Колишній заступник директора департаменту внутрішнього аудиту Міноборони Олексій Чернецький знову привернув увагу "СтопКору" після того, як його декларації зникли з публічного доступу. Це вже не перший випадок, коли дані про майно експосадовця раптово стають недоступними, хоча саме офіційна інформація щодо статків держслужбовців має бути відкритою.
Нагадаємо, ще під час роботи в Міністерстві оборони Чернецький встиг суттєво збагатитися: будинок під Києвом вартістю близько 4,5 млн грн, кілька ділянок землі, автомобіль BMW. При цьому його задекларований річний дохід складав лише 527 тисяч гривень. Саме це й породило запитання: яким чином військовий аудитор із "рядовими" повноваженнями за короткий час перетворився на заможного власника дорогої нерухомості?
Додаткові підстави для уваги журналістів з’явилися після матеріалу на сайті "Енігма", де детально описано кар’єрне зростання Чернецького та якість аудитів, до яких він був дотичний. Автор наголошує: значна частина перевірок або не давала реальних результатів, або ж їхні висновки викликали серйозні сумніви у фахівців. Попри це, Чернецький отримував нові посади, ширші повноваження й доступ до ключових напрямів аудиту у сфері державних підприємств Міноборони.
Швидка кар’єра та "зручні" аудити
Чернецький розпочав шлях у військовому аудиті ще у 2020 році, коли очолив відділ, що опікувався перевірками держпідприємств у Київському теруправлінні. Все змінилося після його особистої участі у двох аудитах — Івано-Франківського та Чернігівського військових лісгоспів. Саме після них полковник отримав нову спеціально введену посаду — заступника директора департаменту з аудиту, а його сферою відповідальності стали всі держпідприємства Міноборони.
На цьому етапі пріоритети департаменту змінилися: замість чутливих сфер закупівель озброєння, пального чи харчування основний акцент було перенесено на аудит державних підприємств, що дало Чернецькому значно більше впливу.
Суперечливі аудит та претензії експертів
Аудит Івано-Франківського лісгоспу став одним із найбільш показових. Фахівці, які проаналізували документи, звернули увагу на суперечності у визначенні сум порушень: в одних частинах звіту йшлося про 85,8 млн грн, в інших — про 99,4 млн грн. Більшість цих порушень взагалі не призводили до фактичних втрат, однак були подані як підстава для серйозних висновків.
У документах зустрічались посилання на нормативні акти, що на момент перевірки вже не діяли, суперечливі формулювання та відсутність належної доказової бази. Коментарі аудиторів, які вказували на некоректність висновків і навіть на численні орфографічні помилки, не врахували.
Не менш складна ситуація виникла й під час аудиту Чернігівського лісгоспу. Первинна перевірка порушень не виявила, однак керівництво департаменту, з ініціативи Чернецького, наполягало на існуванні збитків у 10 млн грн. Попри повторні перевірки, які знову не підтвердили жодної шкоди, у департаменті наполягали на іншому.
Чому збитки "з’явились", хоча аудитори їх не знаходили
Матеріали перевірок не раз надходили до військової прокуратури, ДБР, Держаудитслужби та Головного управління майна і ресурсів МОУ. Кожна інстанція у своєму висновку не підтверджувала збитків. Однак у департаменті знову вказували на іншу цифру — 9,9 млн грн так званих "орієнтовних втрат доходів".
Територіальне управління, яке безпосередньо проводило аудит, зверталося до департаменту з вимогою дати пояснення. У відповідь, за даними журналістів, Чернецький повідомив, що "у звіт вносилися зміни", і саме через це з’явилися нові суми. Тобто первинні аудитори збитків не встановлювали, однак під тиском керівництва від них вимагали інших висновків.
У документах є й письмове застереження для Чернецького щодо можливих негативних наслідків для підприємства через таку перекваліфікацію порушень.
Чому кар’єра рухалась уперед, а якість аудитів — під питанням
Попри всі суперечності, саме після цих подій Чернецького призначили на посаду заступника директора департаменту. Його вплив у системі внутрішнього аудиту значно зріс, а контроль за держпідприємствами став одним із головних напрямів роботи департаменту.
Журналісти й експерти підкреслюють: кар’єрне просування випереджало реальні результати роботи. Звіти, які мали б ставати підставою для реальних змін, залишалися або формальністю, або джерелом конфліктів і сумнівів.
Саме тому питання походження майна і зникнення декларацій набувають особливої ваги. Адже мова йде про посадовця, який мав прямий вплив на долю державних підприємств і рішення щодо мільйонних збитків.
Нагадаємо, у матеріалах перевірок, підписаних Олексієм Чернецьким, фахівці виявили численні розбіжності та невідповідності сум, відсутність доказової бази для відповідних аудиторських висновків.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.