикладом стала одна з родин жителів: шукаючи прихистку, люди сховалися в льосі одного з місцевих. Виявивши це, Антонова зателефонувала йому й наказала прогнати їх.
Потерпілий, з його слів, кілька разів намагався зв’язатись зі слідчим СБУ, аби дати свідчення проти Антонової.
Свідок, який зрештою виїхав із села в Харків, згадує, що в травні-червні 2022 року їздив на допити СБУ у справі Антонової.
Примітно, що "слава" про Антонову дійшла до ворожих медіа, які зі свого боку кинулись її вихваляти й захищати, що зафіксовано, наприклад, у виступі пропагандистки Симоньян, яка виспівувала дифірамби запроданці, немов агітуючи до цього інших. Таким чином бачимо, що пропагандистські медіа дають розголос існуванню внутрішніх ворогів.
Як стало відомо СтопКору з джерел у правоохоронних органах, 7 травня 2022 року підозрювану у колабораціонізмі чиновницю було затримано за ст. КПК України. Однак справа ризикує бути закритою або ж кінцевий вирок може бути пом’якшеним за сприяння Романова, який зобов’язався взяти Антонову на поруки. Проте бачимо, що таким чином він просто іншими словами назвав методи відтягування справи й ухиляння від відповідальності.
Романов наразі є чинним першим заступником голови Вільхівської сільської ради та може використовувати свій адміністративний ресурс для визволення Антонової.
Наразі, поки триває судове розслідування, зрадниця перебуває в СІЗО.
"Як на мій погляд, відбувається затягування справи. Є такий ризик, що справа залишиться похованою, тому що третій рік вже триває цей процес, а також є труднощі зі свідками", – коментує просування кримінальної справи керівник Харківського осередку ВГО "Стоп корупції" Сергій Усов.
Зі свого боку продовжуватимемо спостерігати за цією справою і висвітлюватимемо надалі, адже правда має бути почутою.
Сподіваємось на відповідну реакцію Руслана Кравченка, який, очоливши посаду Генерального прокурора, здійснив зміну кадрів. Реакція нового прокурора, який діє за принципами доброчесності, віримо, не обмежиться пасивністю у справі.
Нагадаємо, що у квітні цьогоріч на Харківщині викрили зраду з боку співробітника енергетичного підприємства у передмісті Харкова, який співпрацював з представниками фсб росії. Чоловік передавав ворогам стратегічно важливу інформацію, тож був співучасником атак.
Ще одного зрадника в межах Харківщини виявили близько 2 місяців тому. Колаборант співпрацював із фсб і, виконуючи їхні завдання, убив українського військового, чинив диверсії та планував теракти проти керівників Харківської ОВА й Дергачівської МВА.
