У понеділок, 1 червня, у пресцентрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" відбулося засідання дискусійного клубу "Столичний регіон" на тему "Реформи в прокуратурі: історія та наслідки для системи". Зокрема, учасники обговорили питання реформування органів прокуратури протягом років Незалежності. На заході була присутня знімальна група "Стоп корупції ТБ".
Спікери заходу:
засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко;
правник, народний депутат 4,5,6 скликань Валерій Бондик;
адвокат, заступник генерального прокурора України (2000-2002, 2005-2007, 2014-2015) Олексій Баганець;
політичний консультант, голова правління Інституту української політики Олексій Усачов.
Валерій Бондик, який упродовж трьох скликань Верховної Ради працював у профільному комітеті з питань правової політики, наголосив на важливості голосу професійної спільноти та проаналізував практичні вади сучасного кримінального процесу. Бондик переконаний, що без активного донесення професійної думки до журналістів та громадянського суспільства фахівці не будуть почуті, попри те, що саме народ є джерелом влади за Конституцією. Згадуючи спільну роботу з Олексієм Баганцем, він дав своє визначення ролі відомства в державній системі.
"Прокуратура в державі — це завжди такий наглядовий орган — це як "державне око". Система стримувань і противаг працює лише тоді, коли є незалежна, сильна, фахова і професійна прокуратура", — підкреслив експерт.
Аналізуючи реформи, Валерій Бондик згадав прийняття Кримінального процесуального кодексу 2012 року, який мав на меті європеїзацію системи. Одним із ключових нововведень стало скасування стадії дізнання та обов’язкове внесення будь-яких відомостей про злочин до ЄРДР протягом 24 годин. На думку експерта, законодавець мав благі наміри – подолати приховування злочинів правоохоронцями:
"Нібито законодавець гарну думку мав на увазі: немає приховування, немає того, щоб десь лакували дійсність чи приховували те, що не потрібно. І прокуратура тоді знала, що у неї вже не буде функції нагляду".
Проте практичне застосування норм закону сьогодні викликає у досвідченого правника чимало запитань.
У своєму виступі відомий юрист та колишній заступник генерального прокурора Олексій Баганець піддав жорсткій критиці наслідки реформи прокуратури 2016 року. За його словами, законодавчі зміни фактично нівелювали правоохоронну функцію відомства, перетворивши його на інструмент із обмеженими повноваженнями. Головним болем сучасної системи Баганець називає позбавлення прокуратури можливості захищати інтереси найбільш вразливих верств населення.
"У 2016 році прокуратуру позбавили права представляти інтереси соціально незахищених громадян у судах. Більше того, написали, що вона може представляти інтереси держави лише у виняткових випадках", — наголошує він.
На думку експерта, такі обмеження є критичними, оскільки ці "виняткові випадки" настільки звужені, що роль прокурора як захисника конституційних прав і свобод громадян від беззаконня з боку органів влади була повністю "розмита". Баганець підкреслює, що в кожній європейській демократичній країні така функція є неодмінною складовою системи стримувань і противаг.
Згадуючи свій шлях та боротьбу за фахову прокуратуру, Олексій Баганець з особливою теплотою згадав покійного головного редактора "Юридичного вісника України" Федора Кузьмовича Ілюка.
Як згадує правник, Ілюк мав глибоку віру в майбутнє країни: "Він говорив мені: "Все одно рано чи пізно зміниться влада України, до влади прийдуть дійсно патріоти, дійсно українці, які будуть зацікавлені в тому, щоб у цій країні все змінилося на краще"".
До дискусії про занепад правової системи долучився голова правління Інституту української політики Олексій Усачов. Він акцентував увагу на критичному браку професіоналізму в законодавчому органі та небезпеці політизації правоохоронних органів.
Олексій Усачов ставить гостре питання щодо того, хто саме сьогодні представляє професійне середовище у Верховній Раді та формує законодавчу базу для прокуратури. На його переконання, нинішній склад парламенту демонструє відсутність фахівців, які реально розуміють специфіку роботи правоохоронної системи.
"Не може весільний фотограф, при всій повазі до професії, не може людина, яка працювала в гуманітарній сфері, працювати в профільному комітеті і писати для правоохоронців кваліфіковані закони", — стверджує експерт.
Засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко під час обговорення звернув увагу на психологічні аспекти сприйняття правоохоронної системи українцями. На його думку, криза в окремих органах має кумулятивний ефект для всієї державної машини.
Соціолог пояснює, що пересічний громадянин часто не розрізняє зони відповідальності різних гілок влади. Коли система демонструє неефективність — наприклад, коли підозрюваного затримують, а потім відпускають — негативні емоції проєктуються на всю владу загалом.
"Це все призводить до загальної недовіри. І недовіри не стільки до конкретної посади генпрокурора, скільки до влади в цілому. Когось спіймали, відпустили. А влада погана", — зазначає Андрій Єременко.
За словами експерта, громадська думка формується стихійно, залежно від того, які терміни частіше лунають у медіапросторі. Якщо людина постійно чує про скандали в судах чи в прокуратурі, саме ці інституції стають для неї уособленням державного провалу.
Єременко підкреслює, що ігнорувати цей фактор неможливо, адже саме ці настрої визначатимуть результати майбутніх голосувань:
"На неї [громадську думку — ред.] все одно треба зважати, тому що врешті-решт прийдуть вибори, і оця громадська думка і буде обирати".
Головним інструментом виправлення ситуації соціолог вважає масштабну інформаційну та роз’яснювальну кампанію. Суспільство має чітко розуміти межі повноважень кожного органу, щоб оцінки діяльності правоохоронців були об’єктивними, а не емоційними.
"Це питання величезної потреби в просвітницькій роботі: де чиї повноваження закінчуються. Це важливо", — підсумував експерт.
Нагадаємо, раніше 12 жовтня 2025 року у Київській області відбулась урочиста презентація пресцентру "Столичний регіон", ініційована командою інформаційного агентства "Моя Київщина" та редакцією газети "Слово і Діло".
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!