26 липня начальник Святогірської адміністрації, він очільник одного з першого осередку ВГО "Стоп корупції" розповів про сьогодення на території громади журналістам Суспільного, які прибули до міста. Безпекова ситуація й евакуація залишають пріоритетними пунктами. А про облаштування життя в прифронтових умовах розповіли самі святогірчани.
26 липня до Святогірська завітали журналісти Суспільного з метою пізнати, чим живе прифронтове місто і громада загалом у реальному часі. Гідом став начальник адміністрації і стопкорівець Володимир Рибалкін, який завше тримає інфопростір в курсі подій на місцевому рівні.
Поточна безпекова ситуація на Святогірщині
"Ворог стабільно обстрілює нашу громаду, всі наші населені пункти. Це відбувається 3 рази на добу", – зазначив начальник МВА.
Володимир Рибалкін охарактеризував частотність обстрілів у вказані періоди доби й авіацію, яку застосовує ворог. А це ж бо – авіаудари, реактивні артилерійські системи й fpv-дрони будь-якого типу:
"Це класичні обстріли, які роблять росіяни на наших територіях".
Володимир Рибалкін продемонстрував й орієнтування у ворожих обстрілах, визначивши напрям польоту російського авіаційного елемента прямо в режимі наживо.
Інтенсивність ворожих обстрілів керманич Святогірська пояснив на прикладі одного з останніх намагань спалити три будинки впродовж двох днів часу.
"Тобто вони намагалися потрапити в будинок, для того, щоб він згорів. Ну і фактично, якщо дуже спекотно, то може й вулиця…".
Святогірчанин висловлює і складність запобігання цьому наразі, з огляду на те, що служба ДСНС на території громади поки не працює, тому доводиться гасити пожежі гуртом власноруч.
Журналістка поцікавилась у Володимира Рибалкіна рушницею, яку він повсякчас носить із собою, та її використанням – а, зокрема, чи доводилось йому щось збивати зброєю:
"Рушниця це на сьогоднішній день, на жаль, це неодмінна, скажем так, безпекова зброя, яка може бути застосована проти дронів, які на сьогоднішній день, на жаль, літають над нашими ногами.
Чи використовувалась? Так, постійно вона працює, тому сподіваюсь, що потім вона вже не знадобиться".
Процес евакуації – без перерви
Не оминув Володимир Рибалкін і тему евакуації. Закцентував, зокрема, на тому, що на території Хрестищанського старостату досі перебувають діти:"Працюємо з родинами над тим, щоб вони все ж таки подумали про своїх дітей", – наголошує Володимир Рибалкін, зазначивши натомість, що на території Святогірського і Маяківського старостатів, знаних примусовою евакуацією родин із дітьми, неповнолітніх на сьогодні немає.
Володимир Рибалкін додав і те, що адміністрація підключається й до евакуації жителів Лиманчини – зокрема, травмованих.
"Ми можемо евакуювати людину за її бажанням з будь-якого населеного пункту, тому в нас постійно кількість людей, які перебувають на території Святогірської громади, вона зменшується", – зауважив, що над евакуацією в громаді завше інтенсивно працюють.
Відтак наразі, розповідає Володимир Рибалкін, на території Святогірська перебуває 282 людини, тоді ж на території громади – 1184.
Умови життя у Святогірській громаді
Щодо актуальних умов для життя у Святогірщині, голова адміністрації відзначив передусім гуманітарні місії – зокрема, на території міста, а також забезпечення необхідним жителів Маяківського і Хрестищанського старостатів. Однак водночас Володимир Рибалкін не змовчав і про ворожу авіацію, а саме – fpv-дрони, що роботою на логістичних шляхах ускладнюють процес переміщення гуманітарної допомоги.
Не обійшов увагою і проблему електропостачання, яке на сьогодні відновити неможливо – з огляду на те, що російський ворог із 11 травня зайнявся розбиванням трансфоматорів та ліній. Відтак через поточну безпекову ситуацію фахівці ДТЕК не можуть поки проводити відновлювальні роботи.
У той же час, зауважив Володимир Рибалкін, працює комунальне підприємство:
"Так, воно не має свого класичного вигляду, але все, щоб логістичні шляхи були чисті, все, щоб не було уламків там на дорогах – це все робиться".
Як виживають святогірчани і підтримують бойовий настрій?
Журналісти мали нагоду впродовж перебування у Святогірську поспілкувати із трійкою місцевих.
"Терпимо. Нам пропонували виїжджати, але виїжджати і нікуди, і ні за чим, і ні з чим. Я тут уже з 79-го року, як заміж вийшла, так що... Мої діти повиїжджали – ну вони ж молоді, бачте", – говорить місцева жителька Людмила.
Святогірчанка розповіла й про підтримку зв’язку з рідними, з метою чого, незважаючи на свій 70-річний вік, самотужки підіймається на місцеву гору, де власне і може скористатись наявною мобільною мережею.
Розповіла Людмила і про свій тогочасний похід до магазину:
"А оце скупились. Яєць купили – будемо яйцями відбиватись, як будуть на нас…", – виразила свою бойову готовність.
Про життя й підтримку місцевого бізнесу розповів і власник магазина Вадим:
"Тяжкі умови. Оце потроху пристосовуємось, викручуємось. Народ годувати треба.
Річ не в тім, що менше, – річ у тім, що небезпечно їх возити. Ось у чому проблема. Військові коли-не-коли скажуть, що можна їхати/не можна – ну ось так ось і викручуємось".
Зберігання продукції, розповів мешканець міста, забезпечує тим часом, зокрема, функціювання невеликого генератора всередині будівлі:
"За бензином їздимо також. Не дуже таке приємне заняття за бензином їздити – великий ризик.
Так припустімо, ось, коли дрон атакував, він зірвався і все.
А так найменший уламок цей гарячий – і все. Ну а так, ну а що страхи говорити. Працюємо-працюємо".
Частотність відвідування магазину ж Вадим передав як потребу не лише здійснити покупку, а як комунікувати між собою – відзначає торгове місце також як точку обміну новинами:
"Сюди приходять поспілкуватись. Ну новини: зі Слов'янська там/з Ізюма приїдеш там – тут же нема як би інтернету – на гору там ходять. Ну, збираються новини і трохи обговорюються: як там, як там справи взагалі".
Святогірчанин Вадим поділився й планами щодо покупки системи Starlink, якщо фронтова ситуація залишиться стабільною.
Поблизу магазину журналісти запросили до розмови іще одного святогірчанина Олександра, який висловився щодо пріоритетних покупок:
"Хліб. Тому що ж світла немає, пекти немає на чому. Саме головне в магазині хліб купити. Ну добре, що хлопці їздять і привозять нам це... Саме головне – хліб".
Розповів чоловік і про будні в умовах без електроенергії:
"Оце дали нам сонячні акумулятори, батарейки, і ми заряджаємо телефони, а щоб потрапити на зв'язок, потрібно вилазити аж на гору, на монастир".
Ще одним із засобів зв’язку мешканець міста відзначив рацію, яку має як він, так і його напарниця. Таким чином містяни мають можливість оперативно сконтактувати у випадку, як будь-що загориться.
У процесі розмови Олександр показав журналістам і своїх чотирилапих супутників:
"А це собаки – куди я біжу, туди й вони за мною біжать. Це Бім, а той другий – другий відстав… Шкода. Вони гарні, добрі", – пояснив святогірчанин своє бажання догляду за цуценятами.
У реальному часі ситуацію в громаді керманич Святогірська традиційно висвітлив і 16 липня, прокоментувавши статистику тих, хто так і не виїхав, і вкотре наголосив на необхідності евакуації.
