На узбережжі Чорного моря, на півночі Одеси, знаходиться Куяльницький лиман, відомий як "рожеве море" з лікувальними можливостями, зважаючи на вміст спеціальних органічних сполук. Однак територіальні забруднення ставлять під загрозу можливість належного існування Національного природного парку "Куяльницький". Зважаючи на це, місцеві екологи й активісти, серед яких була й керівниця Одеського відокремленого підрозділу ВГО "Стоп корупції" Анжеліка Карапетян, ініціювали толоку, присвячену прибиранню на території парку.
Довідка: Куяльницький лиман – один із найцінніших природних та лікувальних ресурсів України, що знаходиться на убережжі Чорного моря на півночі Одещини. Водосховище сформувалось тисячі років тому внаслідок відокремлення частини морської затоки від Чорного моря та поступового замулення. Саме завдяки унікальній гідрологічній системі тут виникли лікувальні грязі, які за своїми властивостями вважаються одними з найкращих у Європі. Куяльник був відомий ще з ХІХ століття як курорт державного значення, а його лікувальні властивості прославили Одесу далеко за межами країни.
Оздоровчі властивості Куяльницького лиману
Унікальність Куяльника полягає не лише в лікувальних грязях, а й у біорізноманітті. Тут мешкає гіперсоляний рачок артемія соляна (Artemia salina), який пристосований до високої солоності води та сприяє формуванню цінного мулу. У воді та мулі також живуть спеціальні бактерії та мікроводорості, зокрема Dunaliella salina, що підтримують екологічну рівновагу. На берегах лиману ростуть рідкісні квіти та солелюбні рослини, серед яких є види, занесені до Червоної книги України. У заростях очерету ховаються жаби, дрібні ссавці та численні комахи. Лиман є важливим місцем відпочинку і гніздування для птахів – тут можна побачити куликів, чапель, крячків та інших водяних птахів.
Загроза для подальшого існування лікувального середовища
На сьогодні "рожеве море" переживає критичний період, адже рівень води за останні роки суттєво знизився, а його екосистема перебуває під загрозою через господарську діяльність, сміття та несанкційований заїзд транспорту, а також через зміну клімату і пересихання річок.
Еколог Деркач Олег Михайлович розповів про кроки, які вже зроблені для відновлення рівня води, – зокрема про поповнення Куяльника морською водою. Проте для зменшення солоності, яка нині перевищує норми, необхідно спорудити басейни, в яких шляхом природного випаровування можна забезпечити осадження солі та вилучення її надлишку. Цю ж сіль, можна використовувати і для виготовлення харчової.
"Куяльницький лиман – це приклад водойми, яка може зникнути на очах одного покоління. Ми не маємо права втратити таку цінну водойму", – обґрунтував він.
Відтак частину території огородили шлагбаумом – тепер це повністю пішохідна зона, де заборонений в’їзд мотоциклів й автомобілів, аби не руйнувати поверхню дна та не псувати природні шари лікувального мулу.
Толока задля прибирання на території лиману
15 листопада на території лиману відбулася важлива подія – масштабна толока за участі волонтерів, працівників Національного природного парку "Куяльницький" та екологів. Присутньою була й керівниця Одеського відокремленого підрозділу ВГО "Стоп корупції" Анжеліка Карапетян.
Стопкорівка розповідає, що небайдужі люди зібралися, "щоб зробити те, що сьогодні може кожен: допомогти природі відновитися та привернути увагу суспільства до проблеми збереження Куяльника".
"Наша мета – як можна більше залучити людей та розповідати, що таке нацпарк", – наголосив директор національного парку Олександр Шестун.
Під час прибирання волонтери зібрали й вивезли величезну кількість сміття, що містило автомобільні шини, побутові відходи, пластик та скло.
"Всі кажуть про пересихання лиману, але в нього є ще деякий ряд проблем — і це (сміття) одна з них. Минулого разу ми прибирали косу, але, на жаль, після сезону відпочинку люди знов тут намітили", – розповідає волонтер і член ГО "GoGlobal" Вадим Рекеченський.
Родзинка лиману та подальші перспективи
Ветеран Валерій Марченко, який долучився до прибирання вже вп’яте, переконаний, що Куяльник має стати місцем відновлення та сили для тих, хто пройшов війну:
"Сьогодні відбулося прибирання НПП "Куяльницький". Це місце в майбутньому зможе лікувати наших Ветеранів".
У майбутньому тут планують створити оздоровчу установу з облаштованими пішохідними зонами, лавками для відпочинку та душовими.
Анжеліка Карапетян як місцева активістка, яка дбає за навколишнє середовище, розповідає, що Куяльницький лиман знаний як один із небагатьох у Європі природних курортів із лікувальними грязями. За її словами, в багатьох країнах подібні об’єкти давно стали ядром цілих оздоровчих комплексів та туристичних кластерів. Україна може повторити їхній успіх, але лише за умови, що лиман отримає своєчасну підтримку, належний догляд і сучасні проєкти відновлення.
"Учасники толоки одностайні: майбутнє Куяльника залежить від усіх нас. Волонтерські акції, контроль за дотриманням природоохоронного режиму, екологічні ініціативи та підтримка інвесторів – це шляхи, які можуть врятувати лиман від подальшого знищення.
Куяльник – це жива історія, природний курорт і символ Одеси. І сьогодні ми маємо не лише обов’язок, а й шанс зберегти його для наступних поколінь, адже це скарб, який ми не маємо права втратити", – висловлюється стопкорівка.
А про приєднання Анжеліки Карапетян до стопкорівської родини та її багатогранну діяльність писали нещодавно.