ПідтриматиРусский

Президент Польщі заявив про "силове захоплення" Конституційного трибуналу: у Варшаві спалахнула політична криза

Кароль Навроцький звинуватив уряд у силовому захопленні Конституційного трибуналу, тоді як команда Дональда Туска називає свої дії відновленням верховенства права

Галина Хомуляк
Галина Хомуляк

Редактор-аналітик

Поліція оточила будівлю суду, біля неї зібралися протестувальники, а президент скликав термінові консультації з парламентськими партіями

У Польщі загострилося протистояння між президентом Каролем Навроцьким та урядом Дональда Туска через контроль над Конституційним трибуналом. У ніч проти 31 жовтня поліція оточила будівлю установи у Варшаві, після чого президент заявив про "силове захоплення конституційного органу держави". Навроцький вимагає вивести правоохоронців із території трибуналу та скликати термінові консультації з представниками парламентських сил.

Про це повідомляє ряд медіа: Euronews Polska, Associated Press, Sky News.

Що сталося вночі біля Конституційного трибуналу

За повідомленнями про події у Варшаві, вночі будівлю Конституційного трибуналу оточили поліцейські. Близько першої години ночі до установи прибув президент Кароль Навроцький у супроводі першого голови Верховного Суду Збігнєва Капінського та керівника президентської канцелярії.

Після відвідування трибуналу Навроцький звинуватив уряд у порушенні конституційного ладу. Він заявив, що вночі відбулося "силове захоплення конституційного органу держави", та закликав прибрати поліцію з території установи.

Президент також повідомив про скликання на 31 жовтня термінових консультацій із представниками парламентських партій. За його словами, метою зустрічей стане стабілізація політичної ситуації та відновлення конституційного порядку.

Водночас поліція пояснила свою присутність зверненнями генерального прокурора та одного із суддів щодо можливої загрози безпеці. За версією правоохоронців, поліцейські перебували навколо будівлі, але не заходили всередину.

Біля трибуналу зібралися прихильники опозиційної партії "Право і справедливість" (PiS). Серед учасників протесту був її лідер Ярослав Качинський. Також повідомлялося про штовханину між демонстрантами та поліцією.

Через що виник конфлікт

Причиною загострення стала боротьба за керівництво Конституційним трибуналом, який протягом тривалого часу перебуває в центрі суперечок щодо незалежності польської судової системи.

30 жовтня суддя Анна Корвін-Пйотровська видала розпорядження про тимчасове відсторонення голови трибуналу Богдана Свенчковського та його заступника Бартоломея Соханьського від виконання обов'язків строком на один місяць.

Своє рішення вона обґрунтувала положеннями закону 2016 року про організацію та порядок роботи Конституційного трибуналу. На її думку, як суддя з найдовшим стажем вона має повноваження ухвалити відповідне рішення.

Підставою для відсторонення назвали перешкоджання роботі суддів, обраних Сеймом у 2026 році, які вже склали присягу, а також блокування проведення загальних зборів суддів.

Корвін-Пйотровська оголосила, що тимчасово виконуватиме обов'язки керівника трибуналу, та призначила загальні збори суддів на 3 листопада.

Однак Свенчковський і Соханьський не визнали цього рішення. Вони наполягають, що залишаються законними керівниками установи, а дії Корвін-Пйотровської вважають незаконними.

Ситуацію ускладнює і попередній конфлікт щодо призначення суддів. Президент Навроцький відмовився приймати присягу в трьох із шести суддів, обраних чинною парламентською більшістю.

Паралельно міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек подав клопотання про зняття суддівського імунітету зі Свенчковського та Соханьського, що може відкрити шлях до їхнього кримінального переслідування.

Як відреагували польські політичні сили

Урядова коаліція Дональда Туска підтримує заходи, спрямовані на зміну ситуації в Конституційному трибуналі. Представники влади пояснюють їх необхідністю відновлення верховенства права після періоду правління партії PiS.

Туск наголосив, що виправлення проблем у судовій системі потребуватиме складних рішень та послідовних дій.

Натомість опозиційна партія "Право і справедливість" засудила події біля трибуналу. Ярослав Качинський назвав їх атакою на суд, а колишній міністр юстиції Збігнєв Зіобро звинуватив уряд у кримінальному посяганні на конституційний лад.

Серед противників дій уряду також були представники "Конфедерації". До протестів долучилися політики опозиції, зокрема колишній прем'єр-міністр Матеуш Моравецький.

Суперечливі заяви з'явилися і від представників самого Конституційного трибуналу. Прихильники Свенчковського назвали його відсторонення державним переворотом. Водночас на офіційному сайті установи було оприлюднено рішення Корвін-Пйотровської, законність якого заперечувалася через сторінку трибуналу в соціальній мережі X.

Що відомо про позицію Євросоюзу

Станом на ранок 31 жовтня Європейська комісія не надала окремої оцінки нічним подіям у Варшаві, пославшись на практику утримуватися від коментарів щодо внутрішньополітичних конфліктів держав-членів ЄС.

Водночас питання незалежності польського Конституційного трибуналу вже неодноразово порушувалося на європейському рівні.

Раніше Єврокомісія висловлювала сумніви щодо незалежності та безсторонності установи, зокрема в контексті вимог статті 19 Договору про Європейський Союз. Європейські судові інституції також розглядали порушення, пов'язані з призначенням окремих суддів за часів правління PiS.

На тлі загострення політичного протистояння Дональд Туск також попередив про ризики для європейського майбутнього Польщі, зокрема можливість її виходу з ЄС у разі подальшого розвитку відповідних політичних процесів.

Хто має повноваження вирішити конфлікт

За польським законодавством, суддів Конституційного трибуналу обирає Сейм, а президент приймає від них присягу. Водночас глава держави не керує повсякденною роботою поліції та не може одноосібно усувати керівництво трибуналу.

Уряд відповідає за внутрішню безпеку та громадський порядок, однак його повноваження також не передбачають довільної зміни складу Конституційного трибуналу.

Саме розбіжності щодо законності кадрових рішень і повноважень окремих посадовців стали центральним питанням нинішнього протистояння.

На 31 жовтня президент запланував консультації з парламентськими силами. Водночас на 3 листопада призначено загальні збори суддів Конституційного трибуналу, проведення яких може стати наступним етапом конфлікту.

Нагадаємо ми повідомляли про боротьбу за Конституційний трибунал: Польщу охопила політична криза, Туск заявив, що "іншого шляху немає".

Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!

Інші новини

Німеччина продовжила захист українців до 2028 року, але для чоловіків призовного віку запровадила обмеження

Німеччина продовжила захист українців до 2028 року, але для чоловіків призовного віку запровадила обмеження

Українці зможуть залишатися в Німеччині під тимчасовим захистом до 4 березня 2028 року

У росії палає один із найбільших НПЗ після атаки дронів: під ударом могла опинитися одразу низка підприємств

У росії палає один із найбільших НПЗ після атаки дронів: під ударом могла опинитися одразу низка підприємств

У російській Уфі вранці 31 жовтня після атаки безпілотників спалахнула пожежа на території нафтопереробного заводу

П'яний чоловік застряг у будиночку на дереві на висоті 12 метрів: його рятували 70 людей

П'яний чоловік застряг у будиночку на дереві на висоті 12 метрів: його рятували 70 людей

У Німеччині чоловік після застілля не зміг самостійно спуститися з будиночка на дереві, на місце викликали пожежників, які дісталися до нього спеціальною дрезиною, а евакуювали постраждалого на ношах