Китай вразив світ масштабним військовим парадом у центрі Пекіна, присвяченим 80-й річниці закінчення Другої світової війни. На площі Тяньаньмень продемонстрували новітнє озброєння, сотні одиниць техніки та злагоджені колони військових.
Тисячі кілометрів звідти, у Вашингтоні, Дональд Трамп уважно стежив за подією. "Вони сподівалися, що я дивлюся, і я дивився", — прокоментував він, назвавши парад "дуже, дуже вражаючим".
За словами оглядачів, сигнал з Пекіна був очевидний: Китай прагне показати себе новим центром сили, альтернативою порядку, який формувала Америка протягом останнього століття.
Попри гучні слова, позиція Трампа виглядала суперечливою. Напередодні він заявляв у подкасті, що "не стурбований" демонстрацією Китаю перед путіним, Кім Чен Ином та іншими світовими лідерами. Але вже за кілька годин у Truth Social президент обурювався, що Пекін "не визнає ролі США у перемозі над фашизмом".
Паради і політика
Трамп відомий своєю прихильністю до військових парадів. Лише два місяці тому він організував у Вашингтоні святкування 250-річчя американської армії, тоді як минулого місяця зустрічав путіна в Алясці авіашоу зі стелс-бомбардувальником.
На відміну від блискучої демонстрації сучасної зброї у Пекіні, парад Трампа був радше ностальгічним — з танками часів Другої світової війни та реконструкціями епохи революції. Така атмосфера перегукується з його гаслом "Make America Great Again" і торговою політикою, яку критики називають відлунням XIX століття.
Китай пише нову історію
Комуністична влада використала парад не лише для демонстрації сили, а й для зміни історичного наративу — підкреслення власної ролі у перемозі над Японією. "Це перший крок до переписування правил", — заявив Річард Вілкі, колишній міністр у справах ветеранів у першій адміністрації Трампа.
Нові союзи проти США
Та найбільш тривожними для Вашингтона стали не лише ракети в Пекіні, а й політичні сигнали. Напередодні Сі Цзіньпін, путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді зустрілися на економічному саміті в Тяньцзіні. Спостерігачі відзначають, що зближення Китаю та Індії відбувається на тлі тиску від торгової політики Трампа, яка вдарила по обох країнах.
Аналітики зазначають, що його курс "Америка передусім" створив нові економічні та політичні альянси, які можуть стати викликом для США.
Ризик для самого Трампа
Трамп переконаний, що тарифи захищають американську промисловість і приносять дохід бюджету. Але його стратегія може виявитися надто ризикованою. Минулої п’ятниці апеляційний суд США постановив, що значна частина митних рішень базується на неправильному трактуванні закону. Президент пообіцяв звернутися до Верховного суду, проте юристи нагадують: навіть консервативна більшість суддів не завжди підтримує президентів, які перевищують свої повноваження без схвалення Конгресу.
Нагадаємо, Трамп звернувся до керівництва Китаю після військового параду 2 вересня. У публікації в соцмережі він натякнув на ймовірну координацію між Пекіном, москвою і Пхеньяном.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
