НАБУ та САП повідомили про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо заволодіння 18 га землі державної власності та її подальшої легалізації. Йдеться про ділянки ринковою вартістю понад 160 млн грн, розташовані на території гуртового ринку сільськогосподарської продукції у передмісті Києва.
За версією слідства, навесні 2021 року на тлі корпоративного конфлікту між колишнім народним депутатом від Партії регіонів і столичною забудовницею за контроль над гуртовим ринком у неї виник намір вивести частину активів ринку на підконтрольних фізичних та юридичних осіб.
Як встановили правоохоронці, службовці Головного управління Держгеокадастру у Київській області, порушуючи встановлений порядок, внесли зміни до Державного земельного кадастру. Це дало можливість відповідному органу розпоряджатися земельним масивом площею понад 150 га, на якому розташований гуртовий ринок.
Надалі цей земельний масив передали в оренду товариству, яке, за даними слідства, перебувало під контролем забудовниці.
Після цього керівник товариства відмовився від частини орендованої території на користь дев’яти заздалегідь визначених осіб. На підставі наказу виконувача обов’язків керівника обласного управління Держгеокадастру вони отримали у приватну власність дев’ять земельних ділянок загальною площею 18 га. У НАБУ і САП зазначають, що це було зроблено з порушенням вимог земельного законодавства.
Згодом ці ділянки через удавані правочини продали трьом товариствам, пов’язаним із забудовницею.
Пізніше, під час врегулювання корпоративного конфлікту, забудовниця та колишній народний депутат уклали меморандум, який у матеріалах справи називають "понятійкою". Документ передбачав спільне використання земельного масиву, зокрема для подальшої забудови.
У вересні 2021 року довірена особа екснардепа також увійшла до складу бенефіціарних власників товариств, яким належали земельні ділянки.
Наразі досудове розслідування у справі завершено.
Нагадаємо, 6 серпня СтопКор писав, що у справі щодо 18 га державної землі біля ринку "Столичний" виникла нова суперечка між стороною обвинувачення та захистом. Зокрема, апеляційні скарги, звернення до Ради бізнес-омбудсмена та публічна активність фігурантів почали фігурувати у процесуальних документах як обставини, що, за позицією обвинувачення, можуть свідчити про процесуальні ризики з боку підозрюваних.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!