Україна сьогодні посідає перше місце в Європі… за обсягами контрабанди цигарок. І ця ситуація сягнула таких масштабів, що в Євросоюзі вкрай занепокоєні – коли ж найбільша країна Європи запровадить у себе таку систему акцизних марок, яка б унеможливила тютюнову контрабанду. А от як це відбувається зараз – дивіться в нашому розслідуванні.
Нещодавно ринок підакцизних товарів був неприємно здивований – Рада з питань стимулювання інвестицій при Державній фіскальній службі України оприлюднила ось цей протокол засідання, підписаний виконувачем обов'язків голови ДФС Мирославом Проданом.
Тут сказано, що на запровадження та друк електронних акцизних марок в державному бюджеті на 2018 рік має бути закладено понад 4 мільярди гривень. Тобто у 8 разів більше, аніж торік. Причому походження цієї цифри ніхто не зміг пояснити.
"Укртютюн" спрямував звернення до фіскалів з вимогою ознайомити виробників країни хоча б з приблизними розрахунками, які б пояснювали таку величезну цифру, але відповіді не отримали й досі.
Найбільше обурення учасників процесу викликало вже саме формулювання – електронна акцизна марка, адже головне, за що критикують законопроект Кабміну – це за фейковість реформи, бо марку все одно друкуватимуть.
А зараз трохи лікбезу. Власне, що таке електронна акцизка і чим вона принципово відрізняється від існуючої зараз паперової?
Електронна акцизна марка, яку запроваджено у світі, зокрема в ЄС, має бути нанесена на кожну одиницю виробу (пачку або пляшку) і містить повну інформацію про весь шлях кожної одиниці товару: виробника, дистриб'ютора, гуртову базу та роздріб. В разі, якщо така пачка чи пляшка потрапляє за кордон, контролюючі служби іноземної держави сканують марку і знають, звідки та від кого надійшла контрабанда. Така система повністю нівелює чорний ринок і відкриває можливості для викриття всіх контрабандистів. Натомість друкована акцизка містить обмежену інформацію і може бути підроблена на будь-якому поліграфічному підприємстві.
Народний депутат Леонід Козаченко каже: проект мав би бути зовсім інакшим і за змістом, і за вартістю.
- Зараз фіскальна служба пропонує зробити це, реалізуючи пропозицію якоїсь приватної фірми, яка бере за основу досвід Європи, і приблизно використовує точно таку методику і запроваджує це в Україні. Проблема лише в тому, що вартість такого продукту перевищує 4 млрд гривень. У випадку, коли ми запозичали європейський продукт, це коштувало десь близько 200 млн гривень, це тільки запровадження, а потім використання – це в 10 разів менше, до 20 млн на рік. В нашому випадку хтось пропонує це зробити, потративши понад 4 млрд бюджетних коштів і потім щороку ще беручи за це якусь франшизу, яка теж становитиме сотні мільйонів гривень, – зазначає депутат.
До речі, викликає питання і те, що сума витрат вже є, але жодного тендера не провели. Інакше кажучи – цифру рахували самі автори законопроекту разом із податківцям. Як саме – пояснити ніхто не може.
Втім, з'ясовується й дивина, яку, мабуть, на засіданні Ради з питань стимулювання інвестицій не обговорювали. Наприклад, той факт, що насправді система електронного маркування в Україні вже працює. Щоправда, не за бюджетний кошт.
Масштаби контрабанди з України такі, що європейським організаціям простіше самим організувати в нас електронний облік, аніж чекати, поки український уряд зробить це самостійно.
Ми приїхали до одного з виробництв в Україні, на якому вже впроваджено новітню технологію нанесення справжніх електронних акцизних марок. Хоча за законом тут досі клеять і паперові. Ми зараз подивимося, чим це все відрізняється.
Це – звичний вже для нас штрих-код. Він містить інформацію про те, що в цій коробці, якої воно якості, якого об'єму і звідки воно приїхало. Таку саму роль має відігравати електронна акцизна марка, якою користуються в усій Європі. Вона має бути унікальна, кожна, одна для своєї упаковки. І зараз ми подивимося, як це виглядає на цьому виробництві.
А ось і обладнання, яке наносить на продукцію те, що не тільки в Європі, а й майже в усьому світі, який відмовився від паперових акцизок, називається електронною акцизною маркою. Система в реальному часі створює унікальний малюнок, в якому зашифровані всі дані про продукт. І на відміну від паперової марки, підробити таке маркування неможливо.
Ось це і є електронна акцизна марка, як вона мала б виглядати, якби ми жили у Європі. Це може бути QR-код, або штрих-код, або будь-який малюнок. В будь-якому разі, головне, що це нанесено на виробництві, кожного разу на окрему пачку і воно є унікальне.
Пачки цигарок інша машина складає в блоки, на які також наноситься маркування. Цього разу воно шифрує в собі вже більш розширену інформацію.
А це QR-код, він наклеєний вже на блок цигарок, і в ньому також міститься повна інформація про виробника, місце виробництва і все інше. Цей QR-код може відсканувати будь-хто за допомогою свого смартфону, і це дуже важливо, бо та людина, що купить цю пачку або цей блок, вона буде знати все про цей продукт.
Подивіться, як це легко – за допомогою звичайного смартфона та безкоштовного додатка для сканування кьюар-кодів, покупець чи представник фіскальної служби, взагалі будь-хто може миттєво дізнатися весь шлях виробу від конвеєра на виробництві до конкретної полиці у роздрібній торгівлі. Разом з тим, друкована акцизка (ось і вона), яку досі клеять на пачки, навіть половини з тої інформації не містить, а те, що на ній нанесено, звичайному покупцеві зрозуміти неможливо.
До речі, про роздріб. Попри те, що ми вам показали, урядовий законопроект передбачає впроваждення не лише електронної акцизки, яка дивним чином залишається друкованою, а ще й обов'язкові сканери для зчитування цих наклейок у кожному роздрібному магазині.
Основне, що непокоїть в даному випадку представників бізнесу – що наступного року цифра в 4 мільярди, або навіть більше, буде вже їхнім, а не бюджетним, клопотом.
І нарешті, головне, про що треба говорити, на думку експертів ринку, це те, що 4 мільярди бюджетних коштів, які пропонується витратити фактично на боротьбу з контрабандою, жодним чином на цю контрабанду не вплинуть.
Те саме кажуть і в "Укртютюні" – справжня електронна акцизка мала би бути інтегрована в загальносвітову систему. Це означало б, що будь-яку партію українських цигарок, яку знайшли б за кордоном, можна було б миттєво відстежити та покарати винних. Але паперова марка такої можливості не дає.
Що таке боротьба з нелегальним обігом тютюнових виробів, "СтопКор" знає дуже давно і глибоко, позаяк займається цим питанням не перший рік. Голова осередку "Стоп корупції" у Чернівцях розповідає – тільки на кордоні з Румунією обсяги такі, що недивно, чому занепокоєні наші сусіди.
- Два місяці тому ми викрили партію контрабанди. Тоді це було 32 тисячі ящиків цигарок. Ми не робимо піар з цього, як Держприкордонслужба – знайде там три ящики цигарок і гучно оприлюднює цю новину, – розповідає активіст Чернівецького осередку ГО "Стоп корупції" Валерій Аіріні.
За словами Валерія, складається враження, що будь-які процеси навіть на законодавчому рівні, що спрямовані на ускладнення роботи контрабандистів, саботуються, адже наразі тютюнові потоки – то ціла мафіозна структура, що складається з купи посадовців.
Тема з електронними акцизними марками та взагалі тема боротьби з контрабандою тютюну – зовсім не нова. Біля витоків акцизної реформи стояв нині тимчасово відсторонений голова ДФС Роман Насіров. За словами Насірова, друкована акцизка в будь-якому разі не є надійним захистом, і ніколи не була такою.
- Доходить до того, що підробляють акцизну марку. Ну підробити ту просту акцизну марку, яка є, не можу сказати, що неважко, але це роблять. Я вам більше скажу – ми зупинили цілу фуру нелегальних подрукованих акцизних марок, які їхали з Туреччини. Тобто, хтось замовив в Туреччині виробництво скажімо так, прінтованої продукції, і вона дійсно їхала як друковані вироби. Але це були акцизні марки дуже високої якості, яку скажімо, не ви, може навіть не я, окрім спеціаліста з обладнанням, ніхто не відрізнить, – підкреслює Насіров.
Пан Роман також зауважує – мільярдів гривень з бюджету не потрібно для того, щоб привести систему до європейських стандартів. Потрібне лише бажання. А от з бажанням у країні поки що не дуже. І це, як розповідає Насіров, ще майже рік тому викликало великі питання.
У цій фінансово незрозумілій історії є й ще один фігурант – поліграфкомбінат "Україна", який і має друкувати ці нібито електронні акцизні марки. Тож чому наші посадовці так захищають роль цього підприємства?
Ось, наприклад, запис із засідання Кабінету Міністрів, де жодного разу не згадується про участь поліграфкомбінату у цій так званій реформі, хоча з 2017 року поліграфкомбінат переданий до управління Мінекономрозвитку. І видно, як перший віце-прем'єр, міністр економрозвитку, Степан Кубів та міністр фінансів Олександр Данилюк, попри зауваження представників бізнесу, наполягають на затвердженні саме своєї концепції.
Та головне – хто ж отримає право витрачати ті самі 4 мільярди?
Поліграфічний комбінат "Україна" кілька разів переходив у підпорядкування зі структури до структури і врешті опинився під керуванням Міністерства економічного розвитку. Цього року апетити його керманичів досягли апогею і піднялися до тих самих 4 млрд.
Поліграфкомбінат "Україна" наразі є одним з найбільш закритих державних підприємств країни, яке може змагатися у недоторканності від сторонніх очей з Міністерством оборони.
Поліграфкомбінат – державне підприємство, яке також займається друком бланків суворої звітності, паспортів всіх типів, а ще воно друкує бюлетені для виборів. Тому існує серед експертів ринку така версія, що до цифри в 4 мільярди вже закладено витрати на поліграфію до виборів. Втім, в будь-якому разі після запровадження безвізу, мабуть, краще було б перейти на електронні акцизні марки, як у Європі, а комбінату друкувати більше біометричних паспортів, за якими в країні досі величезні черги.
Державна фіскальна служба на наш інформаційний запит надіслала відповідь: коментувати питання електронного акцизу без Мінфіну вони не мають права.
А на відповідь Міністерства фінансів ми ще досі чекаємо.
Отже, чекаємо на оголошення тендеру, якщо він взагалі буде. А також на офіційну позицію Міністерства фінансів, якої ми на наш запит поки що не отримали. "СтопКор" слідкуватиме за розвитком цієї теми.
Детальніше – дивіться у новому випуску "СтопКору".
https://youtu.be/9Uk9Lm9Jn3I
