В умовах повномасштабної війни Збройні сили щодня потребують поповнення резервів. Попри це, мобілізація залишається однією з найчутливіших тем – від "бусифікації" до дискусій про справедливість та рівність під час призову.
Речник Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін у розмові з "Главкомом" зазначив: головна проблема суспільства – нерозуміння суті військового обов’язку та втома від війни. За його словами, багато громадян продовжують сприймати мобілізацію як покарання, а не як спільну відповідальність.
"Найстрашніше – досі багато хто продовжує вірити, що ми зможемо перемогти Росію без залучення до війни абсолютно кожного", – наголосив Істомін.
Він пояснив, що у війську нині катастрофічно бракує людей – як на бойових, так і на тилових посадах. Ефективні підрозділи розширюються, а піхота, яка тримає лінію оборони, потребує постійного поповнення.
"Мобілізація на Полтавщині така сама, як і по всій Україні – ані суперефективна, ані провальна. Це звичайний процес із такими ж настроями суспільства", – каже речник.
Істомін також розвінчав міф про "рейди" ТЦК. За його словами, групи оповіщення працюють планово і спільно з поліцією, а не за чиїмись "замовленнями". Локації перевірок визначають начальники районних чи міських ТЦК залежно від ситуації на місцях.
"Я не чув такого, щоб ТЦК “замовляли" або щоб хтось зловживав цим. Усе відбувається планомірно – сьогодні перевіряють один об’єкт, завтра інший", – пояснив він.
Водночас, на думку речника, сам механізм “роздачі" повісток є малоефективним, оскільки більшість чоловіків просто ігнорує виклики. Значна частина повісток надсилається поштою, але результат той самий – низька явка.
"Повістки не працюють, бо громадяни ігнорують закон. І навіть якщо повістку не взяли, але зрозуміли її зміст, акт про відмову прирівнюється до отримання документа", – зазначив Істомін.
Він також критично оцінив рівень участі місцевої влади у процесі військового обліку. Органи самоврядування, за його словами, виконують свої обов’язки “для галочки", хоча саме на них законом покладено функцію щорічних перевірок за місцем проживання військовозобов’язаних.
Щодо так званих "броньованих" працівників оборонної галузі, Істомін пояснив, що 45-денна відстрочка, передбачена законом, – це технічний механізм для оновлення військових даних, а не спосіб уникнути служби.
"45-денне бронювання – це невеликий мінус для армії, але плюс для оборони. Люди отримують час, щоб оформити документи й стати на облік", – додав він.
Речник наголосив: ТЦК лише виконують завдання, визначені на державному рівні, і не мають повноважень змінювати політику мобілізації. Водночас він переконаний, що від ефективності військового обліку та усвідомлення громадянами своєї відповідальності залежить обороноздатність країни.
Нагадаємо, ми пояснювали про мобілізацію чоловіків 50+: кого можуть призвати, а хто має право на відстрочку.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook! Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.