Команда «Стоп корупції» готує масштабне розслідування щодо діяльності норкових ферм в Україні. Представники проекту у рамках підготовки серії сюжетів навідаються на особливо шкідливі та небезпечні виробництва, перевірять способи утилізації відходів, дотримання екологічних норм, вплив ферм на довкілля та якість життя людей.
Активісти «Стоп корупції» підписали меморандум про співпрацю з адвокатським об’єднанням «Екобезпека» для спільної ефективної боротьби за чисте довкілля. Тепер окрім важелів громадського контролю команда проекту заручилась кваліфікованою підтримкою правників.
Зазначимо, що активісти та журналісти «Стоп корупції» уже побували на двох норкових підприємствах. Одне з них розміщене на Київщині у селі Велика Каратуль у 10 метрах від крайньої вулиці населеного пункту.
Місцеві скаржаться на постійний сморід та зіпсовану воду, яку неможливо пити.
Окрім того, представники проекту навідались на Львівщину, де у селі Язлівчик Бродівського району планують будівництво норкової ферми. На старті реалізації проекту уже виявили порушення. Там сільська влада не повідомила місцеве населення про громадські слухання щодо появи майбутньої ферми, а звіт з оцінки впливу на довкілля, який мав би обговорюватись на даних слуханнях в сільській раді, взагалі був відсутній.
Наразі встановлено, що будівництво ферми охоплює екологічні ризики, пов’язані з ймовірним впливом відходів виробництва на довкілля та життя мешканців селища.
"Злив планують на фільтраційні поля без очисних споруд. А 50% річок району наповнюються ґрунтовими водами" – зазначили активісти «Стоп корупції».
Команда проекту планує вихід одразу кількох сюжетів на цю тему.
Наразі в Україні офіційно працює 37 хутрових ферм.
За даними Держстату, понад 95% хутрових тварин, яких забивають в Україні заради хутра – норки.
У їхніх відходах – висока концентрація азоту й фосфору – одна з найпоширеніших форм забруднення води.
У разі неправильного поводження з відходами хутрових ферм хімічні речовини з них забруднюють місцеві водні системи, стікаючи в ґрунти та просочуючись у ґрунтові води.
За великих концентрацій азоту й фосфору відбувається евтрофікація ("цвітіння") водойм, що знижує рівень кисню й призводить до мору риби.
Окрім газів, що виділяються з посліду хутрових тварин, істотне забруднення повітря відбувається під час спалювання трупів тварин – доволі поширеного методу утилізації.
Серед цих забруднюючих речовин можуть бути чадний газ (CO), оксиди азоту (NOx), діоксин сірки (SO2), хлоридна кислота (HCl), леткі органічні речовини (VOC), діоксини, зважені частинки та важкі метали.
Єврокомісія вважає забруднення повітря однією з головних екопроблем дублення, адже в межах стандартних операцій цього процесу виділяються токсичні й пахучі речовини.
Світовий банк відносить хутрові ферми до п’ятірки найгірших виробництв на планеті з точки зору забруднення ґрунтів важкими металами.
Науковці Інституту агроекології і природокористування НААН України наголошують, що тваринні ферми продукують велику кількість відходів (гній, послід, сеча), які знижують родючість ґрунтів.
Не пропустіть викривальне розслідування «СтопКору» щодо діяльності норкових ферм.
