«Кидалово» на «Українській правді»
Найбільша біда всіх непрофесіоналів полягає в тому, що вони себе такими не вважають. Окремим рядочком стоять представники другої найдавнішої професії – журналісти. Яскравим тому прикладом є редакція «Української правди» у повному складі.Не розуміють шановні «правдівці» простої істини: для того, аби заслужити авторитет і повагу у професії, треба БУТИ журналістом, а не ВИДАВАТИ себе за журналіста. Якщо вже скотилися до банального бізнес-проекту, який торгує рекламними площадками, то не потрібно надувати щоки, а відверто називати речі своїми іменами.Головні «хвойдочки» вітчизняної суспільно-політичної журналістики неодноразово потрапляли у центр скандалів щодо підготовки й розміщення відвертої чи не дуже «джинси».Взагалі, «заказуха» стала «фішкою» УП, що у передвиборчих умовах обіцяє їм непогані бариші, звичайно ж, якщо Притула, Найєм і Лещенко нарешті складуть собі ціну та перестануть «заломлювати» нереальні гонорари, працюючи при цьому, як правило, одночасно на обидві зацікавлені сторони.Одна з останніх топових статей Мустафи Найєма щодо судових баталій між Пінчуком і Коломойським за право власності на КЗРК стала яблуком роздору як між замовниками й редакцією, так і між самими «правдівцями». Цього разу ситуація вийшла цілковито скандальною, що, однак, для «Української правди» скоріш правило, аніж виключення.Як виявилося, у фіналі шахрайської епопеї кожен з представників скандальної редакції намагався заробити потайки від інших колег, що в результаті призвело до тотального колапсу та сварки із усіма замовниками.Зокрема, О.Притула, яка з самого початку мала справу з В.Пінчуком, отримала від останнього 200 тис. у.о. для інформаційної підтримки його точки зору на події 2004 року. Домовленість передбачала оприлюднення декількох статей, які мали явно дискредитувати І.Коломойського. Все б нічого, якщо б при цьому безпосередній виконавець матеріалу – М.Найєм не отримав паралельне «замовлення» від І.Коломойського, яке, як ви розумієте, мало діаметрально протилежну спрямованість і всіляко приховувалось від О.Притули.Отримавши гонорари від обох сторін, «Українська правда» запрацювала в авральному режимі, аби ублажити (не знаючи про це) обох олігархів та уникнути незручних і можливо навіть болючих питань в майбутньому.Однак, виявилося, що всидіти однією дупою, навіть дуже хитрою, на двох стільцях все ж таки не можливо. Матеріал на виході виявився однозначно викривленим на користь Пінчука – все ж таки можливості головного редактора дають певні привілеї перед заурядними виконавцями.Як наслідок, М.Найєм опинився у дещо незручному становищі – гроші від Коломойського взяті і витрачені, а результатом навіть і не пахне! Тут, як кажуть, мова вже може іти не тільки про репутаційні втрати, а й про конкретні проблеми для здоров’я…Але «гострий» як лезо розум журналіста знайшов вихід – аби розрахуватися із незадоволеним клієнтом, треба «подоїти» задоволеного! Не знав тільки новоявлений «геній», що пан Пінчук вже здоєна корівка, то ж нескромна пропозиція журналіста оплатити інформаційний шквал лайна на адресу І.Коломойського у сумі 900 тис. доларів, м’яко кажучи шокувала олігарха. Більше того, як розповідають в оточенні власника «Інтерпайпу», він давно вже не бачив такого нахабного «розводу». Чи треба казати, що і Найєм, і Притула одним гамузом були відправлені під три чорти та забезпечені цілою купою проблем на майбутнє від «вдячних» шанувальників їхнього таланту. Переважно циганського!Іван Ватрів (США), “Громадський журналіст”
rtkorr.com