За даними розслідування, 21-річну жінку, яка просила в США захисту від сімейного насильства в Марокко, депортували не безпосередньо додому, а в третю країну – Камерун. Перед тим вона отримала захисний ордер від імміграційного судді США, але все одно опинилася в транзитному пункті й зрештою повернулась до Марокко і зараз ховається.
Про цей випадок розповіло агентство The Associated Press з посиланням на постраждалу та її адвокатів – справа викликає запитання щодо процедур та дотримання правових гарантій.
Молода жінка, яка просила ідентифікувати себе лише по імені "Фара", втекла з Марокко після того, як родичі жорстоко побили її через ЛГБТ-стосунки і намагалися вбити.
У США вона подала клопотання про притулок: імміграційний суддя визнав, що депортація до Марокко поставила б її під загрозу, і видав захисний ордер.
Проте у 2026 році Фара стверджує, що агенти імміграційної служби затримали її напередодні запланованого виходу із вʼязниці й відправили літаком до Африки – до країни, де чоловічі й жіночі відносини між особами однієї статі також криміналізовані. Цією країною став Камерун.
За словами адвокатки, яка допомагала групі переселенців, кілька рейсів із США доправили у столицю Камеруну, й серед депортованих опинилися люди з судовими захистами. У місті Яунде їх помістили у місцевий притулок/центр тимчасового утримання.
За даними правників, на двох перших рейсах було близько 15 осіб, жоден із яких не був громадянином Камеруну. Адвокати повідомляють, що кілька депортованих мали рішення американського суду, які забороняли їхнє повернення до країн походження.
Юристи називають практику депортацій через треті країни "лазівкою", яка дозволяє владі вивезти осіб без повного перегляду ризиків відправлення назад до місць реальної небезпеки. Як зазначила представниця правозахисної ініціативи, відправлення людей у треті держави фактично позбавляє їх процедурних гарантій оскарження наступних дій і створює ризик таємного переправлення назад до країн походження.
Фара розповіла, що опинилася в Марокко знову і зараз переховується, бо боїться відстеження сім’єю. Вона просить допомоги та вказує на недоліки системи захисту.
Нагадаємо, СтопКор писав, що українські біженці поповнили бюджет Чехії більше, ніж отримали допомоги.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.