Майор поліції Іван Гранкін пройшов шлях від цивільного водія до керівника територіального підрозділу поліції. Цілеспрямований, пильний та обізнаний, він має відповіді на всі питання та є прикладом для молодих оперативників і свого сина, який пішов по батькових стопах.
Він не мріяв з дитинства стати правоохоронцем. Це рішення прийшло спонтанно, й відтоді Іван Гранкін жодного разу не засумнівався в правильності вибору життєвого шляху. І не блискучий імідж розшуковця, а просте розуміння важливості власної справи лежить в основі цієї упевненості. Векторами його професійної самореалізації стали глибока порядність, відданість присязі й людяність.
Змолоду Іван упевнено тримав у руках кермо автомобіля. Працюючи водієм, певно знав, куди приведе його шлях, а у 2005-му життя докорінно змінилося – замість керма він міцно ухопився за закон, який відтоді став для нього орієнтиром і рушійною силою.
На вістрі небезпеки
Молодий правоохоронець узяв свій старт з Жовтневого райвідділу, де почав працювати помічником оперуповноваженого, обравши для себе стезю карного розшуку. Свою першу розкриту справу пам’ятає добре: довелося затримувати фігуранта, підозрюваного в скоєнні серії крадіжок з приватних будинків (як з’ясувалася потім, на його рахунку було 40 епізодів). Злочинця «накрили» під час збуту краденого. Поліцейський досі пам’ятає відчуття перемоги й кайфу, отримане від успіху справи.
Про те, що службова діяльність розшуковця межує з ризиком та небезпекою для життя, Іван Гранкін знає не з чуток. У 2012 році під час одного з затримань він отримав ножове поранення і лише дивом лишився живий – ніж злочинця пройшов поряд із сонною артерією.
Успіх справи породжує впевненість у собі й бажання рухатися далі
Список розкритих оперативником злочинів з роками довшає, а рівень професійної майстерності зростає. У 2015 році Іван Гранкін очолив кримінальний блок Жовтневого райвідділу міліції, у 2019 був керівником Нікольського відділення поліції, а нині обіймає посаду заступника начальника другого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності поліції Донеччини. Напрямок службової діяльності правоохоронця звузився, та життєве кредо залишається незмінним – «усе має бути тільки по закону!»
Війна й нові орієнтири
Військові події в Маріуполі заставили Івана під іншим кутом зору поглянути на життя. У цей період для нього по-новому розкрилося значення понять «страх», «ризик», «відповідальність», «взаємодопомога». А після терористичного нападу на будівлю райвідділу 9 травня 2014 року обриси злочинності набули нових масштабів. Дещо змінилися й службові обов’язки – оперативник знов сів за кермо, тільки вже не як автолюбитель, а як водій у складі групи із забезпечення охорони громадського порядку. У буремні часи також довелося оберігати місто від нового зла – мародерства.
Моя родина – моя фортеця
Осередком тепла й безпеки, справжньою фортецею для правоохоронця лишається дім. Рідні дуже мало бачать батька, проте завжди з розумінням ставляться до його роботи. Іван старається замовчувати те, що на службі доводиться наражатися на ризик, - щоб не хвилювати дорогих йому людей. Але вони й самі все знають.
Піти батьковим шляхом вирішив син оперативника – він навчається на ІІ курсі Національної академії внутрішніх справ міста Києва. Причому обрав для себе саме кримінальний блок! Іван не приховує, що пишається синовим вибором.
Чинити так, щоб з тебе брали приклад
Майор поліції Іван Гранкін має значний досвід роботи на керівних посадах та завжди залишається вірним колись давно обраному демократичному стилю спілкування з підлеглими. Мабуть, саме тому серед колег має багато друзів. Оперативник зізнається, що в роботі він дуже принциповий, проте ніколи не вимагає від оточуючих більшого, ніж від себе самого. Він намагається бути позитивним прикладом для підпорядкованого особового складу, щоб у будь-який момент сказати: «Подивіться, як роблю я, і зробіть так само!»
Найбільшою винагородою за свою справу вважає довіру і вдячність людей.