Білоруські добровольці полку імені Кастуся Калиновського вирішили боротися не лише зброєю, а й словом, провівши у Києві конференцію "Шлях до волі". Це фактично стало першим політичних заходом, проведеним військовою одиницею білоруських добровольців у складі Збройних Сил України. І хоча конференція не мала великого успіху, захід "калиновців" створив новий, свіжий промінь в діяльності білоруських демократичних сил.
Про це повідомляє видання "Західний фронт", цитуючи виступи з конференції.
Окрім представників білоруських демсил, у конференції брали участь експерти та політики з українського боку. Верховну Раду України представляли двоє депутатів із міжфракційного об'єднання "За демократичну Білорусь" – Богдан Яременко та Сергій Соболєв. До слова, в це об'єднання входить 26 народних обранців, і воно не має реальних важелів впливу на прийняття законодавчих і виконавчих рішень, тому багато білорусів в Україні, які підтримують її у боротьбі за своє виживання проти росії, залишаються сам на сам зі своїми проблемами дотепер.
Під час свого виступу на конференції Богдан Яременко зачитав текст заяви щодо ініційованого ПКК заходу.
"На особливу увагу заслуговує той факт, що захід ініційований фондом полку імені Кастуся Каліновського та білоруськими добровольцями, що в лавах Збройних сил України дають відсіч російській агресії проти України! Героїзм та жертовність білорусів під час війни в Україні є однією з найяскравіших сторінок українсько-білоруських взаємин", – йшлося, зокрема, у заяві.
Від імені міжфракційного об'єднання "За демократичну Білорусь!" народний депутат звернувся до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради із закликом "зробити усе можливе задля підтримки білоруського руху опору та боротьби за волю в сусідній державі!"
"Визволення Білорусі є одним із фрагментів битви демократії та тоталітаризму, що розгортається у світі від Тайваню до Ізраїлю та України! Закликаємо уряди та парламенти світових демократій підтримати боротьбу білоруського народу за свою волю!" – наголошено у заяві.
Загалом, за словами заступника командира ПКК Вадима Кабанчука, протягом двох днів у заході взяло участь понад 150 учасників від різних політичних об'єднань.
Така кількість учасників засвідчила, що "на конференцію покладають великі сподівання".
"Сподівання на те, що різні білоруські політичні структури усе ж зможуть нарешті консолідуватися та розпочати системну роботу над визволенням нашої країни. Ми задоволені першими висновками нашої Конференції, а саме тим, що її учасники прийняли важливі документи: "Меморандум за результатами Конференції" і "Звернення до вільних народів світу". Робота над цими документами відбувалася у рамках оргкомітету з підготовки Конференції, у який увійшли Полк імені Кастуся Калиновського, Офіс Світлани Тихановської, Об'єднаний прехідний кабінет, Координаційна Рада та Рух "Вільна Білорусь". Робота тривала протягом двох місяців до початку Конференції", – розповів у відеозверненні за підсумками заходу Вадим Кабанчук.
Він також закликав долучатися до схвалення цих документів інші громадсько-політичні структури Білорусі. Усю інформацію можна віднайти на сайті ПКК за цим поcиланням. Підписати документи та надіслати їх можна на електронну пошту [email protected].
Окрім організаторів конференції, до підписання документів вже долучилася низка інших білоруських громадсько-політичних структур, а саме Партія БНФ, Рух білоруських націоналістів, Байпол, БелПол, Молодіжний блок, громадсько-політичний об'єднання "Національно-демократична платформа", Асоціація політв'язнів Білорусі.
Із 15 грудня 2023 року з представників організацій, які підписали документи, утворять робочі групи для діяльності за різними напрямками.
Одним із цікавинок заходу є те, що у конференції взяли участь представники груп, які раніше за один стіл, м'яко кажучи, не сідали. Тож коло учасників вийшло таким, що важко було уявити їх на одному заході. З іншого боку, підписання фінального документа "вийшло змазаним". У перший день, що завершився підписанням двох попередньо узгоджених документів, частина гостей ставила підпис окремішньо – від себе. Мовляв, підпис від імені їхньої організації чи групи потрібно погоджувати. Тож говорити про схвалення результатів усіма ключовими учасниками поки що рано. Але разом із тим говорити про зрив підписання також не варто.
Про це політолог Ігор Тишкевич сказав у своєму відеоблозі.
Лідерка демократичних сил Білорусі Світлана Тихановська долучилася до учасників конференції через відеозв'язок.
"Ми повинні розуміти, що у нас з Україною одна мета – це зберегти свободу та незалежність наших країн... Сьогодні зранку я виступала перед дипломатами європейських країн і закликала їх підтримати заявку України на членство у Євросоюзі... Без вільної України не буде вільної Білорусі, але і без вільної Білорусі не буде ані безпечної України, ані безпечної Європи... І це розуміємо ми з вами, але це не завжди розуміють у Брюсселі та Вашингтоні. І ми, білоруси, підтримуватимемо Україну незалежно від того, як складатимуться наші взаємостосунки з офіційним Києвом. Тому що це відповідає нашим національним інтересам. Хоча, безумовно, разом ми могли би працювати ефективніше і на міжнародній арені, і в напрямку супротиву російській пропаганді", – сказала, зокрема, пані Тихановська.
Вона також наголосила, що найбільш важливим етапом такої співпраці була би підтримка білорусів в Україні та білоруських добровольців. Бо білоруси борються поруч з українцями із 2014 року, а серед перших полеглих на Майдані був Михайло Жизневський.
Лідерка демсил висловила сподівання, що Україна невдовзі призначить спецпредставника з відносин із демократичною Білоруссю.
Окрім того, на своїх офіційних сторінках очільниця білоруських демсил оприлюднила відеозвернення до полку Кастуся Калиновського.
Співзасновник Західного інформаційного фронту та Білоруського інформаційного центру у Львові Юрій Кміть під час свого виступу акцентував увагу на тому, що потрібно використати увесь спільний потенціал білорусів та українців для спільної перемоги. І це за наявності претензій як до дій як української влади, так і білоруських опозиційних сил.
"Українсько-білоруські відносини – ми забули, про що ми говоримо. Ми говоримо не про Світлану Тихановську, ми говоримо про українсько-білоруські відносини, які формально не існують. Тому що на рівні лукашенка у нас є дипломатичні відносини, але відносин немає. На рівні опозиційних сил у нас ніби є відносини, але немає рівня домовленостей чи якихось договорів, тобто офіційних відносин також немає. У нас є єдині відносини, двох видів – індивідуальні та ті, що є в Полка Калиновського, у них контракт зі ЗСУ. А ще є відносини між суспільством – українським і білоруським. І вони є набагато вищого порядку", – сказав, зокрема, Юрій Кміть.
Він також нагадав, як змінювалася риторика Світлани Тихановської під впливом українського суспільства – від заяв про нейтралітет Білорусі після війни лідерка білоруських демсил і її Офіс сьогодні говорить про бажання вступити у ЄС.
Щодо розмов і суперечок про легітимність тих чи інших структур білоруських демократичних сил, Юрій Кміть висловив таку думку:
- Яка різниця, яка та легітимність – більша чи менша. Це є символ віри насправді – віримо ми в це чи не віримо. Якщо європейські країни повірили в легітимність Світлани Тихановської, то ми, як члени та майбутні союзники Євросоюзу, також повинні це зробити. Ми це розуміємо. Але це не означає, що ми це зобов'язані робити... Всі наші зустрічі впираються в одне і звучать одні й ті самі наративи. А потрібно працювати, просто створювати робочі групи, працювати над конкретними ідеями, над інформаційною політикою. А ми займаємося суперечками про філософію понять. Є нормальний приклад роботи на основі Форуму Острозьких. У його межах ми створили з Анатолієм Лебедьком і Геннадієм Маньком робочу групу експертів з напрацювання спільної інформаційної стратегії... для поліпшення інформаційної політики. І я до цієї роботи всіх запрошую, тому що без білоруських журналістів, активістів ми цього не зробимо. Ми не подолаємо цього монстра – російську ідеологічну машину, яка заполонила Білорусь. Без вас (білорусів, - ЗІФ) ми її не подолаємо. Суто українські журналісти не зроблять того контенту, не зроблять потрібних наративів...".
Цікавими думками щодо проведеної конференції поділилися в етері 6 TB Білорусь у програмі "Актуально" директор Інституту світової політики Євген Магда і згаданий вище заступник командира полку Калиновського Вадим Кабанчук.
Конференцію організували передовсім для того, щоби вкотре нагадати білорусам, що визволення Білорусі та деокупація – це виключно національна, білоруська, справа, яку за них ніхто не зробить.
"За відсутності бачення стратегічних підходів, скажімо так, титульної білоруської опозиції, ми взяли ініціативу на себе, ми висунули стратегічні тези та відповідно до цих тез створили оргкомітет. Для того, щоби зрозуміти, що ті поплічники, які поділяють ці стратегічні тези, вони можуть сконсолідуватися і врешті-решт розпочати ефективно працювати в руслі визволення Білорусі", – сказав Вадим Кабанчук.
Євген Магда від себе констатував, що у складі Збройних Сил України білоруські добровольці є найчисельнішою групою іноземців, які воюють за Україну.
"Я радий, що з уст Світлани Тихановської – Вадим (Кабанчук, - ЗІФ) не дасть збрехати – фактично прозвучала формула, яку я не раз повторював, що без демократичної Білорусі нема безпечної Європи, без незалежної України нема незалежної Білорусі. І я дійсно радий, що білоруські демократичні сили свої стратегічні перемовини зі зовнішніми партнерами розпочали з України. Це знак великої довіри. Я дуже сподіваюся, що це почують і представники української влади", – зазначив, зокрема, Євген Магда.
Повертаючись безпосередньо до зали, в якій відбувалася конференція, варто зауважити, що не минулося без гострих дискусій і виступів. Організатори дали можливість висловлювати свої думки не лише щодо змісту пропонованих для підпису вищеозначених документів, але й до події загалом. Не минулося без елементів так званого "бульбосрачу" та навіть провокаційних запитань.
Хтось висловлював думку, що ПКК вирішив стати політичним гравцем і намагається перетягнути ковдру на себе, хтось критикував конференцію у тому, що вона перетворилася на чергові порожні балачки.
Попри полярність думок, політична ініціатива полку Кастуся Калиновського має шанс стати каталізатором перетворення слів, що лунають від різних політичних груп білоруських демсил, у дію.
Основне, щоби білоруських політиків не засмоктала внутрішня боротьба за примарні рейтинги та намаганння сподобатися електорату, більшість якого перебуває у жорстких і наразі міцних лещатах лукашенківського режиму. Бо саме чи не основний шлях до волі потрібно прокладати через серця і свідомість білорусів, які де-факто перебувають на окупованій росією батьківщині.
Як повідомлялось раніше, президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ, яким заборонив білорусам продовжувати паспорт чи одержувати новий за кордоном.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
