Верховний Суд України остаточно поставив крапку у судовому протистоянні між колишнім мером Ірпеня Володимиром Карплюком та командою ВГО "Стоп корупції". Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного Суду скасувала попередні рішення першої та апеляційної інстанції, які на вимогу Карплюка зобов'язували медіа спростувати публікацію про котеджне містечко "О.Краса" на Київщині та сумнівну будівельну активність фірми, афілійованої з ірпінським експосадовцем.
Передісторія справи
Усе почалося з журналістського розслідування, опублікованого на нашому сайті 10 січня 2024 року. Стаття під назвою "О.Краса" по-ірпінськи: фірма ексмера Карплюка намиває пісок для котеджного містечка на арештованій землі" викрила сумнівну будівельну активність в Ірпінській територіальній громаді.
За даними розслідувачів, поблизу села Стоянка на березі річки Ірпінь у 300-метровій зоні від ліній електропередач забудовник здійснював намив піску в промислових масштабах. Для цього зняли шар ґрунту, перетворивши чорноземні луги на кар'єр. Неподалік зафіксоване будівництво котеджного містечка "О.Краса".
Особливо цікавою виявилася наступна деталь: усі 60 гектарів землі свого часу перебували під арештом у так званій "справі Євробанку" щодо шахрайства. Згідно з матеріалами слідства, ці землі були незаконно заставлені і продані за заниженою ціною.
Контекст справи
Варто нагадати, що Володимир Карплюк неодноразово потрапляв у поле зору журналістів не лише через будівельну діяльність. У публікації також згадувалося про його зв'язки з рухом "АллатРа", який характеризується як нова релігійна спільнота та окультна організація.
Особливо гостро це питання стояло у зв'язку з тим, що цей рух виправдовував вбивства росіянами українців у Бучі та Ірпені. Карплюк довго зберігав у себе на каналі "аллатрівське" інтерв'ю, попри критику з боку громадськості.
Судова епопея
Не сподобалася Карплюку така увага до його імовірного бізнесу. У березні 2024 року колишній чиновник звернувся до суду з позовом проти ВГО "Стоп корупції" та представників медіа "СтопКор". Позивач вимагав визнати недостовірною інформацію про котеджне містечко та його причетність до цього сумнівного об’єкту.
Спочатку фортуна, як і Феміда, всміхалася ексмеру. Оболонський районний суд Києва 16 жовтня 2024 року частково задовольнив його позов, зобов'язавши організацію спростувати частину публікації. Київський апеляційний суд 4 лютого 2025 року підтримав це рішення.
Однак на цьому історія не закінчилася. Стопкорівці у відповідь подали касаційну скаргу до Верховного Суду, і саме тут справедливість взяла гору.
Вердикт Верховного Суду
4 червня 2025 року Верховний Суд України у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду під головуванням судді Крата виніс фінальний вердикт. Касаційну скаргу ВГО "Стоп корупції" задовольнили частково, скасувавши попередні рішення і відмовивши Карплюку в задоволенні позовних вимог.
Крім того, з колишнього мера на користь ВГО "Стоп корупції" належить стягнути сплачений судовий збір у розмірі понад 11 тис. грн.
Найголовніше, що суд зауважив: касаційна скарга містить підстави для перегляду справи, оскільки попередні інстанції застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду в подібних справах.
Ключові юридичні аспекти
Верховний Суд нагадав про важливі принципи:
По-перше, про презумпцію добропорядності. Раніше в українському законодавстві існувала норма, згідно з якою "негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного". Однак цю норму скасували ще в 2014 році.
По-друге, про різницю між фактами та оціночними судженнями. Як зазначив суд: "Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень – не можна". Це принципово важливо для незалежної журналістики.
По-третє, про свободу слова та преси. Верховний Суд підкреслив, що "межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи". Колишній мер – це публічна особа, діяльність якої може і має потрапляти під приціл посиленої уваги громадськості, а тому мав би виявляти більшу толерантність до критики.
Як зазначив суд, "преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві", і її обов'язком є "передавати інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу". Цей принцип залишається непорушним навіть тоді, коли інформація може "ображати, шокувати чи непокоїти".
Цікаві деталі справи
Під час судового процесу з'ясувалися пікантні подробиці. Зокрема, заявником на торговельну марку "О.Краса" є ТОВ "Тихий Ірпінь", засновником якого є, серед інших, ТОВ "Сарафан". А електронна адреса позивача Карплюка — 01sarafan01@gmail.com. Цікаво, чи не правда?
Значимість остаточного рішення
Це рішення Верховного Суду має важливе значення для всієї журналістської спільноти України. Воно підтверджує право медіа на критику публічних осіб та висвітлення їхньої діяльності, особливо коли йдеться про питання суспільного інтересу.
Суд чітко розмежував фактичні твердження та оціночні судження, підкресливши, що останні не підлягають спростуванню. Це дає журналістам більше свободи для аналітичної роботи та викриття корупційних схем.
Справа Карплюка проти ВГО "Стоп корупції" стала черговим підтвердженням того, що в Україні мають працювати європейські стандарти свободи слова та преси. Феміда цього разу виявилася на боці медіа, а не на боці тих, хто намагається заткнути рот незручним журналістам.
Постанова Верховного Суду набула чинності з моменту її ухвалення і оскарженню не підлягає. Справедливість відновлено, і за неї завжди варто боротись.
Нагадаємо, наприкінці 2023 року було розпочато судові засідання у кримінальній справі щодо ексмера Ірпеня Володимира Карплюка. Колишнього чиновника підозрюють у розтраті майна шляхом зловживання своєю посадою.
Йдеться про те, що у 2016 році Карплюк підписав договір із підконтрольним комунальним підприємством "Ірпіньжилінвестбуд". Документ мав на меті створення проєктної документації на будівництво парку "Центральний". Проте роботи з будівництва були вже завершені на момент підписання договору.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!