Обговорення законопроєкту № 15573 на нараді осередків ВГО "Стоп корупції" стало приводом для подальшого опрацювання питання захисту військовослужбовців-викривачів. Після конференції двоє представників організації детальніше виклали свої пропозиції, зосередившись на ризиках для військових у зоні бойових дій, механізмах переведення та процедурах ухвалення рішень щодо їхньої безпеки.
На нараді осередків ВГО "Стоп корупції", що на базі центрального офісу відбулась 23 вересня, присутні всебічно аналізували законопроєкт №15573. Під особливий фокус потрапило питання можливого захисту військовослужбовців-викривачів.
"Наскільки я зрозумів, гарантії безпеки військовослужбовця, який повідомляє про корупцію, є одним з основних каменів спотикання, який гальмує викривачів корупції у війську. Тому є сенс переглянути, які гарантії безпеки мають у війську викривачі сьогодні, і чого не вистачає", – обґрунтував вагомість цього питання керівник Офісу стратегічного розвитку ВГО "Стоп корупції" Леонід Волошенко.
Незадовго після конференції двоє стопкорівців виклали свої обґрунтування щодо можливості розширення й доповнення досліджуваного законопроєкту.
Генічеський борець про внутрішній перерозподіл сил і засобів
Перший із них, керівник Генічеського осередку ВГО "Стоп корупції" Михайло Новосельцев, який обороняє Україну, зі свого боку звернув увагу на особливі ризики для військових у зоні бойових дій – у контексті того, що навіть законні бойові розпорядження можуть створювати загрозу життю викривача, а довести зв’язок таких рішень із повідомленням про корупцію доволі складно.
Відтак Михайло Новосельцев наголосив на тому, що перевірка законності бойового розпорядження або встановлення факту протиправних дій командира не може розглядатися як достатній механізм забезпечення безпеки військовослужбовця-викривача в умовах ведення бойових дій. А пояснив генічеський стопкорівець це тим, що законопроєкт №15573, за його словами, потребує окремого врегулювання механізму фактичного захисту військовослужбовця-викривача.
"Питання в чому заключається: які корупційні діяння можливі у військових частинах? Це розкрадання військового майна або приписки, як це раніш звучало, до бойових втрат. Але це все може відбуватись лише при виконанні бойових спеціальних задач. Про це може знати військовослужбовець, який безпосередньо бере участь у бойових діях на лінії бойового зіткнення.
Питання в тому, що якщо він вказує про якісь злочинні дії командування, то сама по собі його служба в районі бойових дій не позбавляє його безпеки, і якщо його відправляють на якусь сп-шку, яку дуже складно пройти, відкрита місцевість, то його виживання практично зводиться до малих відсотків. І потім він іде туди – може і 100 днів його міняти можливості не буде, або роблять вигляд, що немає можливості поміняти його", – обґрунтовує Михайло Новосельцев.
Таким чином захисник у межах ухваленого законопроєкту пропонує пропонує передбачити невідкладне тимчасове виведення викривача з підпорядкування командира, щодо якого подано повідомлення, але при цьому – переводити військового до частини, яка не виконує бойових завдань у районі бойових дій. Після чого вже стопкорівець підкреслив необхідність визначити незалежний орган, об’єктивні підстави та чіткий порядок застосування захисних заходів.
Однак, зауважує стопкорівець й про баланс із виконанням бойових завдань, зазначивши, що такий захід не повинен застосовуватися автоматично за фактом подання повідомлення про корупцію, щоб уникнути викривлення умов для використання відповідного механізму.
Усунення ймовірного конфлікту інтересів та повідомлення, що передбачають подальшу відповідальність
Своїм баченням поділився представник іще одного осередку, з проханням висвітлити його в режимі інкогніто.
Стопкорівець наголосив на критичній потребі вдосконалення механізму, що стосується захисту військових-викривачів. Пояснив це тим, що перебування викривача, за його словами, під безпосереднім підпорядкуванням особи, щодо якої здійснено повідомлення, створює очевидний конфлікт інтересів та ризик для його життя та здоров'я.
Зі своєї позиції борець із корупцією зазначив, як важливо передбачити можливість переведення викривача до іншого місця служби задля гарантування його безпеки. Наступним же пунктом окресленого алгоритму в поданні механізму стопкорівець відзначив потребу доручити ухвалення рішень уповноваженому колегіальному органу на основі об’єктивної оцінки ризиків протягом 48 годин.
До того ж, стопкорівець висловив ініціативу запровадити відповідальність на підставі завідомо неправдивих повідомлень, спрямованих на дискредитацію командира або ухилення від служби.
"Варто взяти до уваги інформацію щодо структури антикорупційних органів у війську в інших країнах. Більшість країн не мають єдиного самостійного "військового антикорупційного агентства". Натомість вони захищають свої збройні сили від корупції за допомогою трирівневої структури: спеціалізовані внутрішні військові інспектори, незалежні національні правоохоронні органи та спеціальні цивільні/парламентські органи нагляду.
Наприклад, у Сполучених Штатах Америки існує спеціальний незалежні департамент (The Department of Defense Office of Inspector General) в структурі Пентагону, де працюють військові інспектори. Аналогічна структура є в американському флоті (Naval Criminal Investigative Service). Вони не є повністю незалежними, оскільки працюють всередині міністерства, але виявляти корупцію на рівні низових ланок вони цілком здатні. На другому рівні антикорупційної системи багатьох країнах працюють загальнонаціональні спеціалізовані антикорупційні агенції, які подібні нашим НАБУ, НАЗК, ДБР", – зазначив Леонід Волошенко.
Раніше писали про фейк від невідомих осіб, які підписавшись іменем керівника Чернівецького осередку ВГО "Стоп корупції" Сергія Качмарського розіслали до численних установ повідомлення про так звані виявлені факти, що стосуються декларування недостовірної інформації в деклараціях керівника Чернівецької обласної прокуратури Артема Яся.
