Американська оборонна компанія General Dynamics отримала від уряду США $533 млн на створення сучасного заводу з виробництва 155-мм артилерійських снарядів, однак підприємство поблизу Далласа так і не виготовило жодного придатного боєприпасу.
Про це йдеться у розслідуванні американського видання ProPublica, яке поспілкувалося з 36 нинішніми та колишніми працівниками General Dynamics, армії США, Пентагону та Білого дому.
Йдеться про завод у місті Мескіт, штат Техас. Його урочисто відкрили 29 травня 2024 року, позиціонуючи підприємство як один із ключових елементів нарощування виробництва артилерійських боєприпасів на тлі війни росії проти України.
Проте вже на момент відкриття завод мав серйозні проблеми. За словами колишніх працівників, представлені на церемонії снаряди були доставлені з інших підприємств, а один із них взагалі виявився схожим на пластиковий макет.
Головною технологією заводу мало стати так зване flow-forming – метод обробки металу, запропонований турецькою компанією Repkon. Вона мала поставити обладнання та фактично забезпечити технологічну основу нового виробництва.
Однак Repkon раніше не отримувала контрактів від Пентагону для виробництва американських 155-мм снарядів. Більше того, обладнання, яке пропонували США, було розроблене для старішої моделі боєприпасів, виготовленої з іншої марки сталі.
За даними ProPublica, американські військові та General Dynamics не змогли повноцінно перевірити роботу обладнання. Представники Repkon заявляли, що не можуть показати діючу виробничу лінію через конфіденційність замовника. Попри це, Армія США погодилася на проєкт.
У листопаді 2022 року військове відомство почало укладати контракти з General Dynamics. Загальна вартість проєкту могла сягнути майже $600 млн.
При цьому Конгрес США наприкінці 2022 року суттєво спростив процедури укладання оборонних контрактів, щоб швидше спрямовувати кошти на пов’язані з Україною потреби. Зокрема, Пентагону дозволили укладати так звані undefinitized contracting actions – угоди, за якими компанія може почати роботу ще до остаточного погодження всіх умов контракту.
У результаті General Dynamics отримала контракти без звичайного конкурентного відбору. Ба більше, замість однієї виробничої лінії, яку спочатку пропонувала компанія, Армія США погодила фінансування трьох – попри відсутність доказів, що технологія взагалі здатна забезпечити необхідну якість продукції.
Після запуску заводу проблеми почали виникати практично на всіх етапах виробництва.
За словами колишніх працівників, роботизовані маніпулятори виходили з-під контролю та врізалися в обладнання, іноді скидали сталеві заготовки на підлогу. Один із роботів розплавив собі кабелі після займання та тиждень залишався непрацездатним.
Інше обладнання також регулярно ламалося. Конвеєри виходили з ладу, автоматизовані візки губилися, а системи безпеки іноді не зупиняли машини, коли працівники наближалися до них.
Особливо проблемними виявилися преси та обладнання Repkon. За словами колишнього працівника Quantel White, для роботи пресів співробітникам доводилося регулярно використовувати кувалди. При цьому більшість снарядів не проходила контроль якості.
Одне з обладнань, яке мало надавати корпусам снарядів ідеально гладку форму, натомість перетворювало метал на спіраль, схожу на морозиво.
На підприємстві також виникали проблеми з перегрівом і задимленням. Температура всередині заводу могла наближатися до 100 градусів за Фаренгейтом, а в шафах із системами керування критичним обладнанням, за словами працівників, регулярно сягала близько 140 градусів.
Працівники скаржилися на дим, який утворювався під час роботи пресів. За даними ProPublica, один із них звернувся до Управління з охорони праці США (OSHA), повідомивши про небезпеку вдихання шкідливих речовин. OSHA провела перевірку, але не наклала на підприємство штрафів.
Проблеми виникли й у взаємодії американських працівників із представниками Repkon. За даними розслідування, турецькі фахівці неохоче ділилися інформацією про роботу обладнання, а General Dynamics нібито навіть виявила можливість дистанційного керування деякими машинами з Туреччини.
Американські працівники почали підозрювати Repkon у можливому саботажі або шпигунстві. Водночас Армія США заявила, що не має доказів ані саботажу, ані шпигунської діяльності.
Попри проблеми, General Dynamics та представники американської влади публічно запевняли, що виробництво розвивається за планом.
У липні 2024 року гендиректорка General Dynamics Фібі Новакович заявила інвесторам, що перша виробнича лінія працює та виробляє снаряди відповідно до очікувань. За даними колишніх працівників, насправді ж придатних боєприпасів завод не виготовляв.
У вересні того ж року тодішній керівник закупівель Армії США Даг Буш заявив, що серйозних затримок немає, а проблеми з обладнанням вимірюються тижнями, а не місяцями чи роками.
У підсумку General Dynamics пропустила щонайменше вісім дедлайнів. У червні 2025 року Армія США розглядала можливість припинення контрактів, а в серпні наказала зупинити роботи на двох із трьох виробничих ліній.
Однак контракт із General Dynamics остаточно не розірвали. За словами колишнього представника армії, повне розірвання угоди через невиконання умов могло б призвести до багаторічної судової тяганини.
У грудні 2025 року уряд США, за даними звіту генерального інспектора Пентагону, навіть виплатив General Dynamics $26,3 млн так званих прогресивних платежів за другу і третю виробничі лінії, хоча жодна з них не виготовила придатного снаряда.
У липні 2026 року генеральний інспектор Міністерства оборони США оприлюднив звіт, який підтвердив: завод у Мескіті не виробив жодного придатного 155-мм снаряда. Загальні витрати американських платників податків на проєкт становили $533 млн.
При цьому General Dynamics не повернула ці кошти. Армія США заявила, що намагається компенсувати вкладені гроші шляхом отримання знижок від компанії на майбутні замовлення та проводить оцінку виконання контрактів.
Сама General Dynamics відмовилася від інтерв’ю ProPublica. Представник компанії Джефф Девіс заявив, що розслідування "фундаментально викривляє обставини" та несправедливо ставить під сумнів репутацію компанії щодо безпеки працівників і виконання зобов’язань перед замовником. У звіті генерального інспектора також зазначено позицію General Dynamics, за якою компанія виконала або перевищила вимоги.
Попри провал у Мескіті, підрозділ General Dynamics Ordnance and Tactical Systems продовжує отримувати державні замовлення. За даними Армії США, після зупинки двох виробничих ліній у Мескіті цей підрозділ отримав нові контракти на загальну суму $2,5 млрд. У військовому відомстві наголошують, що ці контракти стосуються інших виробничих ліній та критичних потреб оборони США і не пов’язані з техаським заводом.
Сама General Dynamics тепер намагається перезапустити виробництво в Мескіті за допомогою іншої технологічної компанії - Deterrence. Цього разу ставка зроблена на штучний інтелект.
Компанія заявляє, що впровадить на підприємстві "AI-enabled capabilities" та автономні системи виробництва. Водночас Deterrence існує лише близько трьох років і раніше не отримувала контрактів Пентагону. Її засновники також не мають попереднього досвіду роботи в оборонній промисловості.
Паралельно General Dynamics замінює більшу частину обладнання Repkon традиційними машинами, подібними до тих, що використовуються на старому заводі в Пенсильванії.
Компанія заявила інвесторам, що очікує запустити виробництво наступного року. Армія США прогнозує, що після перезапуску підприємство зможе випускати близько 20 тисяч 155-мм снарядів на місяць.
При цьому США досі не досягли заявленої раніше мети виробляти 100 тисяч 155-мм снарядів щомісяця. На тлі війни Росії проти України потреба в таких боєприпасах залишається високою.
За оцінкою дослідника оборонних бюджетів Вільяма Гартунга, ситуація навколо техаського заводу демонструє ширшу проблему американської системи оборонних закупівель, коли провали підрядників не завжди призводять до відповідальності, а невдалі проєкти можуть супроводжуватися новими державними контрактами.
Розслідування ProPublica також звертає увагу на ризики поспішного збільшення оборонних витрат США. Адміністрація Дональда Трампа прагне збільшити оборонний бюджет до $1,5 трлн та одночасно вимагає від виробників зброї швидко нарощувати виробництво на тлі війни з Іраном. На цьому тлі невдалий досвід Мескіта може стати показовим для майбутніх масштабних оборонних програм США.
Нагадаємо, раніше ми писали що Україна розробляє власний аналог Patriot – антибалістичну систему FREYA
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
