У Молдові завершили дослідження місця падіння та вибуху невідомого літального апарата поблизу села Крокмаз Штефан-Водського району. Попередні висновки фахівців вказують на те, що знайдені уламки можуть бути компонентами керованої ракети, а сам апарат – так званою "дрон-ракетою".
Про це повідомила поліція Республіки Молдова.
Інцидент стався за межами села Крокмаз. Літальний апарат упав у лісосмузі та зіткнувся з деревом. За даними правоохоронців, вибух стався на висоті приблизно 2,5 метра – безпосередньо після удару апарата об дерево.
Унаслідок вибуху уламки розлетілися на значну відстань і потрапили на територію населеного пункту. Вони пошкодили кілька домоволодінь. Правоохоронці продовжують встановлювати точну кількість та масштаб матеріальних збитків.
Жертв і постраждалих унаслідок інциденту немає.
Що виявили на місці вибуху
Після завершення огляду території молдовські фахівці встановили характер вибуху та напрямок розльоту уламків. Попередня експертиза показала, що частина знайдених фрагментів має характеристики, подібні до компонентів керованої ракети.
Саме це дозволило правоохоронцям висунути версію про можливе використання апарата типу "дрон-ракета".
Йдеться про літальний апарат, конструкція якого може поєднувати характеристики безпілотника та технології, характерні для ракетного озброєння. Водночас молдовська поліція поки не називає конкретну модель апарата і не стверджує, що йдеться саме про російський чи український виріб.
Версія про "дрон-ракету" наразі залишається попередньою. Для остаточної ідентифікації уламки мають пройти додаткові спеціалізовані дослідження.
У поліції окремо наголосили, що до цього випадку на території Республіки Молдова не фіксували літальних апаратів такого типу.
Чи міг це бути Shahed-238
На тлі попередніх атак Росії по Україні увагу привертає версія про можливу схожість уламків із реактивними модифікаціями ударних безпілотників. Зокрема, йдеться про Shahed-238, який у російській армії також має позначення "Герань-3".
Такий апарат відрізняється від ранніх версій Shahed використанням реактивного двигуна. Росія застосовує реактивні ударні безпілотники під час атак по Україні.
Однак наразі молдовські правоохоронці не підтвердили, що уламки в Крокмазі належать саме Shahed-238 або іншому конкретному російському безпілотнику. Тому пов'язувати знайдений апарат із певною моделлю озброєння можна лише як робочу версію, а не встановлений факт.
Так само не встановлено, звідки саме апарат потрапив у район Крокмазу.
Правоохоронцям ще належить з'ясувати, чи перетнув він повітряний простір Молдови з території України, чи був збитий, чи впав унаслідок технічної несправності або іншої причини.
Крокмаз розташований неподалік українського кордону
Інцидент стався у Штефан-Водському районі на південному сході Молдови. Крокмаз розташований неподалік українського кордону, тому будь-який випадок падіння військового або потенційно військового літального апарата в цьому районі має додатковий безпековий контекст.
Водночас саме географічне розташування населеного пункту не дозволяє зробити висновок про походження апарата.
Молдовська сторона поки не повідомляла, що апарат був зафіксований засобами контролю повітряного простору, а також не заявляла про його збиття.
Подібні випадки вже фіксували в інших країнах
Падіння уламків безпілотників та проникнення літальних апаратів у повітряний простір сусідніх із Україною держав відбувалися і раніше.
Найбільше таких випадків зафіксували в Румунії. У вересні 2023 року біля села Плауру, навпроти українського Ізмаїла, румунські фахівці виявили уламки, які були ідентифіковані як частини російського безпілотника. Тоді Бухарест спочатку заявляв, що не має доказів навмисної атаки на територію Румунії.
У тому ж місяці уламки безпілотників знаходили і в інших районах повіту Тулча, поблизу українського кордону. У деяких випадках частини апаратів були розкидані на значній площі.
Подібні інциденти повторювалися і в наступні роки. У 2024 році румунські військові повідомляли про виявлення уламків безпілотників поблизу українського кордону. У частині випадків цивільна інфраструктура не постраждала.
Румунський досвід особливо важливий у контексті Крокмазу, оскільки обидві країни безпосередньо стикаються з наслідками війни Росії проти України через близькість до зон російських ударів.
Дрони також падали у Польщі та Болгарії
Порушення повітряного простору через російські атаки по Україні фіксували і в Польщі.
Зокрема, 24 березня 2024 року польські військові заявили, що російська крилата ракета на короткий час увійшла в повітряний простір країни під час масованої атаки рф по Україні.
У серпні того ж року Польща повідомляла про ймовірний заліт безпілотника під час чергової російської атаки. А у вересні 2025 року польська влада заявила про масове порушення повітряного простору російськими дронами. Частину апаратів було збито, а їхні уламки виявляли у різних районах країни.
Ще один показовий випадок стався зовсім нещодавно – у Болгарії.
8 серпня 2026 року неподалік колишнього пункту пропуску Кардам, приблизно за 100 метрів від кордону з Румунією, вибухнув безпілотник. За попередньою оцінкою болгарської влади, це міг бути український дрон-приманка Maya, який зайшов у болгарський повітряний простір із боку Румунії.
Постраждалих унаслідок вибуху не було. Болгарське Міністерство закордонних справ після інциденту викликало посла України. Українська сторона при цьому заявила, що Сили оборони України навмисно не спрямовували жодних засобів у бік Болгарії.
Що відомо про походження апарата
Наразі молдовські правоохоронці не встановили, кому належав літальний апарат і звідки він прибув.
Не підтверджено також, чи був він бойовим безпілотником, ракетою, комбінованим апаратом або іншим типом літального засобу.
Перші повідомлення про уламки могли стосуватися бойового безпілотника, однак після детальнішого огляду фахівці звернули увагу на фрагменти, схожі на компоненти керованої ракети. Саме тому поліція змінила попередню оцінку і повідомила про можливість використання "дрон-ракети".
Остаточний висновок має бути зроблений після експертизи всіх знайдених деталей.
Нагадаємо, після порушення польського повітряного простору російською ракетою прем’єр Дональд Туск не виключив подальшого посилення української протиповітряної оборони.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram, і TikTok!
