Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області частково задовольнив позов чоловіка, якого мобілізували, незважаючи на чинну відстрочку. За завдану моральну шкоду держава має виплатити йому 40 тисяч гривень.
Суд врахував, що незаконність призову вже була підтверджена іншим судовим рішенням, яке набрало законної сили. Тому повторно доводити цю обставину під час розгляду цивільної справи не було необхідності. Про це пише Судово-юридична газета.
Водночас заявлену позивачем компенсацію у розмірі понад 101 тисячу гривень суд визнав необґрунтовано завищеною. Остаточну суму визначили з урахуванням характеру порушення, його наслідків, а також принципів справедливості, розумності та співмірності.
Обставини справи
Чоловік звернувся до суду з позовом про стягнення з держави 101 458 гривень моральної шкоди. Він заявив, що його незаконно призвали на військову службу, хоча на той момент він мав чинну відстрочку від мобілізації.
Раніше Закарпатський окружний адміністративний суд уже скасував наказ ТЦК про його призов, а також наказ військової частини про зарахування чоловіка до особового складу. Крім того, суд зобов’язав виключити його зі списків військовослужбовців.
Позивач мав відстрочку до 25 листопада 2025 року як особа, яка виховує дитину з інвалідністю. За його словами, він неодноразово подавав до ТЦК документи, які підтверджували це право.
Під час доставлення до територіального центру комплектування чоловік також повідомляв працівникам про відстрочку та показував відповідні документи, зокрема дані із застосунку "Резерв+". Однак цю інформацію, як стверджував позивач, проігнорували.
Також чоловік заявив, що його протягом 11 днів утримували у приміщенні ТЦК. Після призову він понад три місяці проходив військову службу. Згодом інша військово-лікарська комісія визнала його непридатним до служби через захворювання, які, за висновком ВЛК, існували ще до мобілізації.
Позивач наголошував, що незаконний призов спричинив сильні душевні переживання, погіршення психологічного стану та страх повторної мобілізації. Він також був змушений тривалий час захищати свої права у судах.
Окремо чоловік посилався на переживання за матір, яка потребувала стороннього догляду, та за неповнолітнього сина з інвалідністю. Саме з урахуванням цих обставин він оцінив моральну шкоду у понад 101 тисячу гривень.
Позиція ТЦК
Представник територіального центру комплектування просив повністю відмовити у задоволенні позову.
Він зазначав, що твердження про незаконне утримання чоловіка у приміщенні ТЦК фактично містять звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Водночас обвинувального вироку щодо посадових осіб немає.
Також відповідач наполягав, що позивач не надав достатніх доказів погіршення фізичного чи психічного стану та не підтвердив причинний зв’язок між своїми переживаннями і діями працівників ТЦК.
Крім того, представник ТЦК зауважив, що законодавство не передбачає визначення розміру моральної компенсації на підставі мінімальної заробітної плати.
Що встановив суд
Розглядаючи справу №308/5059/26, суд звернув увагу на рішення адміністративного суду, яким призов чоловіка під час мобілізації вже було визнано протиправним.
Оскільки це рішення набрало законної сили, встановлені ним обставини відповідно до принципу преюдиційності не потребували повторного доказування.
Суд підтвердив, що на момент мобілізації позивач мав чинну відстрочку. Право на неї підтверджувалося документами, а відповідна інформація була внесена до застосунку "Резерв+".
Проте працівники ТЦК належним чином не перевірили відомості про відстрочку, що в результаті призвело до незаконного призову чоловіка на військову службу.
Чому чоловікові присудили моральну компенсацію
Під час ухвалення рішення суд послався на статті 23, 1167, 1173 і 1174 Цивільного кодексу України, норми Конституції, практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
Суд зазначив, що саме порушення прав людини державним органом може бути підставою для відшкодування моральної шкоди. Для цього не завжди необхідно надавати медичні документи, які підтверджують погіршення стану здоров’я.
На думку суду, незаконна мобілізація змінила звичний спосіб життя позивача, спричинила стрес, психологічний дискомфорт, порушення нормальних життєвих зв’язків та інші негативні переживання.
Крім того, у подібних правовідносинах суд виходив із презумпції заподіяння моральної шкоди через незаконні дії органу державної влади. Тому саме відповідач мав спростувати факт завдання такої шкоди, а не лише вказувати на відсутність медичних довідок.
Чому суд не стягнув понад 101 тисячу гривень
Суд не підтримав спосіб розрахунку компенсації, запропонований позивачем. Чоловік за аналогією застосував положення Закону №266/94-ВР, який регулює відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, слідства, прокуратури або суду.
Однак законодавство не встановлює фіксованої мінімальної чи максимальної компенсації у справах, пов’язаних із незаконним призовом під час мобілізації.
Розмір виплати визначається окремо у кожній справі. При цьому враховуються характер порушення, тривалість його негативних наслідків, а також принципи розумності, справедливості та співмірності.
Суд узяв до уваги встановлену незаконність призову, тривалість вимушених змін у житті чоловіка та те, що рішення про скасування мобілізації вже стало певною формою відновлення справедливості.
У результаті суд визначив справедливу компенсацію у розмірі 40 тисяч гривень. У задоволенні решти позовних вимог чоловікові відмовили.
Також суд наголосив, що належним відповідачем у таких спорах є держава, а не територіальний підрозділ Державної казначейської служби. Тому вимоги до Головного управління Держказначейства у Закарпатській області задоволені не були.
Нагадаємо, в Україні переглянули перелік військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації. Деякі громадяни втратили відповідну підставу, однак водночас законодавці розширили право на відстрочку для окремої категорії родичів загиблих або зниклих безвісти військових.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram, і TikTok!