Кремль посилює тиск навіть на так звану "системну опозицію" напередодні парламентських виборів у росії. Про це пише британське видання The Telegraph, пов'язуючи посилення репресій із зростанням суспільного невдоволення, економічними проблемами та війною проти України.
За даними видання, протягом останніх місяців щонайменше 23 російських політиків не допустили до участі у виборах. Серед підстав для відсторонення називали, зокрема, використання "екстремістської" символіки, публікації, пов'язані з прихильниками опозиціонера Олексія Навального, а також посилання на заборонені в Росії соціальні мережі.
Окремі кандидати, як зазначає The Telegraph, стикалися з незвичними приводами для переслідування. Зокрема, московського муніципального кандидата Данила Неонова затримали та зняли з виборів після того, як він з'явився на публіці у футболці з райдужним забарвленням.
Особливо сильно обмеження торкнулися партії "Яблуко" – найстарішої російської ліберальної політичної сили, яка відкрито виступає проти війни. Вісім її представників перебувають за ґратами, серед них заступник голови партії Максим Круглов.
8 серпня Верховний суд росії повідомив, що розгляне позов прокремлівської партії "Родина" щодо заборони "Яблука". Її лідер Олексій Журавльов називав представників партії "національними зрадниками".
Лідер "Яблука" Микола Рибаков, зі свого боку, заявив, що партію намагаються усунути від виборів через її позицію щодо війни.
"Вони хочуть усунути нас від виборів, тому що ми виступаємо за мир, тоді як вони хочуть безкінечно продовжувати трагедію війни", – заявив Рибаков.
Під удар потрапив і Борис Надеждін – російський політик, який виступав проти війни та раніше вважався частиною дозволеної Кремлем системної опозиції. Після спроби балотуватися на президентських виборах 2024 року він був позбавлений можливості брати участь у виборах.
The Telegraph зазначає, що Надєждін десятиліттями залишався в межах допустимої для Кремля критики, однак нині, за словами аналітика Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджела Гулда-Девіса, ситуація змінилася.
"Тепер він каже, що боїться за своє життя", – зазначив експерт.
На думку Гулда-Девіса, нинішня ситуація свідчить про те, що Кремль дедалі менше почувається впевнено щодо контролю над суспільними настроями.
Посилення тиску на опозицію відбувається на тлі проблем усередині росії. Серед них видання називає економічну нестабільність, паливну кризу, чутки про нову мобілізацію та зростання занепокоєння через українські удари по цілях на території рф.
The Telegraph також пише про посилення ролі російських силових структур. За даними видання, представники російської еліти побоюються, що Федеральна служба безпеки отримала ширші можливості для переслідування людей, яких влада вважає загрозою політичному режиму.
Окремо видання звертає увагу на зростання уваги володимира путіна до власної безпеки. Зокрема, він частіше уникає поїздок до європейської частини росії, яка є більш доступною для українських безпілотників.
Показовим став його візит до Казані, під час якого в центрі міста запроваджували додаткові обмеження, зокрема, забороняли рух електросамокатів та фіксували масштабні перебої з інтернетом.
Водночас під час поїздки путіна до Красноярська місцеві жителі несподівано отримали доступ до значних запасів пального за ціною приблизно вдвічі нижчою за звичайну. За інформацією The Telegraph, після від'їзду президента ціни повернулися до попереднього рівня, а біля автозаправок знову утворилися черги.
Нагадаємо, ми повідомляли, що Генеральна прокуратура росії звернулася до Верховного Суду рф з позовом про визнання месенджера Telegram "екстремістською організацією" та його заборону на території країни.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!