Українська делегація, до складу якої увійшли представник Державної кримінально-виконавчої служби України Дмитро Андрєєв, голова Консультативно-експертної ради при ДКВС Роман Бочкала та керівник робочої групи КЕР при ДКВС, провідний практик-психолог з питань ресоціалізації Валентин Кім, бере участь у Всесвітньому конгресі з пробації та умовно-дострокового звільнення (World congress on probation and parole), який цьогоріч проходить в Індонезії.
Першими результатами і враженнями від події Роман Бочкала поділився на своїй сторінці у Facebook.
Вже завтра, 16 квітня, Україна вперше представить на такому рівні свій досвід реінтеграції ветеранів, засуджених за кримінальні злочини, — і цей досвід, за словами Бочкали, вже привертає увагу розвинених держав.
World Congress on Probation and Parole — міжнародний форум, що збирається раз на два роки і об'єднує фахівців у галузі кримінальної юстиції, пробації та ресоціалізації з десятків країн. Цьогоріч майданчиком обрано Індонезію — країну з населенням близько 285–288 мільйонів людей, що займає четверте місце у світі. Попри масштаби, система кримінального правосуддя тут лише на шляху до реформ: у місцях позбавлення волі утримується від 270 до 280 тисяч осіб, а тюрми переповнені майже вдвічі від проєктної місткості.
Місцева система пробації BAPAS перебуває на перехідному етапі — від суто каральної моделі до сучасної, орієнтованої на ресоціалізацію та повернення людей до суспільного життя. Саме в цьому контексті особливо цінним є досвід країн, які вже пройшли цей шлях. Серед визнаних лідерів у питаннях пробації — Нідерланди. Дієвими механізмами реінтеграції також відомі країни Балтії, Японія та Австралія. Їхні представники присутні на конгресі.
"Завтра будемо ділитися українськими напрацюваннями. З реінтеграції ветеранів, які стали клієнтами пробації. Наш досвід абсолютно унікальний. Та цікавить багато розвинених держав. Бо військові конфлікти на планеті починають множитись у прогресії. І це має серйозні наслідки для суспільного життя", — зауважив Роман Бочкала.
Унікальність українського підходу полягає в тому, що він формувався в умовах активного збройного конфлікту. Ветерани, які після повернення з фронту порушили закон і потрапили в систему пробації, становлять особливу категорію — з травматичним досвідом, специфічними психологічними потребами та іншою соціальною динамікою, ніж у цивільних засуджених. Стандартні моделі ресоціалізації тут не працюють або працюють частково.
Тема викликає дедалі більший інтерес на міжнародному рівні.
Ще у березні в Києві відбулася міжнародна конференція з ресоціалізації та реінтеграції засуджених ветеранів — захід, який засвідчив, що Україна вже є не лише постраждалою стороною у глобальній дискусії про наслідки воєн, а й джерелом практичних рішень.
Того ж місяця СтопКор публікував матеріали виступу про нову філософію ветеранської політики, де Бочкала наголошував: ветеран заслуговує на повагу навіть тоді, коли переступив закон.
Тепер ці підходи виходять на світовий рівень. За словами Бочкали, зростання кількості збройних конфліктів у світі робить питання реінтеграції ветеранів у правовому полі дедалі актуальнішим — і Україна, попри (а радше завдяки) власній трагічній ситуації, має що запропонувати міжнародній спільноті.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!