Гірка річниця: цього тижня минає рік з моменту ракетної атаки рф по "Будинку офіцерів" у Вінниці. 27 загиблих, понад 200 поранених, вісім людей зникли безвісти, понівечено вулиці й будинки – такими стали наслідки російської агресії. Міська влада чи не одразу пообіцяла допомогти постраждалим і відновити оселі. Та що реально було зроблено за рік на місці трагедії?
Які кроки було здійснено для подолання наслідків ракетного удару по Вінниці й допомоги сім’ям жертв за рік після інциденту? Команда "СтопКору" відвідала місто, зафіксувавши стан споруд, постраждалих від удару рф. Журналісти також поспілкувались із представниками Вінницької міської ради, які пояснили, що зроблено на місці трагедії.
Згадаємо обставини трагедії, що сколихнула Україну майже рік тому.
Російське командування запустило по Вінниці три крилатих ракети "Калібр", які стартували з Чорного моря. Ракети вдарили у центр міста, ставши причиною загибелі 26 людей. Внаслідок пожежі вигорів медичний центр – снаряд вибухнув за три метри від вхідних дверей. "Будинок офіцерів" отримав серйозні ушкодження: рознесло вщент задню стіну і дах.
14 липня 2022 року перші повідомлення про вибухи у Вінниці з'явились у мережі близько 10:40. Тоді ж опублікували перші світлини та відео: видно, як над місцем удару здіймається дим.
За декілька хвилин стало відомо про місця влучань:
- тротуар біля офісного центру "Будинок побуту "Ювілейний";
- парковка неподалік "Будинку офіцерів".
Вибухова хвиля докотилась до пологового будинку, вибила вікна в навколишніх спорудах.
З часом стало відомо про кількість постраждалих – загинуло 27 людей: діти, чоловіки, жінки. Порання отримали близько 200 осіб, з них 80 потрапили до лікарні. Також стверджується, що восьмеро людей зникли безвісти.
Серед загиблих – лікарі медичного центру, який вщент вигорів після удару ракети рф, мирні люди, які проходили неподалік.
Випадок, який вразив світ, – загибель 4-річної дівчинки Лізи Дмитрієвої. Дівчинка була "сонячною дитиною" і разом з мамою прямувала на заняття до логопеда. Вибухова хвиля обірвала життя дитини.
Мама дівчинки Ірина тривалий час перебувала у лікарні і не знала про загибель доньки. Лише у серпні 2022 року вона написала кілька слів про трагедію.
В Instagram жінка написала, що пів року була за кордоном. Повернулась у березні 2023 року. У червні написала, що немає нічого гіршого, ніж коли батьки ховають дітей.
Загалом під час удару по Вінниці загинули діти: 4-річна Ліза, 7-річний Максим і 8-річний Кирило.
У приміщенні медичного центру "Нейромед" перебувало кілька десятків медпрацівників та відвідувачів. Серед загиблих – лікарка-нейрохірург 45-річна Наталя Фальштинська, мати трьох дітей. Жінка кілька днів боролась за життя – опіки вкривали більше 90% поверхні тіла. Померла 19 липня, попри усі намагання лікарів.
Вже за кілька днів після трагедії представники влади почали розповідати, що планують робити на зруйнованій території.
Перший варіант розвитку подій оприлюднив тодішній радник Офісу Президента Тимошенко. 15 липня 2022 року чиновник заявив, що "Будинок офіцерів", схоже, отримав настільки серйозні пошкодження, що його знесуть.
17 липня очільник Вінницької ОВА Сергій Борзов оприлюднив висновок ДСНС: "Після влучання ракети будівля є аварійною. Після обстеження фахівцями було прийнято рішення про розбір завалів. Мова не про знесення всього об’єкту, а про демонтаж аварійних конструкцій, де небезпечно".
Борзов, голова Вінницької ОВА, заявив про плани щодо будівлі: її спершу законсервують – на період несприятливих погодних умов, а потім планують реставрувати. Для цього планують оголосити конкурс проєктів.
Місце подій у Вінниці 30 липня відвідав міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов. За його словами, міністерство серйозно візьметься до реставрації – фасад, як мінімум, збережуть.
На Площу Перемоги, де вибухнули ракети армії рф, час від часу привозять міжнародні делегації, які бувають у Вінниці. Наприклад, 19 квітня 2023 року туди привели гостей з Польщі та Чехії.
Кореспонденти "СтопКору" оглянули місце, по якому рік тому вдарили російські "Калібри".
Що зафіксувала камера журналістів:
- "Будинок офіцерів" і площа огорожені парканом;
- будівля офісного центру – без змін: вибиті шибки на усіх 9 поверхах, де-не-де вікна затягнуті плівкою, подекуди – дуже зрідка – забиті фанерою або ДСП;
- на площі під літаком – іграшки;
- офіс "Нейромеду" повністю забито ДСП;
- посеред майданчика біля "Нейромеду" – вирва від прильоту.
З-за огорожі видно сліди ремонтних робіт:
- передній фасад пофарбовано;
- бічні фасади – вікна забиті ДСП, також видно, що за зовнішніми стінами – порожнеча;
- задня частина будівлі – з мінімальними змінами: видно погризені стіни і вщент рознесено задню частину будівлі.
Які суми було виділено для подолання наслідків трагедії у Вінниці?
5 серпня 2022 року Вінницький міський голова Сергій Моргунов пояснив, що на ремонт житлових будинків, які оточують Площу Перемоги, виділено 240 млн грн (49 багатоквартирних, 29 – приватних). Міськрада зобов'язалась відновити дахи на найбільш постраждалих будинках. У встановленні вікон та дверей також мали взяти участь міжнародні організації.
Як пояснив тоді мер, Будинок побуту "Ювілейний" має комерційних орендарів, також тут розміщено РАЦС, який є власністю облради – на той момент подальша доля будівлі ще вирішувалась.
Щодо "Будинку офіцерів" – то це власність Військово-Повітряних сил. Тож саме вони начебто мали вирішувати, що робити з об’єктом.
При цьому Моргунов нагадав, що будівля протягом своєї історії вже отримувала серйозні ушкодження, а саме – під час Другої світової війни. Після цього її не знесли, а відремонтували. Тому містяни просять відновити будівлю і він їх в цьому підтримує.
Зазначимо, "Будинок офіцерів" – споруда, яку звели за проєктом архітектора Каракіса у 1934-35 рр. Протягом всього часу існування тут проводились різноманітні зібрання та розважальні заходи для військових. Після 1992 року у приміщенні відбувались естрадні концерти для усіх містян – зала вміщувала близько 1000 осіб.
Між тим "СтопКор" зацікавило, яким був вклад держави у відновлення будинку.
У відповіді на запит редакції міськрада оприлюднила кілька тез:
- за будівлю відповідає Вінницька обласна військова адміністрація, а зовсім не місто;
- балансоутримувачем є "Квартирно-експлуатаційний відділ" – саме ця структура відповідає за приміщення;
- у 2022 році місто виділило 1 млн грн для консервації та ремонтних робіт приміщення;
- гроші отримав "Квартирно-експлуатаційний відділ", який мав провести протиаварійні та невідкладні консерваційні заходи;
- планується виділити кошти для того, щоб "Квартирно-експлуатаційний відділ" почав розробку документації для реставрації "Будинку офіцерів".
Світлини з місця подій засвідчують, що, схоже, більше ніяких коштів не виділялось. А все, що виділено, пішло на паркан і забиття вікон ДСП.
Зазначимо, одна плита ДСП товщиною 1 см і розмірами 1,250 на 2,5 м (3,125 кв. м) коштує близько 386 грн.
Отже, мільйона гривень мало б вистачити на 2590 штук таких плит. Такою кількістю плит можна закрити площу 8093 кв. м, між тим як орієнтовна площа бокових фасадів – близько 2 тис. кв. м.
Нетривалий пошук в мережі показує інституцію, яка має відповідати за стан "Будинку офіцерів". Міністерство оборони України – засновник "Квартирно-експлуатаційного відділу", про яку ідеться у відповіді Вінницької міськради.
Зауважимо, "СтопКор" підготував звернення до Міністерства оборони України, а також Вінницької обласної військової адміністрації та міністра розвитку громад і територій України для отримання більш детальних пояснень щодо подальшої долі "Будинку офіцерів". Ми продовжимо стежити за долею зруйнованої будівлі.
Нагадаємо, розслідувачі встановили дані пілота, командира екіпажу, який наводив крилаті ракети, зокрема, під час атаки на Вінницю влітку минулого року.
Ця публікація створена за підтримки "Black Sea Trust", що є проєктом "German Marshall Fund of the United States". "Black Sea Trust" або його партнери не обов’язково поділяють думку, висловлену у цій публікації
