13 листопада у пресцентрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" відбулося засідання дискусійного клубу "Столичний регіон", присвячене темі "Проблеми захисту енергооб'єктів Київщини". Учасники заходу, серед яких був ы представник ВГО "Стоп корупції", обговорили виклики для енергетичної безпеки регіону на тлі ворожих атак, а також порушили питання комунікації та взаємодії між урядовцями, бізнесом і фаховими галузевими асоціаціями.
Засідання дискусійного клубу об'єднало посадовців і експертів, які безпосередньо залучені до процесів забезпечення безпеки та відновлення інфраструктури Київської області. У обговоренні взяли участь:
Кирило Фесик — заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України;
Тарас Бакай — заступник голови Київської обласної державної адміністрації, який курує напрям будівництва укриттів;
Любомира Кожушко — засновниця ТОВ "Консалтинг-Буд", що виступає генпідрядником будівництва укриттів на Київщині;
Богдан Квашук — представник правничого відділу ВГО "Стоп корупції";
Олексій Усачов — голова правління ГО "Інститут української політики";
Андрій Єременко — засновник соціологічної компанії "Актив Груп";
Олександр Голіздра — голова ГО "Ліга енергетичного розвитку України".
Головною метою зустрічі було оцінити ефективність заходів із захисту енергетичних об'єктів від повітряних атак та виявити системні бар'єри, що заважають оперативному виконанню робіт. Важливою складовою дискусії стала презентація соціологічних досліджень, яку провів засновник компанії "Актив Груп" Андрій Єременко.
Представлені слайди опитування (онлайн-панель SunFlower Sociology, вибірка n=1000 дорослого населення України) висвітлили оцінки українців щодо складності майбутньої зими, критеріїв автономності в умовах блекаутів та розподілу відповідальності за безпеку інфраструктури.
Згідно з представленими даними, у суспільстві домінує песимізм щодо стабільності енергосистеми. 80.6% опитаних переконані, що майбутня зима буде складнішою за попередню (зокрема 56.1% вважають, що вона буде істотно складнішою, а 24.5% — трохи складнішою).
Для порівняння, частка громадян, які прогнозують складну зиму, зросла з 64.7% у жовтні 2025 року до 80.6% у листопаді 2026 року, наблизившись до показника листопада 2024 року (84.1%). Лише 12.4% респондентів сподіваються на легшу зиму.
Дослідження також зафіксувало критичну залежність населення від зв'язку та електроенергії: 24.2% громадян взагалі не зможуть обходитися без мобільного зв'язку та інтернету, а медіана автономності серед тих, хто визначився з відповіддю, становить лише 2 дні.
При виборі між відсутністю світла чи зв'язку 22.7% вважають обидві проблеми однаково важкими, 37.1% важче переносять відсутність світла (22.5% однозначно, 14.6% швидше світла), а 37.2% — відсутність зв'язку та інтернету (18.4% однозначно, 18.8% швидше зв'язку).
Соціологічне дослідження виявило розподіл поглядів громадян щодо того, хто повинен відповідати за підготовку міст до оборони від обстрілів: 31.7% вважають, що відповідальність має лежати більше на місцевій владі (ще 6.8% — виключно на місцевій); 29.0% покладають відповідальність більше на центральну владу (та 18.9% — виключно на центральну владу). Окрему увагу було приділено сприйняттю публічної суперечки між Президентом та міською владою Києва щодо підготовки столиці до зими.
Про це протистояння чули 80.4% респондентів. При цьому 65.8% громадян оцінюють цю суперечку як політичну боротьбу (40.6% вважають її більше політичною боротьбою, 25.2% — виключно політичною боротьбою), і лише 18.2% вбачають у ній турботу про мешканців (12.2% більше турбота, 6.0% виключно турбота).
Під час опитування респонденти визначили свій погляд на розподіл обов'язків щодо облаштування укриттів для працівників та відвідувачів. Щодо малого бізнесу: 70.7% переконані, що забезпечення укриттями є обов'язком держави чи громади (39.3% більше держава, 31.4% виключно держава), і лише 21.2% покладають це на власників бізнесу. Щодо великого бізнесу: думки розділилися — 51.1% вважають це відповідальністю держави чи громади (28.3% більше держава, 22.8% виключно держава), тоді як 41.1% вважають це обов'язком власника бізнесу (26.8% більше власник, 14.3% виключно власник). Крім того, при оцінці пріоритетів під час "жовтої" тривоги 44.8% респондентів віддали перевагу безперервній роботі бізнесу (30.3% більше безперервна робота, 14.5% виключно безперервна робота), тоді як за виключну чи пріоритетну безпеку людей висловилися 33.3% опитаних (18.2% більше безпека, 15.1% виключно безпека).
Під час обговорення взаємодії державних органів із галузевими об'єднаннями голова правління ГО "Інститут української політики" Олексій Усачов виступив із резонансною заявою щодо методів управління з боку окремих урядовців. Експерт наголосив на неприпустимості адміністративного тиску на представників галузі та навів приклад жорсткої комунікації одного з керівників міністерств із фаховою асоціацією: "Я вам скажу по секрету, що ті люди, які займають міністерські пости, вони будуть дуже комедно виглядати на фоні цих представницьких органів від галузі," — зазначив Олексій Усачов.
Далі голова правління ГО "Інститут української політики" детально описав випадок шантажу під час однієї з робочих нарад: "Наведу один приклад, як один міністр розмовляв з представниками своєї фахової асоціації, яка працює в їхній галузі. Це була мова погроз, це була мова шантажу. Причому шантаж будувався на тому, що міністр озвучував на нараді представникам галузі, якою він керує, що вони зобов'язані доставляти людей в ТЦК. Інакше він буде знімати критичність, інакше він буде робити їм дуже нехороші речі. Тобто ніхто нічого не соромиться говорити".
За словами Усачова, подібні підходи руйнують конструктивний діалог між державою та бізнесом і ставлять під сумнів реальний вплив громадськості на прийняття рішень. "І питання полягає в тому, як громадськість буде впливати на процес, якщо влада не хоче нікого чути?" — резюмував Олексій Усачов.
Нагадаємо, раніше СтопКор повідомляв, що народний депутат Сергій Нагорняк заявив про можливі зловживання під час будівництва захисних споруд для енергооб'єктів Київщини. За його словами, близько 2 млрд грн могли передати підрядникам без належного досвіду, тоді як частина робіт залишилася невиконаною.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!