Сьогодні, 19 березня, у Києві на базі Національної академії внутрішніх справ відбулася Міжнародна науково-практична конференція "Особливості кримінальної юстиції за участю ветеранів: механізми ресоціалізації та реінтеграції". Захід зібрав представників провідних державних інституцій, міжнародних організацій та практикуючих фахівців у сфері права, психології та соціальної роботи.
Понад 1200. Саме стільки ветеранів сьогодні перебуває на обліку в українській системі пробації. Двісті з них — особи з інвалідністю внаслідок війни. І це — лише ті, кого вже зафіксувала система.
Поки суспільна увага зосереджена на фронті, паралельно наростає інша — менш помітна, але не менш гостра — проблема: що відбувається з ветеранами, які повертаються і не можуть вписатися у мирне життя. Не через слабкість. А тому що система, яка мала їх зустріти, будувалася для іншого часу й інших людей.
Саме цій темі — складній, некомфортній і вкрай важливій для українського суспільства — була присвячена Міжнародна науково-практична конференція "Особливості кримінальної юстиції за участю ветеранів: механізми ресоціалізації та реінтеграції", яка відбулася 19 березня у Києві на базі Національної академії внутрішніх справ.
На події працювала знімальна група СтопКору.
Організатори та спікери
Захід організували спільно низка інституцій: Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство юстиції України, Міністерство у справах ветеранів України, Національна поліція України, Національна академія внутрішніх справ, Державна кримінально-виконавча служба України та Центр міжнародного правового співробітництва (CILC, Нідерланди). Конференція проходила у змішаному форматі — офлайн та через платформу ZOOM.
Серед учасників і спікерів були:
- Євген Пікалов — заступник Міністра юстиції України, куратор ветеранської політики в міністерстві;
- Фархад Фархадов — заступник Міністра у справах ветеранів України;
- Дмитро Фінашин — радник Міністра внутрішніх справ України з питань ветеранської політики, Герой України;
- Микола Рудик — в.о. директора Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України;
- Роман Бочкала — Голова Консультативної експертної ради при ДКВС України, журналіст, громадський діяч, волонтер;
- Валентин Кім — керівник робочої групи КЕР при ДКВС України, провідний практик-психолог з питань ресоціалізації;
- Павло Нетьосов – військовослужбовець, керівник експедиційно-пошукової групи музею Національного університету оборони;
- Катерина Богадельнікова — директорка Центру реабілітації "Милосердя та здоров'я";
- та інші.
Мета та порядок денний
Головна мета заходу — аналіз соціально-правових чинників у межах кримінальних проваджень щодо учасників російсько-української війни та вироблення дієвих механізмів ресоціалізації й реінтеграції засуджених ветеранів.
Дискусія охопила чотири ключові блоки: гарантії захисту прав ветеранів у кримінальному провадженні з урахуванням їхнього соціального статусу та психологічного стану; особливості правового становища засуджених ветеранів залежно від виду покарання; реалізація державної ветеранської політики щодо осіб, які вчинили кримінальні правопорушення; а також національні та зарубіжні практики ресоціалізації.
Про що говорили?
У вступному слові Євген Пікалов, заступник Міністра юстиції України наголосив на міжсекторальному характері проблеми та необхідності системної координації всіх учасників кримінального провадження.
"Ця тема не просто складна — вона є крос-секторальною. Це не лише питання виправлення чи реабілітації. Це питання всієї системи кримінальної юстиції — від початку правоохоронного розслідування до позиції прокурора в залі суду. Ми маємо синхронізувати наші дії та виробити спільне бачення. Людина, яка опинилась у цій системі, заслуговує на індивідуальне ставлення — навіть у найскладніших життєвих ситуаціях."
Пікалов також поділився досвідом нещодавнього візиту до Швеції, де система пробації вважається однією з найрозвиненіших у світі.
"Шведи вже зробили прогноз пробаційного населення на десять років уперед — там ідеться про 55 тисяч осіб, хоча населення Швеції значно менше, ніж в Україні. Наша мета — не просто виконати вирок, а зробити так, щоб людина, яка відбула покарання, завжди мала підтримку і відчувала реальну допомогу".
Модератором дискусії виступив представник ДКВС України Дмитро Андрєєв.
Фархад Фархадов, заступник Міністра у справах ветеранів України зосередився на нормативно-правовому аспекті та розвитку інституту фахівців із супроводу ветеранів.
"За минулий рік у Міністерстві у справах ветеранів було розроблено та прийнято близько 170 нормативно-правових актів. Це нове законодавство потребує правильного застосування на практиці. Тому ми плануємо щоквартально проводити тематичні семінари для фахівців, які безпосередньо з ним працюють".
Окремо він зупинився на новому інституті — фахівцях із супроводу ветеранів.
"Фахівець із супроводу — це новий суб'єкт для держави: щось на кшталт нотаріуса чи приватного виконавця. Він безпосередньо допомагає ветерану вирішувати конкретні питання — від постановки на житловий облік до навігації в системі соціальних послуг. Від того, які повноваження, ресурси та алгоритми взаємодії матиме цей фахівець, залежить якість і швидкість допомоги".
Фархадов також повідомив про запуск єдиної CRM-системи для фахівців із супроводу та про ініціативу запровадити облік судових справ за участю ветеранів.
"Наразі такого обліку не існує. Ми хочемо з'ясувати, скільки ветеранів перебуває у судових процесах і з яких питань. Одне з наших завдань — звести до мінімуму ситуації, коли ветеран змушений судитися з державою через те, що не отримав своїх законних прав."
Дмитро Фінашин, радник Міністра внутрішніх справ України з питань ветеранської політики, Герой України у своїй доповіді представив статистичний портрет ветерана пробації та окреслив системні виклики, з якими стикається Центр пробації у щоденній роботі.
За даними, які навів Фінашин, наразі на обліку в Державній установі "Центр пробації" перебуває 1221 учасник бойових дій. Двісті з них — особи з інвалідністю внаслідок війни. Майже кожен третій має попередню судимість.
Серед правопорушень переважають злочини проти громадської безпеки — близько 90%. Значну частку становлять вживання наркотичних засобів, злочини проти власності та проти життя і здоров'я. 6,5% — злочини, пов'язані з порушенням порядку несення військової служби.
Фінашин звернув увагу на соціально-демографічний портрет клієнтів пробації з числа ветеранів: більшість — безробітні, мають проблеми зі здоров'ям, а майже 90% осіб з інвалідністю внаслідок війни не можуть повноцінно задовольнити навіть базові потреби.
"Основне завдання — виконання судових рішень. Але водночас ми говоримо про індивідуальний підхід. Кожен ветеран — це особистість, яка потребує багатогранного дослідження і широкого спектру підтримки".
Серед пріоритетних проєктів — запровадження мобільних офісів пробації, розробка дорожніх карт реалізації ветеранської політики у сфері пробації за підтримки ЄС, а також розвиток програми "рівний рівному".
"Ветеран, який сам пройшов через це, може надати допомогу іншому ветерану пробації. Авторитетність передачі інформації від ветерана до ветерана — це набагато доступніше і ефективніше".
Фінашин також наголосив на важливості досудових доповідей як інструменту, що допомагає суду прийняти зважене рішення.
"Ми впроваджуємо обов'язкове дослідження факту наявності бойового досвіду та статусу учасника бойових дій — це має відображатися у кожній судовій доповіді. Важливо розуміти: чи змінилась поведінка людини внаслідок бойового досвіду, чи ця особа мала проблеми із законом ще до служби. Саме це допомагає суду ухвалити зважене рішення — чи потребує людина ізоляції від суспільства, чи навпаки, може отримати альтернативне покарання".
Микола Рудик, в.о. директора Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України наголосив:
"Ефективна пробація сьогодні неможлива без тісної взаємодії з громадами. Саме тому ми посилюємо співпрацю з органами місцевого самоврядування, щоб забезпечити реальну підтримку людей на місцях. Особливий фокус — ветерани, які перебувають на обліку: для них важливо поєднати нагляд із якісною допомогою та реінтеграцією. У цьому напрямі значну роль відіграє співпраця з "Капеланським патрулем", який допомагає працювати з психологічними та ціннісними аспектами".
Роман Бочкала, Голова Консультативної експертної ради при ДКВС України виступив із розгорнутою концептуальною доповіддю, яка отримала широкий відгук серед учасників.
"Ми опитали понад тисячу ветеранів, які після тяжких правопорушень стали клієнтами пробації. Ми дізналися, з якими проблемами вони стикаються і що їх штовхає до порушення закону. Наша мета — попередити правопорушення, запобігти рецидиву і повернути ветеранів до законного, гідного життя. Після завершення війни ветеранів стане більше, викликів — більше. Але система підтримки має стати сильнішою".
Як голова Консультативної експертної ради, він закликав до зміни самої філософії роботи з ветеранами:
"Ми маємо перейти від концепції "покарання за провину" до концепції "повернення до життя". Коли ветеран потрапляє у сферу кримінальної юстиції, ми повинні бачити за статтею кодексу місяці в окопах, контузії, втрату побратимів і повну розгубленість перед цивільним життям. Якщо ми обмежимося сухим контролем і паперами — ми не виправимо людину. Ми її остаточно втратимо. Державний контроль без реінтеграції — це не допомога. Це фактор ризику."
Бочкала виклав сім принципів нової ветеранської політики у сфері юстиції:
- Перший — системна реформація. Пробація, поліція, прокуратура і суди мають діяти в єдиній парадигмі реінтеграції, а не лише правового контролю.
- Другий — людиноцентричність. Ветеран у системі правосуддя — не носій кримінального ризику, а людина з комплексом психосоціальних наслідків війни. Контроль без підтримки не зменшує ризики — він їх підвищує.
- Третій — інтеграція соціальної та кримінальної політики. Правосуддя, охорона здоров'я і соціальний захист, що функціонують у відриві одне від одного, не дають результату. Потрібна спільна системна логіка.
- Четвертий — рання реінтеграція і профілактика. Держава не має чекати, поки ветеран порушить закон. Ризики необхідно виявляти і долати до настання кризи.
- П'ятий — здоров'я як ключовий фактор реінтеграції. Порушення сну, тривожність, когнітивні розлади штовхають до конфліктів, алкоголю, а потім і до злочину. Психосоціальна реабілітація має стати невід'ємною частиною роботи в системі юстиції.
- Шостий — родина і спільнота як партнери. Основний ресурс для ветерана — не держава, а близькі та побратими. Система реінтеграції має включати їх як активних учасників.
- Сьомий — зміна суспільного наративу. Ветеран — не загроза. Це людина з унікальним досвідом, дисципліною та мотивацією. Завдання держави — допомогти цьому потенціалу знайти мирне застосування.
Катерина Богадельнікова, директорка Центру реабілітації "Милосердя та здоров'я" представила практичний досвід своєї команди та окреслила ключові умови успішної реабілітації.
"Неможливо реабілітувати людину за два-три тижні в стаціонарі. Це може займати роки, бо ніхто не знає заздалегідь, що стане тригером для прояву психологічної травми."
Особливу увагу вона приділила побудові довіри як фундаменту реабілітаційного процесу.
"Ми не ставимо клієнта на "конвеєр". Кожному приділяється достатньо часу, розробляється індивідуальна програма. До роботи залучаються психологи, психіатри, психотерапевти, фізичні терапевти та реабілітологи. Чоловіки часто не готові одразу говорити з психологом — є стигма. Але, займаючись спочатку з фізичним терапевтом, вони переконуються, що простір безпечний. Після п'яти-десяти сеансів більшість вже погоджуються на розмову з психологом або психіатром".
Богадельнікова також наголосила на роботі з родинами та програмі "рівний рівному".
"Конфлікти вдома часто виникають через те, що рідні просто не розуміють, через що пройшла їхня близька людина. Ми допомагаємо відновити комунікацію, пояснюємо, що може стати тригером. Психологи і реабілітологи, які самі мають статус ветерана, викликають набагато більше довіри — ветеран розуміє, що ця людина справді може його почути".
Як приклад комплексного підходу вона навела партнерський проєкт з агробізнесом:
"Один із наших партнерів фінансував реабілітаційні програми, а потім брав учасників на роботу. Ветерани проходили реабілітацію, навчання — і одразу отримували зайнятість. Такі механізми варто масштабувати".
Капітан Павло Нетьосов зазначив, що справжнє розуміння стану ветерана приходить не з документів і статистики, а з живого досвіду поруч із людьми, які пройшли через війну: саме військовик краще за будь-якого фахівця відчуває, що штовхає побратима до зриву — відчуття непотрібності, втрата внутрішньої структури, нерозуміння з боку рідних — і саме тому принцип "рівний рівному" є не просто гарною ідеєю, а єдиним підходом, який реально працює.
У своїй доповіді онлайн Валентин Кім, керівник робочої групи КЕР при ДКВС, провідний практик-психолог з питань ресоціалізації окреслив п'ять системних викликів, з якими стикається пробація у роботі з ветеранами. По-перше, брак спеціалізованої підготовки: більшість працівників не мають фахового досвіду роботи саме з цією аудиторією. По-друге, нові реалії ставлять перед системою вимоги, до яких вона поки не адаптована. По-третє, бойові дії в умовах повномасштабного вторгнення — явище безпрецедентне: ні зарубіжні методики, ні досвід попередніх конфліктів не можуть бути просто скопійовані. Четвертим чинником ризику Кім назвав складну економічну ситуацію в країні, яка суттєво ускладнює реінтеграцію. І нарешті — дефіцит ресурсів: інституції, що займаються реабілітацією, нерідко не забезпечені ані матеріально, ані кадрово, ані методично.
Учасники конференції дійшли спільного висновку: система роботи з ветеранами у сфері кримінальної юстиції потребує не косметичних коригувань, а структурних змін.
Ключові орієнтири — міжвідомча координація, людиноцентричний підхід, рання профілактика та активне залучення громад і родин до процесу реінтеграції. За підсумками заходу планується підготовка загального звіту з рекомендаціями, які будуть направлені до відповідних державних інституцій.
Нагадаємо, 22 жовтня у Києві медіацентрі "Укрінформ" відбувся круглий стіл на тему: "Запровадження програм ресоціалізації ветеранів російсько-української війни, які засуджені до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі". Подію організували Міністерство юстиції України та Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ". Модератором заходу виступив Дмитро Андреєв – керівник комунікаційних підрозділів ДКВС України.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.
