Українці, які сплачують штрафи ТЦК через застосунок "Резерв+", щоб зняти статус "у розшуку", оформити бронювання або швидше врегулювати питання військового обліку, можуть згодом оскаржити постанову та повернути сплачені кошти. Якщо суд скасував постанову ТЦК, правова підстава для утримання штрафу зникає, а гроші можуть бути стягнуті з Державного бюджету.
Як сплата штрафу впливає на оскарження
На практиці військовозобов’язані іноді сплачують штраф ТЦК, навіть якщо не погоджуються з притягненням до адміністративної відповідальності. Причиною може бути необхідність терміново зняти статус "у розшуку" в "Резерв+" або отримати бронювання на роботі.
Однак сплата штрафу не означає автоматичної відмови людини від права на судовий захист. Постанову ТЦК можна оскаржити, якщо громадянин вважає її незаконною.
Водночас важливо пам’ятати про процесуальні строки. Відповідно до частини 2 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, позов щодо постанови у справі про адміністративне правопорушення загалом подається протягом десяти днів. Питання про початок перебігу цього строку та можливість його поновлення залежить від конкретних обставин справи.
Показовою є справа № 527/1457/26. Чоловік дізнався через "Резерв+", що ТЦК подав його в розшук через нібито неявку за повісткою. Оскільки підприємство готувало документи для його бронювання, він сплатив через застосунок 8500 грн — половину штрафу у 17 тисяч гривень.
Після оплати статус "у розшуку" зник, а згодом у застосунку з’явилася інформація про бронювання. Водночас чоловік вирішив оскаржити постанову ТЦК, оскільки стверджував, що повістки не отримував.
Суд першої інстанції, однак, дійшов висновку, що позивач знав про постанову щонайменше з моменту сплати штрафу, і визнав строк на оскарження пропущеним. Наразі справа перебуває на стадії апеляційного перегляду.
Чи можна повернути вже сплачений штраф
Окреме питання виникає після скасування постанови ТЦК. На практиці громадяни можуть звертатися до Казначейства із заявою про повернення коштів, однак отримують відмову через необхідність дотримання бюджетної процедури.
Зокрема, Казначейство може посилатися на Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів №787.
Проте ситуація зі штрафом, який був сплачений на підставі чинної постанови, а згодом ця постанова була скасована судом, має іншу правову природу.
Велику роль у таких спорах відіграє позиція Великої Палати Верховного Суду у справі №910/5880/21 від 8 серпня 2023 року. Суд розмежував повернення помилково або надміру зарахованих бюджетних коштів та ситуацію, коли правова підстава для отримання грошей державою згодом відпала.
У другому випадку може застосовуватися стаття 1212 Цивільного кодексу України. Вона передбачає повернення майна, набутого або збереженого без достатньої правової підстави.
Тобто після скасування постанови ТЦК держава вже не має правової підстави утримувати сплачений за нею штраф.
Судова практика: 17 тисяч гривень повернули з бюджету
Показовим є рішення Хмельницького міськрайонного суду від 6 липня у справі №674/309/26.
ТЦК наклав на громадянина штраф у розмірі 17 тисяч гривень, який він повністю сплатив. Згодом іншим судовим рішенням постанову ТЦК скасували, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрили через відсутність складу правопорушення.
Чоловік звернувся до ТЦК та Казначейства з вимогою повернути гроші, однак добровільно кошти йому не повернули. Тоді він подав цивільний позов.
Суд погодився, що після скасування постанови ТЦК правова підстава для утримання коштів відпала. У результаті з Державного бюджету України на користь громадянина стягнули 17 тисяч гривень, а також 1331,20 грн судового збору.
А якщо штраф сплатили зі знижкою 50%
Право на повернення поширюється і на випадки, коли громадянин скористався 50-відсотковою знижкою.
У справі №638/3859/26 чоловік сплатив 8500 грн із передбачених постановою 17 тисяч гривень. Після цього суд скасував постанову ТЦК та закрив провадження.
Громадянин звернувся до суду з вимогою повернути фактично сплачені 8500 грн. Суд виходив із того, що кошти були сплачені на виконання постанови, яка згодом була скасована. Відтак після скасування рішення ТЦК правова підстава для утримання грошей у бюджеті зникла.
Це означає, що добровільна сплата половини штрафу не позбавляє людину права вимагати повернення саме тієї суми, яку вона фактично сплатила.
Що важливо знати військовозобов’язаним
Якщо громадянин сплатив штраф ТЦК, а потім домігся скасування постанови в суді, він може вимагати повернення коштів. Якщо добровільно гроші не повертають, питання може бути вирішене через суд.
Водночас найбільш проблемним етапом може стати не повернення грошей, а своєчасне оскарження самої постанови. Тому якщо людина вважає штраф незаконним, не варто відкладати звернення до суду, навіть якщо для швидкого зняття статусу "у розшуку" вона вже скористалася можливістю сплатити його через "Резерв+".
Таким чином, сплата штрафу не обов’язково ставить крапку в спорі з ТЦК. Якщо суд встановить незаконність постанови та скасує її, сплачені кошти можуть бути повернуті громадянину, у тому числі якщо штраф був оплачений зі знижкою 50%.
Раніше СтопКор писав, що Вінницький окружний адміністративний суд визнав протиправною мобілізацію військовозобов’язаного, якого призвали попри чинну відстрочку. Суд скасував наказ ТЦК про призов і наказ військової частини про зарахування чоловіка до списків особового складу, а також зобов’язав звільнити його з військової служби.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
