ПідтриматиРусский

Будапештський синдром: чому Угорщина Орбана блокує військово-політичний тиск на росію?

Надія Рогальська
Надія Рогальська

Редакторка, аналітик

Будапештський синдром: чому Угорщина Орбана блокує військово-політичний тиск на росію?

Нейтралітет, саботаж чи газове лобі? З-поміж усіх країн ЄС Угорщина найменше підтримує ініціативи, спрямовані на військову допомогу та євроінтеграцію України. А з вуст політиків цієї держави часто лунають неприйнятні та відверто антиукраїнські тези. Як підводні політичні та економічні течії впливають на позицію Будапешту, що пов’язує прем’єр-міністра Орбана з путіним та чи можлива ескалація ситуації в Закарпатті? "СтопКор" проаналізував поточний розклад сил.

21 березня під час саміту міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, очільник МЗС країни Петер Сіярто заявив, що Угорщина блокуватиме не лише нові ідеї щодо енергетичних санкцій, а й створення No-Fly Zone та відправлення миротворчої місії НАТО до України.

Раніше голова уряду країни Віктор Орбан декілька разів підкреслив, що Угорщина не буде допомагати Україні зброєю та не дозволить транзит військової допомоги від інших союзників своєю територією.

Така позиція західних сусідів викликає досить негативну реакцію в українському політикумі. Президент Володимир Зеленський, виступаючи у четвер, 24 березня з промовою перед лідерами ЄС, виділив низку країн, що найчастіше голосують проти України, та нагадав Орбану декілька фактів з історії Угорщини часів гітлерівської Німеччини.

Віцепрем'єр-міністр Ірина Верещук у своєму дописі висловилася ще більш різко й відверто.

"Санкції не підтримують. Зброю не тільки не дають, а й не пропускають через свою територію поставки зброї від інших країн. Фактично на все кажуть "ні". Ще трішки – і риторика офіційного Будапешту буде відверто проросійською. Що це? Хочеться дешевого російського газу? Чи, може, хочеться нашого Закарпаття? У цьому цивілізаційному протистоянні Угорщині навряд чи вдасться переморгуватись з росіянами та ще й потихеньку наживатись на проблемах сусіда", – наголосила урядовиця.

І нашим, і вашим: Угорщина прагне всидіти на двох стільцях?

Формально угорська влада долучилась до засудження колективним Заходом невиправданого російського вторгнення в Україну та посилення колективного європейського тиску на країну-агресора.

У перші ж дні повномасштабної російсько-української війни прем’єр-міністр Орбан заявив про засудження дій рф. А очільник дипломатичного відомства країни Петер Сіярто підтвердив, що Угорщина послідовно підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. Країна двічі проголосувала за резолюції Генеральної Асамблеї ООН, що засуджують вторгнення росії в Україну й вимагають від Кремля негайно вивести війська з української території.

Крім того, саме Угорщина однією з перших прийняла хвилю біженців з України – не тільки етнічних угорців, а й громадян будь-якого походження. За статистикою ООН на 23 березня, українсько-угорський кордон перетнули 330 877 осіб – більше виїхали тільки до Польщі (майже 2,2 млн), Румунії (понад 563 тисячі) та Молдови (374 тисячі). Проте частина людей вирушили до Румунії через Молдову, тому їх фактично врахували двічі.

Посольство Угорщини в Україні називає вдвічі більшу кількість українських біженців: за їхніми даними, "з початку війни Угорщина прийняла, опікується і надає допомогу 641 775 біженцям з України, і ця кількість зростає щодня".

У Посольстві також обурилися критикою з боку Верещук і нагадали, що державні органи та гуманітарні організації Угорщини надали Україні допомогу та пожертви на 5000 тон, вартістю десятки мільйонів євро, Будапешт підтримує надання Україні статусу кандидата в ЄС та сприяє збереженню життєздатності України шляхом постачання енергоносіїв. "Не шукаймо ворогів там, де їх немає", – наголосили дипломати.

Водночас риторика угорських топпосадовців стосовно рф та путіна залишається вельми обережною.

У своїй промові 15 березня з нагоди річниці боротьби за суверенітет Угорщини, Орбан заявив про необхідність дистанціюватись як від росії, так і від України, ЄС та США. Він також зазначив, що Угорщині слід підтримувати низькі ціни на енергоносії, вироблені за рахунок імпорту російського газу. Не засуджуючи жорстокого нападу рф на Україну, він лише наголосив на важливості збереження миру, сказавши, що Угорщина не має ставати "між українським ковадлом і російським молотом". А опозиціонерів, які наполягають на жорсткій позиції щодо агресора, назвав "розпалювачами війни".

На думку експертів "Європейської правди", офіційний Будапешт досі намагається маневрувати між санкціями та дружбою з Кремлем та зберегти "баланс інтересів". Про це непрямо свідчить навіть той факт, що впродовж перших п’яти днів з моменту повномасштабного російського вторгнення в Україну Угорське телеграфне агентство послуговувалось російськими наративами і понад 400 разів використало формулювання "російська військова операція".

Російський газ

На думку аналітиків, така позиція офіційного Будапешта може визначатись не лише безпековими, а й економічними чинниками. А саме – залежністю від російських енергоносіїв. Минулої осені Угорщина підписала контракт з "Газпромом" на постачання газу в обхід України до 2036 року.

За умовами контракту "Газпром" постачатиме до Угорщини 4,5 млрд кубометрів газу на рік. Як повідомило видання Deutsche Welle, протягом 15 років ці обсяги газу щорічно постачатимуться двома маршрутами – через Австрію та Сербію (зауважимо, наразі Австрія є однією з "проблемних" країн, що скептично ставляться до інтеграції України в ЄС. А Белград відомий проросійськими настроями і не підтримує більшість санкцій проти рф). Угоду щодо газу очільник МЗС Сійярто влітку 2021-го обговорював безпосередньо з російським колегою Лавровим. Натомість її укладання спровокувало українсько-угорський дипломатичний скандал.

Директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський тоді назвав мотивацію угорської сторони суто раціональною. "Ця країна на 70 відсотків залежить від російського газу. Крім того, старий контракт, який мала Угорщина з "Газпромом", завершився ще в 2015 році", – нагадав Тужанський.

Експерт припустив, що погодитися на маршрути постачання газу в обхід України Будапешт могли спонукати вигідніші умови, запропоновані російською компанією. Адже це могло мати додаткову перевагу провладній партії перед парламентськими виборами в Угорщині, запланованими на весну 2022 року, особливо на тлі європейських побоювань щодо нової газової кризи.

Примітно, що напередодні повномасштабного вторгнення рф в Україну, на початку лютого Будапешт вів перемовини з Москвою щодо збільшення обсягів постачань блакитного палива. Орбан обговорював із Путіним можливе підвищення квоти до 5,5 млрд кубометрів на рік.

Тоді ж угорська стороні заявила, що сподівається, що до кінця нинішнього десятиріччя російські атомні реактори будуть введені в експлуатацію. Йдеться про домовленість із "Росатомом" щодо будівництва на атомній електростанції у Пакші двох додаткових реакторів. Вони покликані були забезпечити понад 50% сукупного видобутку електроенергії в Угорщині.

Особисті інтереси Орбана

За інформацією наших колег з "Європейської правди", угоду з "Росатомом" було ухвалено без проведення публічного тендеру. Умови контракту було засекречено на 30 років, а росія виділила на проєкт позику у 10 млрд доларів.

Автори матеріалу зазначають: одним з ключових субконтракторів став близький друг і, ймовірно, "гаманець" Орбана Лорінц Месарош.

Тоді ж угорці уклали угоди з російським "Трансмашхолдингом" на будівництво залізничних вагонів. А Російський Міжнародний інвестиційний банк, відкритий у Будапешті у 2019 році, отримав низку привілеїв та близькі до дипломатичних імунітети. Таким чином, ця установа може виступати своєрідною "парасолькою" для численних російських агентів.

Загалом за останні 12 років Орбан зміцнив зв’язки Угорщини з росією та іншими східними диктатурами, декларуючи принципи прагматизму у зовнішній торгівлі та бізнесі. Однак, за оцінкою видання Foreign Policy, більшість російсько-угорських проєктів, як правило, керувалися приватними, а не державними інтересами.

Ще один момент близькості Орбана й путіна – ідеологічний. З 2014 року, коли прем’єр-міністр Угорщини вперше згадав рф як взірець для наслідування, Орбан багато критикував західні ліберальні демократії за їхню нібито м’якість, слабкість та відсутність "традиційних цінностей". Він централізував ЗМІ, як це зробив путін після катастрофи підводного човна "Курськ", та ухвалив закон, що обмежує неурядові організації, які фінансуються іноземними державами. А також запровадив кримінальну відповідальність за "пропаганду гомосексуалізму" під прапором боротьби з педофілією. Звісно, Орбан не зайшов так далеко, як путін: в той час як путінська росія стає все більш тоталітарною, Угорщина Орбана все ще залишається гібридним режимом з авторитарним напрямком.

Цікаво, що виборці провладної партії "Фідес" також досить неоднозначно оцінюють події російсько-української війни. Близько чверті опитаних виданням Telex прихильників політсили Орбана звинувачують у війні українців, а ще третина не наважилась коментувати російське вторгенння. Крім того, 42% виборців "Фідес" прогнозують, що росіяни швидко візьмуть контроль над Україною.

Закарпатське питання

Угорська влада роками через мільярдні гранти та інвестиції посилювала свій вплив на українське Закарпаття. Журналісти-розслідувачі зі Словаччини, України, Хорватії, Румунії, Сербії та Словенії об’єднались довкола великого проєкту Hungarian money, щоб дослідити природу та справжні мотиви цієї фінансової політики уряду Орбана.

За оцінкою "Схем", у період з 2011 по 2020 роки прикордонний регіон отримав від угорського уряду майже 36 мільярдів форинтів – це понад 3 мільярди гривень або 115 мільйонів євро.

Кошти надходили з урядового фонду Бетлена Габора, офіційна мета якого – "сприяння реалізації цілей, пов’язаних з національною політичною стратегією угорського уряду". Більше половини з цієї суми спрямовувались на утримання навчальних установ, освітні програми і подорожі, підручники, доплати соціальним працівникам тощо.

Цікаво, що найбільше фінансування від Угорщини Закарпатська область отримала у 2019 році – напередодні парламентських виборів в Україні. Великий резонанс також спричинила видача угорських паспортів українцям на Закарпатті у 2018 році. Проте представники Орбана заперечили можливість вкладання бюджетних грошей у політичну діяльність. В Угорщині також назвали безпідставними закиди у порушенні суверенітету України.

На думку експертів Українського інституту майбутнього, прагнення Угорщини анексувати частину Закарпаття – це у певній мірі політичний міф, спричинений ідеологемами Орбана про "Велику Угорщину". Насправді йдеться швидше про "м’яку експансію". Адже для Будапешта етнічні угорці у сусідніх країнах – це не стільки електорат, скільки трудовий ресурс, групи зовнішнього впливу та інструмент лобіювання власних інтересів.

Натомість інформаційні вкиди про нібито наміри Угорщини щодо анексії Закарпаття стали одним з інструментів маніпуляцій з боку російських спецслужб.

Як повідомили у Центрі протидії дезінформації при РНБО, у матеріалах псевдоопозиціонерів путінського режиму йдеться про начебто сепаратистські плани українських союзників щодо території нашої держави. Серед країн, які начебто, як і росія, зазіхають на територіальну цілісність України, прокремлівські аналітики називають Угорщину, Румунію та навіть Польщу.

"ФСБ намагається розхитати ситуацію на Закарпатті, використовуючи угорський фактор. Угорщина завжди позиціонувала себе як захисника прав закордонних угорців", – зауважив речник МЗС України Олег Ніколенко.

Він також закликав Угорщину відкрито засудити цю провокацію росії та скористатися своїми розвиненими каналами зв’язку з Москвою для запобігання будь-яким маніпуляціям з метою розпалювання міжетнічної ворожнечі в Україні.

Інші новини