До очільника Львівського регіонального осередку ВГО "Стоп корупції" звернувся за допомогою військовослужбовець, який опинився в критичній ситуації. Молодший сержант Сергій Давидов, із позивним Давид, 7 місяців як не отримує заробітну плату, оскільки не зарахований до штату жодної військової частини, – причиною чого стала документальна помилка.
Став на захист України воювати проти колишніх колег
На початку повномасштабного вторгнення рф на територію України Сергій Давидов став на захист кордонів у лавах Збройних сил, у складі 44 ОМБр
До 2009 року Сергій Давидов був офіцером російської армії та отримав фахову освіту в рязанському повітряно-десантному училищі. Проте сам військовослужбовець – громадянин України і 2013 року з Сімферопольського ТЦК Київського району отримав тимчасове посвідчення офіцера української армії.
"Я громадянин України, у мене сім’я тут – і я пішов воювати по двох причинах: я пішов захищати, бо тут моя сім’я – я розумію, як військовий зі значним стажем, з хорошим рівнем підготовки, що навіть мого рівня і будь-якого озброєння не вистачить, не дасть мені можливості захистити мою сім’ю в окремо взятій квартирі. Тобто лише комплексний підхід може дозволити захистити мою сім’ю, моїх близьких, рідних – ну і тих, в кого немає таких рідних і близьких, теж треба захищати – це раз. Другий момент – момент того, що я чудово розумію і моя сім’я теж це розуміє, що я пішов ще з тією позицією, що люди на підйомі патріотизму, тоді в 22-му році це був неймовірний стан, – їм потрібен досвідчений воїн, котрий в стані їх не лише навчити, а й вчасно змотивувати чи витягнути, як то кажуть, з якоїсь халепи", – поділився своїми факторами впливу Сергій Давидов.
Для підтвердження своїх слів військовий зазначив, що за 17 воєнних компаній не мав жодного загиблого при виконанні завдань:
"Я своїм курсантам завжди кажу – це мій девіз: "Хлопці, я не вірю, що можна за 55 днів колишніх будівельників/водіїв/перукарів навчити воїнами, але навчити вас виживати в цій війні – це мій пріоритет, а вже далі там, як попадете на бойові, то вже ситуація там зробить з вас воїнів"".
Конфлікт назрівав поступово
У квітні 2022 року молодший сержант, привізши своїх бійців на госпіталізацію по контузії в лікарню імені Мечникова, мав нагоду поспілкуватись із фінськими військовими журналістами, які опісля опублікували статтю про нього як про підполковника, який воює проти колишніх колег, захищаючи Україну.
Через місяць після цього Сергій Давидов зазнав пострілу від офіцера під час бойового завдання – що називає організованим замахом. А самого командира прикріпили до групи за два дні до завдання.
Наразі кримінальна справа досі перебуває на розгляді Херсонської прокуратури за місцем події. А захисник згодом також подав до ДБР на командира бригади, маючи доказову базу скоєних ним викрадень, фінансових махінацій тощо.
Коли ж Сергій Давидов підняв питання щодо бригади, місцевий представник контррозвідки написав за військовослужбовця заяву зі звинуваченням у держзраді. Відтак 16 березня 2023 року захисника під час бойового завдання заарештували на підставі обвинувачення по статті 111 ККУ. Два з половиною місяці захисник провів у Житомирському СІЗО, щоб довести свою невинуватість:
"За два з половиною місяці діло розсипалось – ні обшуки, ні детектор брехні не принесли їм бажаного результату.
Тоді вони пішли на таку підлість: почали говорити про те, що "або ти підпишеш показання, або твоя дружина піде як співучасниця шпіонажу"".
На цьому ж історію в суді, за розповіддю бійця, завершили.
"Гра цифр" чи конфлікт інтересів?
У липні 2025 року Сергій отримав відношення від військової частини А3211 – це ж бо 355-й окремий навчальний полк через потребу в інструкторі. Тож 4 липня Сергій Давидов прибув у Старичі.
За перший місяць служби на Львівщину Сергій отримав зарплатню від старої військової частини. По завершенню другого ж місяця зарплатні не було.
Коли ж Сергій Давидов поцікавився цим питанням, почув у відповідь про похибку в документах по штату. При переведенні з 44-ї ОМБр до 355-го навчального полку в Старичах відповідальні з ОК "Північ" припустились помилки в номері в/ч в наказі – і замість А3321 вписали А3211 – це ж бо 242-й навчальний центр у смт. Гончарівське на Чернігівщині. Відбулася, за словами Сергія, гра цифр.
Тоді ж на питання про те, що робити далі, почув багатообіцяюче "почекати".
"Ну, я хлопець терплячий, я чекав. А от тепер, коли звертаюсь я на гарячу лінію чи до знайомих, мені всі кажуть: "Та такого бути не може". Я кажу: "Ну уявляєте, зі мною може бути все", – розповідає військовий.
До речі, на офіційний запит відповідальні частини обмежувались відмовками про те, що Сергія не було в штаті, – тоді ж на питання про те, чому військового не відправили назад, сказали, що документи віддали й відправили.
Як розповідає військовослужбовець, після завершення справи з його адвокатом, йому погрожували тим, що до кінця війни Давидов не потрапить у стрій:
"Це при тому, що я дійсно кваліфікований військовий, і з освітою такою, що дай бог іншим. Сімнадцята військова кампанія у мене вже. А зараз дивишся, кого ловлять і кого заставляють служить, то думаєш, що світ, напевно, зійшов з розуму. Ну якась відбувається аномалія".
Таким чином на сьогодні сьомий місяць часу як молодший сержант Сергій Давидов перебуває поза штатом та не отримує зарплатні.
А що тим часом командування?
Захисник розповів, що неодноразово звертався щодо цього до командира полку, який у відповідь раз у раз годував його жданиками.
Задля вияснення ситуації ми зв’язались із командиром 355-го навчального механізованого полку Миколою Переступняком, який, схоже, не очікував дзвінка і розгубився у відповіді:
"Ну я не можу за всіх знати, у мене їх, розумієте, дуже багато", – на цьому ж командир скоординував нас до лейтенанта пані Мар’яни.
Лейтенантка навчального зі свого боку сказала, що Сергія Давидова призначили інструктором навчального курсу школи загальновійськової підготовки 242-го центру:
"Ми його в списки частини не зараховували і, відповідно, ми його не обліковували. Ми йому сказали, що це не наш, це не 355-й – це зовсім інший центр. Він сказав, що "я туди не поїду"".
Натомість Сергій Давидов розповідає, що неодноразово звертався до командира з цим питанням:
"Я тривалий час знаходився там на місці і комбат розповідав мені казки, що "ось зараз повирішуємо – потерпи, почекай", – і якось вирішувалось це довго. В результаті тепер вони відхрещуються".
У той же час свідчення лейтенантки стикаються з численними "але"
Тоді ж зауважимо, що Сергій Давидов є військовослужбовцем. І попри відповідь на звернення в генеральний штаб, наче не числиться в списках жодної в/ч, Сергій і досі фігурує в системі "Армія+". Відтак він не може пересуватись по країні самовільно – інакше може зупинити патрульний/поліція/ВСП і поцікавитись, чому немає відповідного листа-посвідчення про відрядження або ж відпускного:
"Я не простий громадянин, який може переміщатись як завгодно. І я устав знаю дуже добре".
А будь-які документи видаються під реєстрацію – і військовий зі свого боку повинен підписатись щодо їх отримання. Натомість жодних супровідних документів видано не було. Ці ж документи, між іншим, виявили згодом у сейфі майора Жука.
Більше того, Сергій має на руках перепустку, яка, як, до речі, всі знають, дві доби лежала в чергуванні, а потім йому видали. Вияснити ж походження перепустки, за словами Сергія, не є проблемою за допомогою відповідної експертизи.
Тим часом у військовому квитку – жодних відміток про можливе звільнення:
"Чому мене ніхто не повідомив, якщо я звільнений? І чому, на якій підставі я звільнений? Загалом питань більше ніж відповідей".
Вільний слухач чи "інструктор-привид"?
При тому всьому Сергія Давидова досі не видалили із жодної з двох груп-чатів, де фігурує інформація про переміщення, кількість особового складу тощо.
До того ж молодший сержант перебував на заняттях у ролі інструктора:
"Є багато людей, які підтвердять, що я був на заняттях, що я викладав – більше того, навіть підтвердять те, що мене визнали кращим інструктором цього курсу".
Серед особової, скажімо, доказової бази є й іноземні інструктори, оскільки Сергій Давидов контактував з британськими, естонськими і французькими наставниками – і займався методикою викладання.
Як щодо подальшого вирішення проблеми? Підключився і СтопКор
До можливого вирішення, чи радше – затуманення проблеми, підключились і ОК "Північ". Сергія Давидова запросили повернутись у місцеву військову частину, а після прибуття оформити СЗЧ і провести службове розслідування – після чого повторно приписати до полігону.
"Я говорю: "Ну ви нормальний, ні? Тобто ви мені вліпите СЗЧ, щоб ніхто не відповідав за те, що я неоплачений поза штатом був через те, що хтось неправильно оформив документи". Ну, тобто, ну, це якісь дорослі люди, а таке марення розповідають", – коментує цю пропозицію Сергій Давидов, називаючи ситуацію "елементарною халатністю армійської системи".
Зі своєю проблемою Сергій Давидов, перебуваючи на Львівщині, звернувся до керівника місцевого регіонального осередку ВГО "Стоп корупції" Віктора Паласа:
"По-перше, для мене ця ситуація є дуже дивною і я чую про таке вперше, тому ми можемо говорити, можливо, про одинокі випадки. Не маю на даний час інформації про системність такого явища.
Звісно, якби це була системність, то це була б катастрофа для Збройних сил України. Тому можемо говорити про те, що такий випадок є нестандартним, нелогічним і неправильним з точки зору, що він взагалі не мав би бути у країні, яка воює", – коментує ситуацію стопкорівець.
Віктор Палас із позиції кримінального законодавства трактує як службову бездіяльність або ж зловживання посадовими обов’язками. Очільник осередку також припускає, що це може бути й переслідуванням за позицію Сергія щодо певних речей чи посадових осіб, з якими він мав суд, який виграв:
"Тому можливо з того боку, як варіант розглядаємо, що це може бути або помста, або дії, вчинені на дискредитацію військового. Ось так я би прокоментував ці речі.
Я зараз не маю відомостей про те, що це поодиноке чи системне явище, але ми маємо такий неординарний випадок, де військовий Збройних сил України виконує свою роботу і не отримує заробітну плату – це як мінімум з трудового законодавства порушення норм трудового законодавства, бо кожна людина, яка працює, має отримувати плату за це".
Сергій Давидов має намір звертатись Департаменту контррозвідки СБУ.
"Тобто вони не витягнуть цієї гри. Вони її затіяли, але вони не витягнуть.
Я б дуже хотів з вашою допомогою таки домогтися правди, бо знаю, я ж говорю, знаю про полігон так багато, що, блін, аж незручно", – військовий прагне висвітлення своєї проблеми, що пояснює тим, що не хоче, щоб із подібною юридичною незахищеністю стикались інші захисники.
Нагадаємо про ще одного, вже колишнього військового, який зіткнувся з державною незахищеністю. Ветеран Віталій К., родом Запорізької області, опинився без даху над головою та мав намір знову долучитися до до захисту України через рекрутинговий центр "Азову". Утім під час перебування на Львівському залізничному вокзалу, за його словами, він зазнав побиття місцевими правоохоронцями. Наразі внаслідок інциденту ветеран має проблеми з диханням і мовленням, а також, імовірно, – порушення опорно-рухового апарату. Відтак Віталій К. змушений пересуватися між медичними закладами, не маючи постійного місця для проживання.