Німеччина, яку ще кілька років тому критикували за недостатні витрати на оборону, почала масштабне переозброєння. За даними The Wall Street Journal, уряд канцлера Фрідріха Мерца вже заклав понад $500 млрд на потреби збройних сил упродовж наступного десятиліття. На цьому тлі частина європейських політиків і чиновників побоюється, що посилення Бундесверу може змінити баланс сил на континенті.
Йдеться не лише про збільшення державних витрат. До оборонного сектору поступово залучаються великі промислові компанії, зокрема автомобільні концерни. Volkswagen домовляється про перепрофілювання заводу в Оснабрюку під виробництво компонентів для систем ППО, а Mercedes-Benz розвиває співпрацю з оборонним стартапом у сфері протидії дронам.
Від недостатніх витрат до масштабного переозброєння
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Берлін змінив підхід до оборонної політики. Німецький уряд почав збільшувати фінансування Бундесверу та послабив обмеження на державні запозичення для оборонних потреб.
У бюджетному плані Німеччини на 2026 рік на оборону передбачено близько €82,7 млрд, а з урахуванням спеціального фонду Бундесверу загальний доступний ресурс становить близько €108 млрд. За урядовим планом, оборонні витрати мають і надалі зростати: у 2027 році бюджет Міністерства оборони становитиме €109,7 млрд, а до 2029 року оборонні видатки мають вийти на рівень, еквівалентний 3,5% ВВП відповідно до цілей НАТО.
У німецькому уряді пояснюють збільшення витрат передусім зміною безпекової ситуації в Європі та російською агресією.
Масштаб планів уже виходить далеко за межі простого відновлення чисельності та оснащення Бундесверу. Берлін прагне створити одну з ключових конвенційних військових сил Європи.
Саме це, за інформацією WSJ, змушує деяких європейських партнерів замислюватися над тим, якою буде роль Німеччини в майбутній системі безпеки континенту.
Польща згадує історичні суперечки
Особливо чутливим питання залишається для Польщі.
WSJ зазначає, що у Варшаві існують побоювання щодо того, як може змінитися ситуація у разі приходу до влади в Німеччині більш радикальних політичних сил. Польські побоювання посилює зростання популярності "Альтернативи для Німеччини" (AfD), яка виступає за перегляд низки елементів німецької зовнішньої політики, зокрема санкцій проти росії.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив німецькому виданню, що його країна пам'ятає, до чого може призвести поєднання сильної Німеччини та ультраправої проросійської політики.
Водночас нинішній уряд ФРН проводить принципово іншу політику. Берлін підтримує Україну та розглядає росію як ключове джерело безпекової загрози для Європи. Міністерство фінансів Німеччини прямо зазначає, що збільшення оборонних витрат пов'язане, зокрема, з російською агресією в Європі.
Тому йдеться не про те, що Польща вважає сучасну Німеччину безпосередньою військовою загрозою. Дискусія стосується насамперед того, якою буде політика Берліна в майбутньому та хто контролюватиме значно потужніший військово-промисловий потенціал країни.
Франція побоюється втратити промислове лідерство
Інший аспект дискусії стосується Франції.
Париж традиційно претендує на одну з провідних ролей у європейській оборонній політиці та має потужний військово-промисловий комплекс. Але масштаб німецьких інвестицій здатен суттєво змінити співвідношення сил у європейській оборонній промисловості.
За даними WSJ, французькі представники занепокоєні тим, що Берлін дедалі більше орієнтується на власних виробників під час реалізації оборонних програм. За даними Kiel Institute for the World Economy, майже дві третини німецьких військових витрат у 2025 році припали на німецькі компанії.
При цьому частина європейських експертів вважає, що німецьке переозброєння саме по собі необхідне, але його потрібно тісніше інтегрувати в загальноєвропейську систему.
Колишній помічник генерального секретаря НАТО Каміль Гран зазначив WSJ, що побоювання щодо Німеччини можуть бути перебільшеними. За його оцінкою, Берлін фактично надолужує роки недостатнього фінансування армії.
До оборонної промисловості заходять автогіганти
Однією з найпомітніших змін стає залучення до оборонного виробництва компаній, які раніше асоціювалися передусім з автомобільною промисловістю.
У вересні Volkswagen уклав попередню угоду щодо передачі заводу в Оснабрюку новим власникам. Виробництво автомобілів там має завершитися у 2027 році. Натомість підприємство планують перепрофілювати, зокрема, під виробництво систем та компонентів для протиповітряної оборони Німеччини та Європи у співпраці з ізраїльською Rafael Advanced Defense Systems.
Йдеться приблизно про 1400 робочих місць із 1800, які можуть бути збережені після перепрофілювання підприємства.
Також розглядається можливість переобладнання пікапів Volkswagen Amarok у військові автомобілі.
Mercedes-Benz рухається іншим шляхом. У травні генеральний директор компанії Ола Келленіус заявив, що Mercedes готовий розширити діяльність у сфері оборони, якщо відповідні проєкти будуть економічно доцільними.
У червні компанія вже підписала меморандум про співпрацю з німецьким оборонним стартапом TYTAN Technologies. Йдеться про розробку мобільних систем протидії безпілотникам на базі Mercedes G-Class та Sprinter.
На виставці Eurosatory 2026 Mercedes представив відповідну концепцію: Sprinter із системами спостереження та запуску дронів і G-Class із радарною системою та обладнанням для протидії безпілотникам. Поки йдеться про оцінку технічної та економічної доцільності таких проєктів, а не про повний перехід компанії до виробництва озброєнь.
Нагадаємо, німецькі лікарні готуються до масового напливу поранених: у Бундесвері моделюють сценарій війни з росією.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram, і TikTok!
