Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів лікар-гастроентеролог вищої категорії Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний консультативно-діагностичний центр» Житомирської обласної ради Євгеній Дубівка.
«Всі знають, що антибіотики не впливають на вірус, на нього діють противірусні препарати. Але при тому ж ковіді призначають антибіотики, бо до вірусу приєднується вторинна бактеріальна інфекція. Якщо є мікс із вірусу та 1-2 бактерій, то можна просто не врятувати людину. Тому з метою запобігання бактеріальним ускладненням призначають антибіотики. Вважаю, що вони повинні бути рецептовані. Головна проблема в тому, що багато хто, купуючи в аптеці антибіотик, часто не допиває його за схемою. Якщо його вживати менше часу, ніж вказано в інструкції, бактерія не гине, а отримує стійкість, а потім вже інший антибіотик на неї не діє. Та за 2020 рік в Україні використання антибіотиків збільшилося у 3,5 раза», - зауважив Дубівка.
Є дані, що кишківник після антибіотикотерапії упродовж 3-6 місяців відновлюється самостійно.
Водночас гастроентеролог наголошує, що пребіотичним ефектом, коли ми їмо і нашу їжу використовують рідні бактерії, наділені рослинна клітковина та каші. Натомість пробіотики в країнах Заходу не є медичним засобом, а БАДом (біологічно активна добавка).
«Наприклад, нам заявляють, що у нас мало біфідобактерій і треба пити пробіотики, у яких вони є. Вони ніби одного роду, але генетично різні за штамом (із нашими – ред.). Ці штучні бактерії – чужорідні, вони діють, поки ти їх приймаєш, ще кілька тижнів після того, а потім рідна мікробіота піднімає повстання і виштовхує це все пробіотичне. Є пробіотики – підселяють бактерії, пребіотики – добавки до харчування, що є їжею для рідних бактерій, і симбіотики – пробіотик і пребіотик у комплексі. Правильніше використовувати сахароміцети буларді. Ковтаєш капсулу, вона потрапляє у кишечник, де знищуються усі патогенні бактерії, а самі бактерії з препарату не приживаються і виходять з організму», - додав Дубівка.
Джерело: Укрінформ