Хоча чинне законодавство формально допускає надсилання бойових повісток поштовим зв’язком, реальних прикладів такої практики майже немає. Ба більше – у 2026 році суттєвих змін у цьому питанні очікувати не варто.
Після оновлення законодавства в Україні з’явилася можливість направляти мобілізаційні розпорядження не лише особисто під підпис, а й поштою. Проте на практиці територіальні центри комплектування цим механізмом фактично не користуються. Про це повідомив адвокат Юрій Айвазян на порталі "Юристи.UA", відповідаючи на запитання військовозобов’язаного громадянина.
Чоловік поцікавився, наскільки часто відкриваються кримінальні провадження через неявку за бойовою повісткою, якщо її було надіслано поштою. Також його цікавило, чи є така практика поширеною зараз і чи може вона стати масовою у 2026 році.
Коментуючи ситуацію, адвокат зазначив, що станом на сьогодні надсилання мобілізаційних розпоряджень поштовим зв’язком залишається радше теоретичною можливістю, ніж реальним інструментом ТЦК.
За словами юриста, у його професійній практиці ще не було жодного випадку, коли бойову повістку фактично надсилали поштою, а тим більше – притягували людину до відповідальності на цій підставі.
Окремо Айвазян звернув увагу на складність відкриття кримінальної справи у таких випадках. Для цього правоохоронним органам необхідно довести умисне ухилення від мобілізації, що можливо лише за наявності беззаперечних доказів отримання повістки та свідомої неявки за нею.
Без підтвердження факту вручення мобілізаційного розпорядження зробити це практично неможливо, наголосив адвокат.
Таким чином, експерти сходяться на думці, що у 2026 році не варто очікувати активного впровадження масової розсилки бойових повісток поштою, а також хвилі кримінальних справ через неявку за такими документами.
Читати: чи можуть вручати повістки у цивільному: офіційне роз’яснення ТЦК.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.