Новий уряд Сергія Корецького закликали невідкладно визначитися з подальшим підпорядкуванням лісової сфери. Представники лісового, деревообробного та меблевого секторів пропонують передати її відновленому Міністерству аграрної політики та продовольства.
Цей і наступний роки можуть стати надзвичайно складними для України, яка продовжує протистояти російській агресії. Тому новому Кабінету Міністрів необхідно без зволікань ухвалювати рішення, від яких залежатиме стабільність економіки та робота провідних виробничих галузей. Про це народний депутат України Олександр Ковальчук повідомив на своїй сторінці у Facebook.
До таких напрямів належить лісопромисловий комплекс, який об’єднує лісове господарство, деревообробку та меблеве виробництво. За оцінкою автора ініціативи, цей сектор входить до п’ятірки найбільших напрямів вітчизняного виробництва.
Саме тому на початку роботи нового уряду пропонується визначити єдиний профільний орган, який координуватиме розвиток лісової галузі.
На прохання представників лісового господарства, деревообробних і меблевих підприємств, а також після обговорення з народними депутатами та урядовцями до прем’єр-міністра й Офісу Президента спрямували пропозицію повернути галузь до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства.
На користь такого рішення наводять три основні групи аргументів: історико-економічні, організаційні та євроінтеграційні.
Історичні та економічні передумови
До 2019 року діяльність Державного агентства лісових ресурсів із часу його створення координувало саме Міністерство аграрної політики та продовольства. Згодом лісову сферу кілька разів передавали між різними державними відомствами.
Автор ініціативи вважає, що ці зміни не дали позитивного результату та негативно вплинули на обсяги заготівлі деревини.
За наведеними у зверненні даними, протягом майже двох десятиліть до 2019 року заготівля деревини та виробництво продукції з неї поступово зростали. У 2016 році показник досяг історичного максимуму – понад 22,6 млн кубометрів деревини на рік.
Після зміни підпорядкування галузі обсяги почали скорочуватися. У 2025 році вони становили близько 14 млн кубометрів, що названо найнижчим результатом за останні 23 роки.
Таке падіння, за твердженням ініціаторів, створило загрозу не лише для лісового господарства, а й для деревообробних та меблевих підприємств, які залежать від стабільного постачання сировини.
Однією з причин ситуації називають численні адміністративні обмеження, що виникли під час перебування галузі у сфері відповідальності непрофільних відомств.
Через це, як зазначено у зверненні, лісовим підприємствам стало складніше організовувати господарську діяльність і забезпечувати деревиною промисловість, населення та соціальні установи, зокрема школи й дитячі садки, які використовують її для опалення.
На думку автора ініціативи, проблема полягає не стільки в діях керівників відповідних органів, скільки в невдалому розподілі повноважень і відсутності економічного розвитку галузі серед головних пріоритетів.
Водночас наголошується, що збереження та відновлення лісів має залишатися обов’язковою умовою господарювання. Україна повинна впроваджувати сучасні європейські підходи, однак природоохоронна політика не має перетворюватися на систему суцільних заборон.
За оцінками експертів, на які посилається автор звернення, сусідні держави за порівнянної площі лісів заготовляють значно більше деревини, не завдаючи шкоди довкіллю та одночасно підтримуючи національну економіку.
Створена система управління реформами
Окремий блок аргументів стосується організаційної роботи, проведеної протягом останнього року.
Восени 2025 року через проблеми в управлінні майже припинилися відвантаження деревини, а підприємства лісової, деревообробної та меблевої галузей опинилися під загрозою зупинення.
Ситуацію вдалося стабілізувати завдяки спільним діям народних депутатів та уряду Юлії Свириденко. Для розв’язання накопичених проблем створили робочі групи, у межах яких представники влади, бізнесу, наукової спільноти та громадських організацій почали готувати узгоджені рішення.
Координацію урядової частини цієї роботи взяв на себе Тарас Висоцький, який нині очолює Міністерство аграрної політики та продовольства.
Маючи багаторічний досвід роботи у відомстві, він налагодив комунікацію між депутатами, профільними асоціаціями, підприємствами лісового господарства, деревообробними й меблевими компаніями, науковими установами та природоохоронними організаціями.
Це, як стверджує автор ініціативи, дозволило перейти від постійного перекладання відповідальності між установами до предметного обговорення проблем, пошуку компромісів і закріплення домовленостей у рішеннях Кабінету Міністрів.
Упродовж двох місяців наприкінці 2025 року уряд ухвалив низку постанов, які стосувалися заготівлі деревини, функціонування лісового господарства та впровадження європейських норм.
У зверненні зазначається, що ці рішення допомогли зупинити подальше погіршення ситуації та створили передумови для поступового відновлення галузі у 2026 році.
Робота продовжилася і цьогоріч. Уряд затвердив постанови щодо дерегуляції заготівлі деревини та підвищення ефективності лісового господарства.
Спільно з представниками екологічного та аграрного комітетів Верховної Ради також підготували й зареєстрували законопроєкт, необхідний для імплементації регламенту EUDR.
На думку ініціатора звернення, зміна моделі управління на цьому етапі може зруйнувати вже створену систему співпраці та знову поставити лісове господарство, деревообробку й меблеве виробництво у складне становище.
Тому координацію реформ пропонують залишити за Тарасом Висоцьким і командою відновленого аграрного міністерства.
Вимоги ЄС і підвищення прозорості
Одним із найважливіших завдань для галузі у 2026 році стане остаточне впровадження вимог регламенту EUDR.
Для більшості операторів його положення мають почати діяти з 30 грудня 2026 року. Регламент охоплює як лісопромисловий, так і аграрний комплекси, тому їхню підготовку до нових правил пропонують координувати в межах одного міністерства.
Ініціатори переконані, що розподіл цих повноважень між різними державними органами може ускладнити своєчасне та повноцінне виконання європейських вимог.
Ще одним пріоритетом називають створення єдиного електронного державного лісового кадастру, який має забезпечити прозорий облік лісових територій і запасів деревини.
Необхідність такого ресурсу обговорюють упродовж багатьох років, однак практична робота над його створенням розпочалася лише у 2026 році.
Команда Міністерства аграрної політики вже має досвід запуску Державного аграрного реєстру та інших цифрових систем, що використовуються в агропромисловому комплексі. Ці напрацювання пропонують застосувати і для створення лісового кадастру.
Водночас Україні необхідно розвивати різні форми власності у лісовому господарстві. У багатьох європейських державах, які є лідерами меблевого виробництва, паралельно працюють державні, комунальні та приватні лісові господарства.
В Україні, за оцінкою автора звернення, зберігається майже повна державна монополія, тоді як комунальні та приватні ліси отримують недостатню підтримку.
Запозичення європейського досвіду має сприяти створенню лісів на нових територіях, збільшенню запасів деревини та забезпеченню сировиною українських переробних підприємств.
Дефіцит деревини та обмеження експорту
Повномасштабна війна, знищення лісових насаджень і атаки на підприємства лісопромислового, деревообробного та меблевого секторів призвели до гострого дефіциту деревини.
Особливо відчутною нестача є у сфері опалення та забезпечення соціальних установ.
Через це пропонується окремо розглянути запровадження мораторію на експорт необробленої ділової та паливної деревини на період війни й до завершення ліквідації її наслідків.
Питання тимчасового обмеження експорту необробленого лісу, як зазначається у зверненні, необхідно погоджувати з європейськими партнерами. Йдеться не лише про законодавчу заборону, а й про можливі альтернативні механізми регулювання постачань за кордон.
Тарас Висоцький ще на посаді заступника міністра модерував роботу профільних груп і долучився до підготовки єдиного плану розвитку лісопромислового комплексу — Білої книги розвитку лісової, деревообробної та меблевої галузей.
Автор ініціативи наголошує, що ці процеси потрібно не згортати, а продовжувати та розширювати.
Офіс Президента, прем’єр-міністра, уряд і народних депутатів закликали підтримати передачу лісової галузі до сфери управління відновленого Міністерства аграрної політики та продовольства.
Нагадаємо, сьогодні, 16 липня, Рада призначила Сергія Корецького на посаду прем'єр-міністра України.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!