
Святослав Оніщук, адвокат із Рівненщини та колишній працівник прокуратури, став одним із претендентів на посаду заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Упродовж 2026 року він брав участь у кількох конкурсах на високі державні посади. Водночас під час одного з відборів до Конституційного Суду України експерти одноголосно визнали його таким, що не відповідає критерію високих моральних якостей.
Про участь Оніщука в конкурсах і питання до його майнових декларацій повідомляли "Українська правда" та антикорупційний центр "МЕЖА". Рішення щодо його відповідності критеріям відбору до Конституційного Суду зафіксоване в офіційному протоколі Дорадчої групи експертів №24 від 7 квітня 2026 року.
Хто такий Святослав Оніщук: від прокуратури до адвокатської практики
Святослав Петрович Оніщук – український адвокат, який раніше працював у прокуратурі Рівненської області.
За інформацією з його професійної біографії, у 2008 році він закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, здобувши кваліфікацію спеціаліста права.
Із 2008 до 2017 року Оніщук працював в органах прокуратури Рівненщини. За власними відомостями кандидата, він займався підтриманням державного обвинувачення та брав участь у кримінальних провадженнях, зокрема щодо економічних і фінансових злочинів.
Після звільнення з прокуратури у 2017 році Оніщук розпочав адвокатську практику. Серед напрямів його діяльності – захист у кримінальних провадженнях, представництво клієнтів у цивільних, господарських та адміністративних справах, а також міжнародні комерційні спори.
У професійній анкеті він зазначав, що має понад 17 років юридичного досвіду.
З 2018 року адвокат залучений до системи безоплатної правничої допомоги. Також він входить до комісії з оцінювання якості надання безоплатної правничої допомоги при Раді адвокатів Рівненської області.
Крім української юридичної освіти, Оніщук вказував навчання в іспанському Universidad Internacional de La Rioja (UNIR), яке розпочав у 2024 році за напрямом права.
Саме витрати на це навчання згодом стали одним із питань, на які звернули увагу під час перевірки його кандидатури.
Кілька конкурсів за один рік: на які посади претендував Оніщук
У 2026 році Святослав Оніщук неодноразово подавав документи для участі у конкурсах на високі державні посади.
Серед них – посади судді Конституційного Суду України, голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду та заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За інформацією, оприлюдненою "Українською правдою", під час відборів до АРМА та Спеціалізованого окружного адміністративного суду Оніщук не пройшов відповідні тестування.
Окремо у березні 2026 року він подав мотиваційний лист щодо можливого висунення Україною його кандидатури на посаду судді Міжнародного кримінального суду.
У своїх конкурсних документах Оніщук наголошував на юридичному досвіді та професійній кваліфікації. Зокрема, зазначав, що не притягувався до кримінальної відповідальності, не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого.
Однак найбільше публічних запитань виникло після розгляду його кандидатури Дорадчою групою експертів, яка оцінює претендентів на посади суддів Конституційного Суду.
Шість голосів проти: чому Оніщук не пройшов перевірку до КСУ
7 квітня 2026 року Дорадча група експертів ухвалила рішення щодо відповідності Святослава Оніщука критерію високих моральних якостей.
У протоколі засідання №24, на сторінці 10, зафіксовано, що всі шість членів групи проголосували за визнання кандидата таким, що не відповідає зазначеному критерію.
Таким чином, рішення було одноголосним.
Важливо, що йдеться саме про оцінювання кандидата в межах конкурсної процедури, а не про встановлення його вини у будь-якому правопорушенні.
Сам протокол фіксує результати голосування, однак не містить докладного викладу всіх обставин, які експерти враховували під час ухвалення рішення.
За інформацією журналістів, під час оцінювання кандидатури Оніщука виникли питання щодо достовірності окремих відомостей про його майно, доходи та витрати.
Зокрема, увагу звернули на користування житлом у 2015–2017 роках, витрати на навчання в Іспанії та розбіжності між задекларованими й підтвердженими доходами від адвокатської діяльності.
У журналістських матеріалах зазначалося, що кандидат не відобразив у деклараціях окремі відомості про користування житлом, а також витрати на навчання, які, за оцінкою експертів, перевищували встановлений для декларування поріг.
Водночас ці обставини слід розмежовувати з офіційним рішенням Дорадчої групи. Сам факт негативного висновку підтверджений документально, тоді як конкретні претензії до декларацій потребують оцінки з урахуванням пояснень кандидата та відповідних матеріалів перевірки.
Колекція дорогих ручок: як кандидат пояснював свої придбання
Окрему увагу журналістів привернуло захоплення Святослава Оніщука колекційними письмовими ручками.
За інформацією Антикорупційного центру "МЕЖА", оприлюдненою в "Українській правді", кандидат колекціонує ручки відомих брендів, зокрема Montegrappa та Visconti. Деякі моделі цих виробників належать до преміального сегмента й можуть коштувати значні суми.
Під час перевірки доброчесності виникли питання щодо вартості таких речей та відповідності витрат кандидата його офіційним доходам.
Сам Оніщук пояснював, що не обов'язково купував колекційні вироби за повною ринковою вартістю. За його словами, частину ручок він придбав уживаними приблизно за 200 доларів, деякі отримував шляхом обміну, а окремі згодом продавав за 20–40 тисяч гривень.
Водночас у відкритих матеріалах немає підтвердженої повної оцінки колекції, яка дозволила б визначити її загальну вартість.
Наявність дорогих особистих речей сама по собі не свідчить про порушення законодавства. Однак у межах конкурсів на посади, що передбачають перевірку доброчесності, походження коштів на їх придбання може бути предметом додаткового оцінювання.
Навчання в Іспанії та питання до доходів
Ще одним предметом уваги під час перевірки кандидатури стало навчання Оніщука в іспанському університеті UNIR.
У професійній анкеті він зазначав, що навчається там із 2024 року за юридичним напрямом.
За інформацією антикорупційних активістів, витрати на навчання перевищували встановлений законодавством поріг для відображення відповідних видатків у декларації, однак кандидат їх не зазначив.
Також журналісти повідомляли про розбіжності між задекларованими та підтвердженими доходами Оніщука від адвокатської діяльності.
Окремо виникали питання щодо користування житлом у 2015–2017 роках. За даними авторів дослідження, відповідні відомості не були відображені в деклараціях.
При цьому оприлюднені журналістами обставини не тотожні встановленому факту подання недостовірних відомостей. Для такого висновку необхідні результати належної перевірки та відповідне рішення уповноваженого органу.
У листопаді Оніщук добровільно залишив ще один конкурс до Конституційного Суду
У конкурсній історії адвоката є ще один епізод, який відбувся безпосередньо перед публікацією матеріалів про претендентів на посаду заступника керівника САП.
3 листопада 2026 року Конституційний Суд України офіційно повідомив, що Святослав Оніщук добровільно припинив участь у конкурсному відборі на посаду судді КСУ.
Дорадча група експертів отримала відповідну заяву кандидата та припинила подальший розгляд і перевірку його документів.
Цього разу йшлося про конкурс на дві вакантні посади суддів Конституційного Суду за квотою Президента України. Оніщука раніше допустила до відбору конкурсна комісія при Президентові.
Після його виходу участь у конкурсі продовжили сім кандидатів.
Таким чином, протягом 2026 року Оніщук двічі фігурував у конкурсних процедурах до Конституційного Суду. У квітні він отримав негативний висновок щодо відповідності критерію високих моральних якостей у відборі за квотою Верховної Ради, а в листопаді сам припинив участь в іншому конкурсі – за президентською квотою.
Причини добровільного виходу з листопадового відбору в повідомленні КСУ не наведені.
Чому кандидатура Оніщука привернула увагу під час конкурсу до САП
Посада заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури передбачає не лише організаційні функції, а й участь у керівництві органом, який здійснює процесуальне керівництво в резонансних корупційних провадженнях.
За відсутності керівника САП та його першого заступника посадовець може виконувати обов'язки очільника установи. Це, зокрема, стосується реалізації процесуальних повноважень у провадженнях щодо високопосадовців.
Саме тому професійна репутація та відповідність критеріям доброчесності є важливими складовими конкурсного відбору.
Участь Святослава Оніщука в кількох попередніх конкурсах не обмежує його права знову претендувати на державну посаду. Так само негативний висновок Дорадчої групи експертів у процедурі відбору до Конституційного Суду автоматично не означає невідповідності вимогам конкурсу до САП.
Водночас встановлені раніше обставини можуть стати предметом додаткових запитань до кандидата, зокрема щодо достовірності майнових відомостей, джерел доходів та пояснень, наданих під час попередніх перевірок.
Наразі немає підтвердженої інформації про притягнення Святослава Оніщука до кримінальної відповідальності через згадані питання до декларацій або про встановлення його вини в корупційному правопорушенні.
Раніше СтопКор проаналізував п'ятьох претендентів на посаду заступника керівника САП, до професійної діяльності, статків та попередніх конкурсів яких виникли запитання. Серед них – Святослав Оніщук, Олександр Кравець, Назар Мручок, Андрій Паршутін та Олександр Авдєєнко.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!






