Проєкт нового Цивільного кодексу України отримав загалом позитивну оцінку від Ради Європи. Водночас міжнародні експерти надали низку рекомендацій, які стосуються свободи слова, журналістських розслідувань, OSINT-діяльності та захисту від зловживань судовими позовами.
Рада Європи позитивно сприйняла роботу України над оновленням Цивільного кодексу, однак вказала на положення, які потребують додаткового доопрацювання. Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у дописі на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, європейські партнери підтримують прагнення України осучаснити цивільне законодавство та привести його у відповідність до викликів сьогодення. Особливу увагу у висновках приділено нормам, які стосуються цифрових прав, а також розмежуванню права на відповідь і права на спростування.
У парламенті вважають, що запропоновані зміни мають наблизити українське законодавство до європейських стандартів та зробити його більш придатним для регулювання правовідносин у цифрову епоху.
Водночас експерти Ради Європи наголосили, що окремі положення проєкту потребують додаткових запобіжників. Зокрема, йдеться про гарантії для журналістських розслідувань, OSINT-аналітики та антикорупційного моніторингу.
Такі рекомендації мають на меті не допустити ситуацій, коли норми щодо захисту персональних даних можуть використовуватися для обмеження суспільно важливої діяльності або ускладнення доступу до інформації, яка становить публічний інтерес.
Окремий блок зауважень стосується протидії SLAPP-позовам. Це судові процеси, які можуть подаватися не стільки для захисту прав, скільки для тиску на журналістів, активістів, правозахисників або громадських діячів.
Європейські експерти також рекомендували враховувати практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, йдеться про те, що межі допустимої критики щодо публічних осіб є ширшими, ніж щодо приватних громадян.
Крім того, у висновках наголошується на важливості принципу пропорційності. Тобто захист порушених прав не повинен створювати надмірних обмежень для свободи вираження поглядів та суспільно значущої діяльності.
Руслан Стефанчук зазначив, що робоча група вже опрацьовує пропозиції, які надійшли від медіаспільноти, експертного середовища та міжнародних партнерів.
Наступним етапом мають стати консультації з усіма зацікавленими сторонами, яких стосуватимуться норми нового Цивільного кодексу.
За словами голови Верховної Ради, головна мета реформи – створити сучасний кодекс, який відповідатиме європейським стандартам, забезпечуватиме належний захист прав людини та водночас зберігатиме гарантії свободи слова.
Нагадаємо, що оновлений Цивільний кодекс України може запрацювати вже наступного року. Наприкінці квітня Верховна Рада зробила перший крок до його ухвалення, підтримавши у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабну модернізацію цивільного законодавства.
Приєднуйтесь до нашої армії антикорупційних активістів! Підпишіться на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram та TikTok!