ПідтриматиРусский

Переговори України, США та росії в Абу-Дабі завершилися: що відомо про обмін полоненими та припинення вогню

Другий день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі тривав менш як дві години, сторони обговорили обмін полоненими, гарантії безпеки та деескалацію, однак прориву щодо завершення війни не досягли

Галина Хомуляк
Галина Хомуляк

Редактор-аналітик

Київ домагається припинення ударів і повернення полонених, тоді як Москва порушує територіальні питання та вимоги щодо європейської безпеки

11 листопада, в Абу-Дабі завершився черговий раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та росією. За повідомленнями російських інформагентств, зустріч другого дня тривала приблизно півтори години, а загальна тривалість переговорів за два дні становила близько шести годин. Сторони обговорювали можливий масштабний обмін військовополоненими, гарантії безпеки, територіальні питання та кроки для зниження інтенсивності бойових дій.

Про завершення зустрічі повідомили російські агентства ТАСС та "Інтерфакс". Водночас українські й західні медіа, зокрема Associated Press, повідомляють про домовленість працювати над масштабним обміном полоненими.

Перший день переговорів, 10 листопада, тривав близько чотирьох із половиною годин із перервою. Таким чином, нинішній дводенний раунд виявився коротшим за попередні тристоронні зустрічі, які відбулися у 2026 році.

Однак тривалість зустрічей сама по собі не свідчить про результативність переговорного процесу. Представники сторін поки не оголосили про досягнення всеосяжної домовленості щодо припинення війни.

Масштабний обмін полоненими: які варіанти обговорювали

Однією з центральних тем переговорів стало повернення українських військовополонених.

Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що сторони розглядали можливість обміну за формулами "1000 на 1000" або "1500 на 1500".

За інформацією Associated Press, під час зустрічей в Абу-Дабі українська та російська делегації погодилися працювати над організацією великого обміну. Остаточні параметри, зокрема кількість людей, ще мають узгодити.

Крім військовополонених, українська сторона порушувала питання повернення цивільних осіб, яких утримує росія, та українських дітей, вивезених із країни.

Після переговорів глава російської делегації Володимир Мединський також заявив про досягнення домовленості щодо нового обміну полоненими, але уточнив, що його параметри ще визначатимуться.

Отже, станом на момент повідомлень ідеться про підготовку гуманітарного кроку, а не про вже проведений обмін.

Припинення ударів по енергетиці та безпека в Чорному морі

Другий день переговорів був присвячений можливим заходам деескалації.

За інформацією "РБК-Україна", серед питань порядку денного були можливе припинення вогню, енергетична безпека та ситуація в Чорному морі.

Українська сторона прагне досягти конкретних домовленостей, які могли б зменшити інтенсивність російських атак, зокрема на енергетичну інфраструктуру.

Також обговорювалася безпека судноплавства в Чорному морі та можливість обмежених домовленостей про припинення бойових дій як одного з етапів на шляху до ширшого перемир'я.

Водночас, як повідомляє Euronews, Москва продовжує виступати проти негайного припинення вогню. Публічного підтвердження нової домовленості про припинення ударів по енергетиці або повноцінне перемир'я наразі немає.

Територіальні питання та позиція Зеленського

Одним із найбільш суперечливих питань залишаються території України, окуповані росією.

Під час переговорів російська делегація знову порушила територіальну тему. За словами Зеленського, остаточні рішення щодо таких питань мають ухвалюватися на рівні лідерів держав.

Президент також повідомив, що представники росії на переговорах висловлювали твердження про нібито значне просування російських військ на Донбасі.

Українська делегація заперечила ці заяви, представивши матеріали щодо фактичної ситуації на фронті.

Як пише Euronews, позицію української сторони щодо реального розташування військ підтримав верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич, який також перебував в Абу-Дабі.

За словами Зеленського, переговори першого дня були конструктивними та змістовними, хоча досягнення домовленостей із росією залишається складним завданням.

Американські представники також позитивно оцінили перебіг консультацій. Держсекретар США Марко Рубіо назвав їх продуктивними, але наголосив, що сторонам ще належить виконати значний обсяг роботи.

Росія порушила питання безпеки Європи

Окремим напрямом переговорів стала майбутня архітектура європейської безпеки.

За словами Мединського, представники росії та США обмінялися позиціями щодо цього питання, але дійшли взаєморозуміння не в усіх аспектах.

Водночас російська сторона знову повернулася до вимог, які Москва висувала ще наприкінці 2021 року.

Як повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на джерела, російська делегація порушувала питання обмеження розширення НАТО, військової присутності Альянсу у Східній Європі та співпраці з державами пострадянського простору.

Ці вимоги Москва висувала напередодні повномасштабного вторгнення в Україну.

Американська сторона, зі свого боку, обговорювала можливість створення нових механізмів безпеки, які охоплювали б Україну, росію та європейські держави.

Проте, як зазначає The Guardian, у європейських столицях існують побоювання, що переговори про ширшу систему безпеки можуть призвести до тиску на Україну щодо поступок.

Чому європейські представники не брали участі в тристоронніх переговорах

Попри присутність представників європейських держав в Абу-Дабі, безпосередні переговори проходили у форматі Україна – США – росія.

Перед тристоронньою зустріччю українська делегація провела окремі консультації з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Європейського Союзу та НАТО.

За повідомленням hromadske, 11 листопада керівник української делегації Рустем Умєров анонсував продовження переговорів із європейськими партнерами після тристоронньої зустрічі.

Водночас Мединський заявив, що російська делегація не контактувала з представниками країн ЄС, які прибули до Абу-Дабі.

Він також стверджував, що Москва нібито не отримувала конкретних мирних пропозицій від європейських держав.

Ці слова відображають позицію російської сторони, яка виступає проти безпосередньої участі ЄС у переговорах.

Натомість українська влада наголошує, що майбутні домовленості про європейську безпеку не можуть ухвалюватися без участі європейських держав.

Європейська комісія також підкреслила, що будь-яка мирна угода має гарантувати суверенітет і територіальну цілісність України та її право самостійно визначати власне майбутнє.

Як нинішні переговори відрізняються від попередніх

У 2026 році Україна, США та росія вже проводили три раунди тристоронніх переговорів.

Перший відбувся 23–24 січня в Абу-Дабі та тривав загалом приблизно сім із половиною годин.

Другий раунд пройшов 4–5 лютого також в Абу-Дабі. За різними оцінками, зустрічі тривали від восьми з половиною до десяти годин.

Третій раунд відбувся 17–18 лютого в Женеві. Його загальна тривалість становила близько восьми годин.

Нинішні переговори 10–11 листопада стали першими тристоронніми зустрічами після дев'ятимісячної перерви. За попередніми повідомленнями про час проведення засідань, вони виявилися найкоротшими серед чотирьох раундів цього року.

Попри відсутність домовленості про завершення війни, сторони продовжують обговорювати гуманітарні питання та механізми гарантій безпеки. Водночас принципові розбіжності щодо українських територій і припинення бойових дій залишаються невирішеними.

Раніше СтопКор повідомляв, що в травні 2026 року Україна повернула 205 військових на першому етапі обміну у форматі "1000 на 1000".

Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!

Інші новини

Як зберегти здоров’я під час тривалих відключень світла: 10 важливих порад від медиків

Як зберегти здоров’я під час тривалих відключень світла: 10 важливих порад від медиків

Через російські атаки на енергетичну інфраструктуру українці змушені пристосовуватися до тривалих знеструмлень

Приховав бізнес і п'ять авто дружини: депутату на Закарпатті оголосили підозру через 4,1 млн грн у декларації

Приховав бізнес і п'ять авто дружини: депутату на Закарпатті оголосили підозру через 4,1 млн грн у декларації

Паливний бізнес, Audi A6, Nissan Pathfinder і три цистерни поза декларацією