23 жовтня народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив на своєму YouTube-каналі розслідування про діяльність бізнесмена Тимура Міндіча. За даними розслідувачів, Міндіч міг контролювати підприємства, пов’язані з виробництвом синтетичних діамантів, частина яких функціонувала навіть у росії після 2022 року. Робота під назвою "DIAMOND EMPIRE OF MINDICH" проливає світло на міжнародну схему з вирощування, обробки та експорту алмазів, пов’язану з колишніми активами Ігоря Коломойського.
Як створювалася "діамантова імперія"
Розслідування команди Ярослава Железняка показало, що Тимур Міндіч міг встановити контроль над низкою підприємств, які раніше входили до бізнес-структур Ігоря Коломойського. На базі цих активів було розгорнуто масштабний проєкт із виробництва штучних алмазів, що мав філії у різних країнах.
Ключовим елементом цієї структури є київська лабораторія "Алкор-D", що спеціалізується на вирощуванні синтетичних діамантів. Паралельно діяв завод "Ізумруд", який займався обробкою дорогоцінного каміння. Через мережу компаній у Великій Британії, Люксембурзі та Дубаї продукція експортувалася за кордон.
Ювелірний бізнес і бренд синтетичних діамантів
За даними журналістів, мережа ювелірних бутиків із лабораторними діамантами під брендом, який розвиває колишня менеджерка "1+1" Юлія Кушер, представлена у Києві, Львові та Нью-Йорку. Кушер є керівницею лабораторії Alkor-D, а раніше працювала фінансовою директоркою у британській компанії Meylor Global, що належить Тимуру Міндічу.
Підприємства цієї мережі займалися виробництвом та експортом коштовного каміння, 99% якого реалізовувалося за межами України. За підрахунками розслідувачів, до початку війни завод виробляв близько 10 тисяч каратів діамантів щомісяця.
Російський слід у бізнесі Міндіча
Окрему увагу автори розслідування приділили компанії New Diamond Technology, заснованій поблизу Санкт-Петербурга у 2014 році. За словами Железняка, ця компанія мала структуру, аналогічну українській лабораторії "Алкор-D".
Первісно фірму оформив юрист Микола Хіхінашвілі, пов’язаний із судовими процесами Коломойського. Згодом власником стала офшорна компанія з Люксембургу Mineral Assets Corporation, бенефіціарами якої були російський девелопер Теймураз Хіхінашвілі та український бізнесмен Тимур Міндіч.
Офіційно Міндіч вийшов із цього бізнесу лише наприкінці 2024 року. Водночас британська компанія Meylor Global, яка виступала дистриб’ютором української лабораторії, до 2022 року залишалася партнером російського виробника діамантів.
Железняк наголошує, що "після 2014 року обидва напрями — український та російський — розвивалися синхронно, а фінансові потоки перетиналися навіть після повномасштабного вторгнення".
Можливі порушення та наслідки
Розслідувачі зазначають, що діяльність компаній, пов’язаних із Міндічем, у росії під час війни може свідчити про порушення санкційного режиму. Крім того, виробництво алмазних пластин, які можуть використовуватися у мікрочіпах, потенційно має стратегічне значення для оборонної промисловості рф.
Як підкреслив Ярослав Железняк, "цей бізнес приносив прибутки по обидва боки фронту, і навіть після 2022 року зв’язки з російськими партнерами могли зберігатися".
Справи НАБУ та інші бізнес-епізоди
За даними UA.News, Тимур Міндіч фігурує у кількох кримінальних справах Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Його ім’я згадується у провадженнях, пов’язаних із медіабізнесом, енергетикою та участю у державних тендерах.
Зокрема, у 2024 році НАБУ повідомило про розкрадання коштів під час закупівель у енергетичній сфері. Фігурантом однієї зі схем виявився Леонід Міндіч — родич бізнесмена.
Окрім цього, журналісти пов’язують Міндіча з проєктами у сфері будівництва та виробництва телепродукції, які отримували державне фінансування на сотні мільйонів гривень.
"Плівки Міндіча" та реакція суспільства
Інтерес до особи бізнесмена зріс після публікації так званих "плівок Міндіча". Команда Ярослава Железняка оприлюднила матеріали прослуховування його київської квартири, у яких зафіксовано ознаки розкішного способу життя та переговорів із впливовими фігурантами українського бізнесу.
Як зазначив депутат, ці записи стали важливим джерелом інформації для розуміння масштабів неформальних зв’язків та потенційних зловживань.
Висновки та можливі наслідки розслідування
Нове розслідування Ярослава Железняка висвітлює потенційно серйозні зв’язки українського бізнесу з російськими структурами у стратегічній галузі. Експерти наголошують, що цей випадок може стати прецедентом для перевірки участі українських компаній у міжнародних схемах, пов’язаних із країною-агресором.
Наразі матеріали розслідування передано журналістам та антикорупційним органам. Як підкреслив Железняк, суспільство має отримати відповіді, чи продовжувався бізнес із росіянами під час війни та хто має нести за це відповідальність.
Щоб перевірити та підтвердити інформацію, оприлюднену Ярославом Железняком і в інших відкритих джерелах, редакція "СтопКору" направила офіційні запити до НАБУ та САП (додаємо скріншоти документів). Наразі очікуємо на офіційні відповіді та продовжуємо стежити за розвитком подій.
Нагадаємо, з-під варти під заставу у 8 мільйонів гривень вийшов Леонід Міндіч — підозрюваний в організації схеми мільйонних розкрадань під час закупівлі трансформаторів для "Харківобленерго".
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook! Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.