В Україні майже 100 тисяч державних службовців та посадових осіб приховали свої електронні декларації з публічного доступу. Станом на липень 2026 року з Єдиного державного реєстру декларацій вилучили понад 445 тисяч документів, а найбільшу частку серед декларантів, чиї дані стали недоступними, становлять військовослужбовці Збройних сил України.
В Україні зростає кількість електронних декларацій, вилучених із публічного доступу. За даними дослідження OpenDataBot, яке базується на інформації Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), станом на липень 2026 року із Єдиного реєстру декларацій приховали 445,5 тисячі документів.
Загалом можливістю засекретити декларації скористалися 99 087 декларантів. У середньому кожен із них приховав чотири-п'ять документів, адже після отримання відповідного дозволу з відкритого доступу вилучаються всі декларації, подані раніше.
Найбільше засекречених документів припадає на періоди до початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, близько 95 тисяч декларацій стосуються 2016 року, ще понад 72 тисячі — 2020 року. Після 2022 року кількість прихованих декларацій є суттєво меншою.
Найчисельнішою категорією декларантів, які скористалися механізмом засекречення, стали військовослужбовці Збройних сил України — понад 50 тисяч осіб. Також серед тих, чиї декларації вилучено з відкритого доступу, є працівники Національної поліції, органів місцевого самоврядування, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Державної податкової служби.
У НАЗК пояснюють, що агентство не ухвалює рішення про закриття декларацій самостійно. Підставою є звернення державного органу, який повинен довести існування реальної загрози безпеці декларанта або членів його родини.
Механізм тимчасового вилучення декларацій із публічного реєстру було запроваджено після відновлення обов'язкового електронного декларування наприкінці 2023 року. Спочатку він був спрямований на захист військовослужбовців та представників силових структур в умовах війни.
Водночас чинне законодавство дозволяє звертатися із клопотанням про засекречення декларацій і іншим державним органам, якщо вони можуть обґрунтувати необхідність такого рішення. Саме через це масштаби приховування декларацій останнім часом стали предметом активної суспільної дискусії щодо балансу між відкритістю влади та питаннями безпеки.
Раніше СтопКор писав, що декларація начальника Хмельницького ТЦК та СП Ярослава Купчика привернула увагу через майно, оформлене на його близьких родичів, а також значні грошові заощадження сім'ї. За даними декларації, родина користується квартирою, гаражами та автомобілем, які юридично належать батькові й тещі посадовця. Водночас у декларації зазначено значні суми готівки, а в соцмережах увагу також звернули на дорогі брендові речі дружини, хоча підтвердити їхню справжність лише за фотографіями неможливо.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!