У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15303, який пропонує суттєво оновити кримінальне законодавство щодо відповідальності за незаконне позбавлення волі, вчинене представниками держави. Документ передбачає нову редакцію статті 146-1 КК України та розширює перелік дій, які можуть кваліфікуватися як кримінальне правопорушення під час виконання службових повноважень.
Законопроєкт №15303, зареєстрований у Верховній Раді 8 червня 2026 року, пропонує змінити підхід до кримінальної відповідальності за незаконне позбавлення волі та пов’язані дії представників держави. Ініціатива передбачає викладення статті 146-1 Кримінального кодексу України у новій редакції під назвою "Насильницьке зникнення".
Згідно з текстом законопроєкту, до "представників держави" віднесено службових осіб України, а також осіб, які діють за підтримки чи згодою органів державної влади або місцевого самоврядування. Частина перша оновленої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до п’яти років за арешт або затримання особи з подальшою відмовою визнати цей факт або приховуванням місця її перебування.
Окремо документ деталізує відповідальність за дії, які можуть бути пов’язані з перевищенням повноважень під час мобілізаційних заходів. Зокрема, йдеться про можливе кримінальне покарання за незаконне утримання громадян у приміщеннях органів військового управління, збірних пунктах або військових частинах без законних підстав, а також за утримання понад встановлені законом строки адміністративного затримання.
Також законопроєкт пропонує віднести до заборонених дій примусове вилучення засобів зв’язку, зокрема мобільних телефонів, або інше обмеження доступу затриманої особи до комунікації. За такі дії передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п’яти до семи років.
Окремий блок норм стосується відповідальності керівників. Видання завідомо незаконного наказу, який призвів до протиправного затримання або доставлення особи, каратиметься позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. При цьому виконання такого наказу не звільняє виконавця від відповідальності.
Посилені санкції передбачені у разі вчинення правопорушення щодо неповнолітніх, групою осіб або із застосуванням насильства. У таких випадках строк позбавлення волі може становити від семи до дванадцяти років.
Автори ініціативи зазначають, що метою законопроєкту є встановлення чітких правових меж між законними діями органів державної влади та можливими зловживаннями службовими повноваженнями. Документ має на меті забезпечити додаткові гарантії захисту прав громадян та підвищити рівень відповідальності посадових осіб.
Водночас експерти очікують, що під час парламентського розгляду законопроєкт може стати предметом дискусій, зокрема щодо меж застосування норм під час мобілізаційних заходів та механізмів доведення складу злочину.
У разі ухвалення законопроєкту запропоновані зміни можуть суттєво вплинути на практику правозастосування у сфері затримання та доставлення осіб представниками державних органів.
Раніше СтопКор писав, що у ДПС та експертному середовищі наголошують, що територіальні центри комплектування не мають повноважень самостійно скасовувати бронювання військовозобов’язаних. Анулювання можливе лише за рішенням уповноважених органів і на підставах, визначених законодавством. У разі неправомірних дій ТЦК громадяни можуть оскаржити їх у судовому порядку.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!