У США видали новий ордер на арешт 95-річного Рауля Кастро: у чому звинувачують експрезидента та що це означає для Куби
У США видали новий ордер на арешт 95-річного експрезидента Куби Рауля Кастро — про це 19 жовтня 2026 року повідомили правоохоронці Флориди. Його звинувачують у змові з метою вчинення вбивства першого ступеня у справі про збиття двох цивільних літаків у 1996 році. Провадження додає напруження у відносини Вашингтона та Гавани, однак реальна перспектива арешту залишається невизначеною.
Ордер підписала суддя Одинадцятого судового округу Флориди Аріана Фахардо Оршан. За повідомленням Департаменту правоохоронних органів штату, у разі затримання Кастро передбачене тримання під вартою без можливості звільнення під заставу. Водночас видача ордера ще не означає, що експрезидента заарештували.
Справа стосується подій 24 лютого 1996 року. Тоді кубинські винищувачі знищили два неозброєні цивільні літаки організації "Брати на допомогу". Вона базувалася в Маямі та здійснювала пошукові польоти для порятунку кубинських мігрантів у морі. Загинули четверо людей: Карлос Коста, Армандо Алехандре-молодший, Маріо де ла Пенья та Пабло Моралес.
За версією американського слідства, літаки збили в міжнародному повітряному просторі. Кубинські розвідники, які проникли в організацію, передавали інформацію про її польоти, а військове керівництво використало ці відомості для підготовки атаки. Кастро на той момент обіймав посаду міністра оборони Куби. Його провину має встановити суд.
Нинішній ордер видали в межах провадження штату Флорида. Окремо ще 20 травня 2026 року Міністерство юстиції США оприлюднило федеральні обвинувачення проти Кастро та ще п’ятьох осіб. Вони стосуються вбивств, знищення літаків і змови з метою вбивства громадян США.
Для самого експрезидента практичним наслідком можуть стати додаткові ризики під час закордонних поїздок. Генеральний прокурор Флориди Джеймс Утмаєр заявив, що ордер обмежуватиме можливості Кастро подорожувати до держав, які мають угоди про екстрадицію зі Сполученими Штатами. Проте можливість його передачі американській стороні залишається відкритим питанням.
У політичному вимірі справу можна розглядати як додатковий чинник тиску на Гавану. Це оцінка можливих наслідків, а не встановлена судом мета провадження. Офіційно американські прокурори заявляють про прагнення домогтися відповідальності за загибель чотирьох людей.
Кубинська влада раніше відкинула федеральні обвинувачення. Президент Мігель Діас-Канель назвав їх політично мотивованими та заявив, що Вашингтон намагається створити виправдання для агресії проти острова. Ці заяви відображають позицію Гавани, а не підтверджують підготовку військової операції.
Для України прямого впливу ордера на військову допомогу чи перебіг війни наразі не встановлено. У міжнародному контексті справа демонструє, що кримінальне переслідування колишніх високопосадовців може тривати десятиліттями. Подальший розвиток залежатиме від виконання ордера, можливих процедур екстрадиції та судових рішень. Підстав стверджувати, що цей крок автоматично призведе до зміни влади на Кубі або нового військового конфлікту, немає.
Нагадаємо, раніше СтопКор повідомляв про заяви Куби щодо готовності до оборони на тлі загострення відносин зі США. У матеріалі йшлося про посилення заходів безпеки та підготовку до можливих надзвичайних сценаріїв.
