На ринку держаудиту в Україні фіксують ознаки концентрації впливу та конфлікту інтересів у розподілі контрактів.
Передрук матеріалу Багнет. Матеріал публікується без змін. Усі права на текст належать першоджерелу.
Політик та громадський діяч екснардеп Борислав Береза заявляє про існування в Україні системи впливу, яка, за його словами, фактично контролює державний аудиторський ринок і має ознаки організованої структури з розгалуженими зв’язками у владі, держкомпаніях та регуляторних органах, пише Lenta.UA.
Центром цієї системи він називає Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) — структура, яка формально має забезпечувати контроль якості аудиту, незалежність перевірок та захист інтересів інвесторів. Водночас Береза стверджує, що регулятор перетворився на інструмент впливу на ринок: "Де факто – це орган, який стежить за якістю та незалежністю аудиторів по всій країні. І є така посада — виконавчий директор ОСНАД. Тобто людина на цій посаді — вартовий чистоти фінансового нагляду. А ще незалежності і прозорості аудиторів".
Окремі звинувачення стосуються виконавчого директора ОСНАД Олега Канцурова. За словами Берези, саме через нього нібито відбувається визначальний вплив на розподіл аудиторських контрактів у держсекторі, що призвело до фактичної монополізації окремих сегментів ринку: "Формально він — поважний регулятор. Практично ж — монополіст. Якщо перефразувати відомий вираз Людовика XIV: "Аудит в Україні — це я". Бо перемогти в тендері на аудит може лише та фірма, яку просуває Канцуров. І вона, фактично, одна, на що мені вказали декілька експертів".
Йдеться про аудиторську групу та пов’язані з нею структури, які, за твердженням Берези, отримують значну частину державних контрактів: "Назва цієї фірми — "Кроу Ерфольг Україна". Поруч крутиться її двійник — "Кроу Україна". Спільні співробітники, спільні контактні дані. І спільна пов'язаність із людиною на прізвище Михайленко, який фігурує у відкритих базах як помічник впливового нардепа. Механізм простий і водночас нахабний: аномально низькі ціни на торгах. Демпінг, який відсікає реальних конкурентів ще на старті. І під приводом низької ціни можна отримати не лише перемогу у тендері, а і далі провести аудит, який не знайде те, що сприяє корупції. Бо як відомо – "дешева рибка – херова юшка".
Серед прикладів він наводить закупівлі великих держкомпаній, зокрема "Енергоатома" та Оператора ГТС, де, за його словами, контракти укладалися за суттєво нижчими цінами, ніж очікувана вартість: "Енергоатом" виставляє тендер з очікуваною вартістю 25,82 мільйона гривень. "Кроу Ерфольг" бере контракт за 10,32 мільйона — це 40% від реальної ціни. Оператор ГТС — очікувано ціну за аудит 11 мільйонів, але "Кроу" виграє за 2,2 мільйона. Тобто за п'яту частину. І тут ховається головний нюанс.
Якісний аудит "Енергоатома" — це сотні людино-годин, серйозна методологія і реальні витрати. Репутація вимагає якість аудиту. Якість вимагає високий рівень аудиторів. А це вже не дешево. А можна погодитися зробити аудит значно дешевше і без залучання топових фахівців. Єдиний нюанс, що за такими цінами це фізично неможливо зробити ЯКІСНО. Тим паче що виручка "Кроу" за 2022–2025 роки виросла втричі, а штат — менш ніж удвічі. Де брали ресурс? Незрозуміло. Але замовлення продовжують надходити. І саме з держсектору. Раніше цим займалися компанії "великої четвірки" — найбільші аудитори світу з бездоганною репутацією. Але вони просто не стали грати в демпінгові ігри. І пішли".
Береза також вказує на різницю в цінах як на можливий індикатор демпінгових практик, які, на його думку, могли витіснити міжнародні аудиторські компанії з українського ринку. Зокрема, він згадує поступовий вихід представників "великої четвірки" з окремих держконтрактів після появи нових гравців: "Так за кілька років під дахом "Кроу" опинився весь стратегічний енергосектор: "Нафтогаз", "Укрнафта", "Укргазвидобування", Оператор ГТС, "Енергоатом", "Хмельницькобленерго", "Миколаївобленерго", "Дніпровська ТЕЦ".
Показовий приклад — "Енергоатом". До 2024 року його аудит вів ТОВ АФ "ПрайсвотерхаусКуперс (аудит)" — український підрозділ PwC, одного з найбільших аудиторів світу та одного з тієї Великої четвірки. Контракт підписано у вересні 2021 року, очікувана вартість — 38,597 мільйона гривень на три роки. Потім прийшов "Кроу Ерфольг" — і забрав той самий об'єкт за 10,32 мільйона. PwC в такі ігри не грає. Бо репутація і якість для них важливі. Тому й PwC і пішов, а "Кроу Ерфольг" залишився. А згодом вся країна дізналася про схеми Міндіча в "Енергоатомі". І схеми з’явилися в цій компанії після того, як "ПрайсвотерхаусКуперс" припинив проводити в ній аудит. Мабуть просто збіг обставин? Чи ні? Хто дав Канцурову таку владу?"
Окрему увагу він звертає на можливий конфлікт інтересів у системі нагляду. Зокрема, йдеться про участь представників регуляторного середовища у наглядових структурах державних енергетичних компаній, що, на думку Берези, створює ризик впливу на формування умов аудитів і вибір виконавців: "Тут доречно згадати ще одну деталь його біографії. Паралельно з керівництвом ОСНАД він входив до наглядової ради АТ "Українські розподільчі мережі" — держоператора обленерго. Цю раду сформовано у 2023 році без жодних конкурсів та без затвердження Кабміном — безпосередньо Міністерством енергетики за часів... Германа Галущенка, нинішнього затриманого фігуранта справи НАБУ "Мідас" і того, за кого внесли 150 млн застави. Знову збіг обставин?
Сам Канцуров до "Мідасу" формально не причетний. Але конфлікт інтересів тут очевидний: член наглядової ради енергетичного держхолдингу — одночасно просуває "правильних" аудиторів для перевірки цього ж холдингу. Це не збіг. Це вже система".
Ще одним елементом його версії є твердження про формування "трикутника контролю" — взаємопов’язаного впливу регуляторів, державних фінансових інституцій і майбутньої пенсійної системи накопичувального рівня. У цій моделі він вбачає ризики концентрації контролю над значними фінансовими потоками: "Можна сказати, що Олег Канцуров, беручи під контроль і захоплюючи аудиторський ринок, знайшов для себе нове масштабне джерело збагачення — кажуть, що почав неформально впливати на рішення Пенсійного фонду України. Причиною такої активності стала пенсійна реформа, концепцію якої нещодавно представлено у Верховній Раді. Головний інтерес — накопичувальний рівень системи, передбачений Законом України № 1058-IV та директивами ЄС. Поява професійних пенсій означає приплив колосальних грошових потоків. І схоже, що Канцуров вирішив погріти руки на цьому фінансовому пирогу завчасно. Час покаже.
Схема, яку він будує, — так званий "трикутник контролю", що дозволяє одноосібно замикати на собі всі критичні вузли управління майбутнім ринком. Перший кут — підконтрольний йому ОСНАД, який здійснює нагляд за аудиторами та регулює їхній допуск. Другий — НКЦПФР, де через лояльного посадовця Юрія Шаповала формуються правила для недержавних пенсійних фондів. Третій — сам Пенсійний фонд України як майбутній розпорядник накопичень другого рівня.
Виходить, що один чиновник встановлює стандарти, вирішує, кому дозволено працювати, і має безпосередній вплив на розподіл коштів? Це вже не схема — це архітектура монополії".
В той же час, за твердженням Берези, відбувається витіснення з ринку інших гравців: "І ще один штрих до портрету. Тих, хто заважає, — мінусують. Я декілька разів чув, що на незручні аудиторські фірми ОСНАД накладає стягнення, виштовхує їх з ринку. На "своїх" — закриває очі. Навіть на приховані дисциплінарні стягнення і фальшиві довідки для замовників. Ці скарги я чув неодноразово. Ринок не витримав — і подав до судів. Масові позови від аудиторів, які намагаються оскаржити свавілля ОСНАД, уже є. Але поки суди розглядають справи, схема продовжує працювати. Ну, і вважається, що це занадто складно для пересічного українця, щоб цю тему підіймати у публічному просторі.
Галущенко вже не під вартою. І Канцуров на посаді. І позиції його лише зміцнюються. Підконтрольний "главаудитор", який формує нову пенсійну схему, почувається впевненіше, ніж будь-коли. Питання одне: хто, коли та як зупинить цю монополію? Чи увагу на це звернуть лише після того, як справою займуться НАБУ та САП?"
Водночас жодне з озвучених звинувачень не підтверджене незалежними розслідуваннями та потребує окремої перевірки з боку Стокорупційних і регуляторних органів.
Як повідомляла раніше Lenta.UA, на ринку аудиторських послуг відбувається цілеспрямоване знищення конкурентного середовища. За цим процесом стоїть Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) та його керівник, який вже перетворив державний регуляторний функціонал на інструмент побудови особистої фінансово-адміністративної імперії.
Приєднуйтесь до нашої армії антикорупційних активістів! Підпишіться на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram та TikTok!