
Естонія готує цифрову інфраструктуру до можливого російського вторгнення та окупації. Країна розробляє систему, яка дозволить підтримувати роботу державних електронних сервісів із-за кордону, навіть якщо на її території будуть знищені датацентри або державні установи втратять можливість працювати. Для цього Таллінн використовує хмарні технології, власну державну платформу та резервні потужності в інших європейських країнах.
Про це 16 листопада повідомило видання POLITICO з посиланням на представників Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії.
Естонія, населення якої становить приблизно 1,3 мільйона осіб, має спільний із росією кордон протяжністю 294 кілометри. На тлі російської агресії проти України та гібридних загроз для європейських держав Таллінн розглядає сценарії, за яких звичайна робота державних установ може стати неможливою.
Нова стратегія, яку в Естонії називають hukukindlus, передбачає збереження функціональності цифрової держави навіть за найскладніших умов.
Як Естонія планує керувати цифровими сервісами з-за кордону
Один із розробників стратегії, колишній заступник генерального секретаря з питань цифрової інфраструктури та кібербезпеки Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії Тину Грюнберг пояснив, що держава готується до ситуацій, коли її датацентри можуть бути знищені або робота на території країни стане неможливою через військове вторгнення.
За його словами, головне завдання – забезпечити постійну доступність критично важливих державних сервісів незалежно від того, що відбувається на території Естонії.
Для цього уряд створює захищені застосунки, які працюватимуть на платформах Microsoft Azure, Amazon Web Services, а також у власній державній хмарній інфраструктурі.
Ці системи планують розміщувати не лише в Естонії, а й у закордонних центрах обробки даних. Таким чином, навіть у разі фізичного знищення частини інфраструктури держава матиме можливість продовжувати надавати цифрові послуги громадянам.
Водночас ідеться саме про технічну безперервність державних сервісів, а не про повне перенесення всіх функцій уряду до хмарного середовища.
Цифрове посольство в Люксембурзі вже зберігає державні дані
Естонія має досвід створення резервної цифрової інфраструктури за межами країни. Зокрема, у Люксембурзі працює її так зване цифрове посольство.
Це захищений центр зберігання резервних копій критично важливих державних даних, серед яких реєстри громадян, земельні реєстри та законодавча база.
Проте досі основним завданням такого центру було збереження інформації на випадок надзвичайних ситуацій.
Тепер Естонія прагне перейти до наступного етапу – забезпечити можливість повноцінного використання цих даних і роботи відповідних цифрових сервісів під час кризи.
Радник Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії з питань ІТ-архітектури та інфраструктури Аллан Аллмере пояснив POLITICO, що країна хоче мінімізувати наслідки навіть найгіршого сценарію.
Він визнав, що жодна держава не здатна передбачити або усунути абсолютно всі ризики. Тому Естонія прагне зберегти надійну основу, яка дозволить відновити роботу цифрової держави навіть після масштабних руйнувань.
Чому Естонія готується до кібератак і можливого вторгнення
Питання захисту цифрової інфраструктури стало одним із пріоритетів Естонії після масштабних кібератак 2007 року.
Тоді країна протягом 22 днів зазнавала атак, які порушили роботу державних установ, банків та комерційних онлайн-сервісів.
Естонська влада пов'язала ці атаки з росією. Події 2007 року стали одним із перших масштабних прикладів кібератак, спрямованих проти цифрової інфраструктури цілої держави.
Після цього Таллінн суттєво змінив підходи до кібербезпеки та розвитку електронного урядування.
Нині Естонія залишається однією з найбільш цифровізованих країн світу, де значна частина державних послуг доступна онлайн.
Однак саме високий рівень цифровізації створює додаткову залежність від стабільної роботи інформаційних систем.
У разі масштабної кібератаки, пошкодження датацентрів або військового вторгнення порушення роботи цифрової інфраструктури може вплинути на доступ громадян до державних послуг та інформації.
Велика Британія та Норвегія також готують цифрові резерви
Естонія не єдина європейська країна, яка переглядає підходи до захисту державних даних.
За інформацією POLITICO, Велика Британія та Норвегія 12 листопада оголосили про наміри вивчити можливість взаємного розміщення захищених державних даних у цифрових посольствах.
Такий підхід дозволяє розподіляти критично важливу інфраструктуру між кількома країнами, зменшуючи залежність від окремих датацентрів.
Старший науковий співробітник британського аналітичного центру Royal United Services Institute Джозеф Ярнецкі зазначив, що держави дедалі частіше розглядають міжнародне партнерство як спосіб посилення цифрової стійкості.
Раніше головний акцент робили на зберіганні даних усередині країни, щоб забезпечити державний контроль над ними. Тепер країни, які стикаються з підвищеними безпековими ризиками, прагнуть розподіляти цифрову інфраструктуру між різними територіями.
Водночас використання міжнародних хмарних платформ створює власні ризики. Зокрема, технічні збої, кібератаки або перебої в роботі великих постачальників можуть одночасно впливати на сервіси в багатьох країнах.
Саме тому Естонія планує використовувати кілька різних хмарних платформ, а не покладатися на одного постачальника.
Як війна в Україні впливає на захист цифрової інфраструктури Європи
Війна росії проти України продемонструвала, що цифрова інфраструктура може бути такою самою важливою ціллю, як енергетичні або транспортні об'єкти.
У жовтні 2026 року Україна завдала ударів по трьох датацентрах російської компанії "Яндекс". Як зазначає POLITICO, це продемонструвало значення обчислювальних потужностей для роботи державних, комерційних і військових систем.
Для європейських держав цей досвід став додатковим аргументом на користь географічного розподілу цифрової інфраструктури.
В Естонії наголошують, що стратегія передбачає не лише захист інформації від знищення, а й можливість використовувати її протягом тривалого часу.
За словами Аллана Аллмере, спочатку держава зосередилася на тому, щоб критично важливі дані не зникли. Наступним завданням стало забезпечення їх використання під час кризи.
У перспективі Естонія також планує розвивати системи так, щоб державні дані залишалися зрозумілими та придатними до використання навіть через десятиліття.
Нагадаємо, раніше СтопКор повідомляв, що Естонія встановила масивні металеві ворота на кордоні з росією. Захисні споруди з'явилися на прикордонному пункті в Нарві, на естонській частині мосту Дружби. Їх встановили для посилення контролю на зовнішньому кордоні ЄС і Шенгенської зони.
Також СтопКор писав, що Естонія разом із Польщею та Швецією закликала посилити візові обмеження для громадян росії. Зокрема, Таллінн запропонував обмежити в'їзд до ЄС колишнім російським військовослужбовцям через можливі безпекові загрози.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!






