Уряд обирає голову Держгеокадастру. Конкурс на заміщення посади виходить на фінішну пряму: оприлюднено список кандидатів, допущених до співбесіди. У списку претендентів – 8 прізвищ, а співбесіда має відбутися цього тижня. Хто має найбільші шанси очолити «хлібне» відомство, що опікується питаннями землеустрою? І чим відомі основні претенденти? З’ясувала команда аналітиків «СтопКору».
Кабмін обере голову Держгеокадастру. У серпні цього року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням оголосив конкурс на зайняття посади голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Річ у тім, що попередній очільник відомства Роман Лещенко у грудні 2020-го був призначений міністром аграрної політики та продовольства України, а виконувачем обов’язків із приміткою «в.о.» став Сергій Завадський.
Однак у визначений час обрати нового керівника Держгеокадастру не вийшло, відтак 28 жовтня 2021 року Уряд оголосив повторний конкурс.
Які вимоги до кандидатів на голову Держгеокадастру?
У Додатку до розпорядження Кабміну прописані основні вимоги до майбутнього голови Держгеокадастру.
Зокрема: вища освіта – не нижче магістерського ступеня. Досвід роботи на посадах державної служби категорії «А» чи «Б» або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування чи досвід роботи на керівних посадах у сфері Держгеокадастру – не менш як 3 роки. А також вільне володіння державною та однією з іноземних мов.
Крім того, вказані чіткі вимоги щодо компетентності: потенційний очільник відомства має володіти лідерськими якостями, вміти комунікувати й взаємодіяти, мати розуміння сфери державної політики та власне стратегічне бачення, абстрактне мислення, а також бути доброчесним і дотримуватися правил етичної поведінки.
Посадовий оклад чиновника становитиме 29 400 грн без урахування надбавок за ранг та інших доплат і премій.
Голову Держгеокадастру призначає Кабмін. Кого можуть обрати?
На першому етапі участь у конкурсі взяли 10 осіб. До редакції «СтопКору» потрапив перелік кандидатів, допущених до співбесіди. Він також розміщений і на сайті НАДС. У списку претендентів опинилися 8 прізвищ. Серед них – ексзаступник Міністра інфраструктури, посадовці з Мінагро та Мін’юсту, службовець Офісу генпрокурора, аудиторка-науковиця та бізнесвумен із Київщини, яка рік тому очолила Держгеокадастр Кіровоградщини.
Голову Держгеокадастру мають обрати з цього переліку. То хто ж саме увійшов до провідної вісімки, чим відомі ці претенденти та чи відповідають вони заявленим вимогам до компетентності та доброчесності? Аналітики «СтопКору» дослідили список кандидатів на посаду.
Бондаренко Андрій Євгенович
Андрій Бондаренко народився у Дніпрі, має вищу освіту та у 2014 році був заступником Міністра інфраструктури України Максима Бурбака. Бондаренко – член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода», від якої двічі балотувався до парламенту і одного разу – до Київської міськради, але не проходив. А у ВР 8-го скликання був помічником нардепа Андрія Іллєнка.
З 2015 по 2020 рік був заступником міського голови Хмельницького – «свободівця» Олександра Симчишина – з питань діяльності виконавчих органів влади. У мерії Бондаренко опікувався, зокрема, будівництвом навчальних закладів. Вартість одного з таких тендерів, за даними розслідувачів з «Наших грошей» була завищена майже вдвічі. А переможцем торгів стала компанія, яку пов’язують з одним із місцевих депутатів.
Загалом, за даними порталу «Чесно», вже у перший рік каденції Симчишина та Бондаренка через так звані «допорогові закупівлі» в обхід системи Prozorro у комунальну сферу пішли 56,8 млн грн із бюджету.
Андрій Бондаренко декларує 4 квартири (2 у Дніпрі, по одній – у Києві та Хмельницькому), авто SUZUKI 2018 р.в. вартістю майже пів мільйона гривень, 140 тис. грн готівкою та близько 100 тис. грн – на рахунку в банку. Заробітна плата чиновника у Хмельницькій мерії за 2020 рік склала 679 545 грн.
Після звільнення з Хмельницької міськради пан Андрій час від часу бере участь у конкурсах на різноманітні державні посади.
За інсайдерською інформацією, кандидатуру Бондаренка до Держгеокадастру, за сприянням впливових львівських діячів начебто просуває група впливу, пов’язана з ексдепутатом Хомутинником, якого поєднують тісні бізнес-інтереси з агромагнатом Андрієм Веревським.
Грень Тарас Ярославович
Тарас Грень – родом із села Лисиничі Пустомитівського району на Львівщині, має дві вищі освіти, одна з яких – магістр державного управління. У лютому цього року очолив Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, у підпорядкуванні якого перебувають три області України – Львівська, Рівненська та Волинська.
До цього призначення Тарас Грень працював на посаді заступника голови Львівської ОДА. Перед тим обіймав посаду начальника юридичного управління Львівської ОДА. У 2018-2019 роках очолював Головне територіальне управління юстиції у Львівській області, а до того – Волинської та Чернівецької. Також був начальником регіонального відділення Фонду державного майна України в Івано-Франківській області, займався адвокатською практикою, був помічником Міністра юстиції України.
Цікаво, що у своїй біографії на посаді заступника голови ЛОДА у 2019 році пан Грень зазначав, що володіє «російською, польською – вільно, англійською – з перекладачем». Хоча вимоги до очільника Держгеокадастру передбачають вільне володіння саме іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи (англійська або французька). Однак, можливо, пан Тарас за 2 роки підтягнув свою англійську.
У західноукраїнських ЗМІ Тараса Ярославовича позиціюють як активного реформатора «львівської юстиції». Чиновник має право власності на земельну ділянку площею 1200 кв.м у селі Нова Українка на Рівненщині. А його дружина, Адріана Грень, володіє двома земельними ділянками площею 1201 кв.м у Лисиничах і 489 кв.м у Шоломині Пустомитівського району, а також має житловий будинок у селі Лисиничі та квартиру на 63,8 кв.м на Львівщині.
Цікаво, що у Пустомитівському районі бізнес-родина Гренів (Іванна, Ростислав та Тарас Романович) володіє такими підприємствами, як ПАТ «Давидів», ТОВ «Гарт», ТОВ «Фінансово-консультаційна компанія «Родинні інвестиції». А також ТОВ СПГ «Тетра», що працює під брендом готелю «Галицька корона». Цього року готелю погодили відповідність категорії 3*. Відтак фірма може претендувати на відкриття залів гральних автоматів та казино. Проте достеменно невідомо, чи є ці Грені близькими родичами мін’юстівця Тараса Ярославовича, чи просто земляками та однофамільцями.
Кошляк Віталій Іванович
Віталій Кошляк мешкає у Білій Церкві, у 2015-2019 роках працював у прокуратурі Київської області заступником начальника управління представництва інтересів громадян та держави в суді, а у 2020-2021 році – начальником відділу в Офісі Генпрокурора.
Пан Кошляк декларує три квартири (у Києві, Білій Церкві та на Харківщині), 2 земельні ділянки загальною площею понад 2 тисячі квадратів та житловий будинок на 221 квадрат у Білоцерківському районі, будинок і ділянку у Лозовій Харківської області. Зберігає готівкою 350 тис. грн. При цьому зарплата чиновника у 2020 році склала близько 760 тис. грн. А дружина прокурора, Вікторія Кошляк, працювала в Управлінні фінансів Білоцерківської РДА.
Цікаво, що у декларації Віталія Івановича відсутня інформація про корпоративні права чи бізнес. Однак зі складу засновників ОК «Добробут-2007» у Білоцерківському районі, що займається управлінням нерухомістю, він був видалений лише у березні 2021 року.
Назаренко Ірина Федорівна
Ірина Назаренко у 2016-2019 роках працювала у Державній аудиторській службі України. Спочатку – у відділі аудиту окремих господарських операцій суб'єктів господарювання у галузі транспорту та зв'язку. А потім – у відділі моніторингу закупівель у господарській сфері.
Ірина Федорівна також відома як досвідчена учасниця конкурсів на заняття вакантних посад державної служби. У 2017 році вона претендувала на місце головного спеціаліста Відділу внутрішнього аудиту Державного бюро розслідувань. А цього року вже брала участь у співбесідах на посаду заступника голови Держгеокадастру та секретаря Міністерства аграрної політики.
При цьому незрозуміло, чи має пані Ірина достатню компетенцію й досвід стосовно земельних питань, оскільки працювала переважно у сфері фінансів та аудиту. А її кандидатська дисертація з економіки присвячена взагалі «Фінансовим ресурсам лікарняних установ».
Ірина Назаренко має три земельні ділянки (на Тернопільщині та Чернігівщині) загальною площею понад 2 тисячі квадратів, квартиру і гараж у Тернополі. Цікаво, що гараж – є, а от жодного транспортного засобу в е-декларації не вказано. А у Києві, судячи з документа, пані Ірина живе у кімнаті в гуртожитку НАУ. Чиновниця зберігає 26 тисяч доларів готівкою. Її офіційна заробітна плата у 2019 році склала 275 тисяч гривень, тобто близько 23 тис. грн на місяць.
Паламарчук Денис Валерійович
Денис Паламарчук – директор Департаменту аграрної політики Міністерства економіки України. Цю посаду він обіймає з 2020 року, а до цього кілька років працював радником відділу забезпечення роботи міністра, тобто у патронатній службі.
Посадовець декларує дві квартири – у Макіївці Донецької області й Києві – та дві іномарки. Його заробітна плата у Мінекономіки за 2020 рік склала 851 тис. грн, ще близько 800 тис. грн – дохід дружини від підприємницької діяльності та відчуження рухомого майна.
При цьому ФОП Паламарчук Катерина Володимирівна займається «роздрібною торгівлею, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет».
А от сам Денис Валерійович до 2020 року був бенефіціарним власником такого собі ТОВ «Алла, я в бар» зі статутним капіталом у 1000 грн, що надає послуги ресторанів та мобільного харчування. Фірма мала 2 ліцензії на роздрібний продаж алкогольних напоїв, дія яких наразі анульована чи призупинена. У декларації за 2019 рік свої корпоративні права в цій компанії пан Паламарчук оцінив у… 400 грн.
Панчук Оксана Станіславівна
Оксана Панчук у серпні 2020 року була призначена очільницею Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
У 2018 році Оксана Панчук подала декларацію у зв’язку зі звільненням з посади заступника начальника відділу в Бориспільському районі ГУ Держгеокадастру в Київській області. Інформація про офіційне місце роботи після цього відсутня.
За 2019 рік Панчук отримала понад 1,2 млн грн прибутку від підприємницької діяльності. Якою саме діяльністю займалася новопризначена посадовиця, в декларації не вказано. Однак у базі системи You Control міститься інформація про те, що ФОП Панчук Оксана Станіславівна була зареєстрована у Василькові та займалася діяльністю туристичних агентств. Наразі діяльність ФОП припинено.
Оксана Станіславівна – заміжня, має двох дітей. Згідно з декларацією, є одноосібною власницею квартири у Василькові, земельної ділянки на 1000 квадратів і недобудованого будинку площею 164,9 кв. м у Борисполі. У липні 2020 року придбала автомобіль «Mazda 3».
Її чоловіку, який відповідно до резюме на сайті Work.Ua, раніше працював майстром Бориспільського комбінату будматеріалів та менеджером із реклами у ТОВ «Земельна імперія», належить будинок і понад 5 га землі в Житомирській і Київській областях.
До речі, бенефіціаром того самого ТОВ «Земельна імперія», що займається діяльністю у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, є Панчук Лідія Мойсіївна, а директором – Панчук Катерина Василівна. Тобто, ймовірно, це – сімейна фірма, яка заробляє на землевпорядних роботах.
Сербін Євген Леонідович
Євген Сербін – помічник директора Одеського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України, засновник ГО «Рада судових експертів».
Пан Сербін декларує частку квартири в Одесі, житловий будинок на 156 квадратів та земельну ділянку у Кароліно-Бугазі, авто Volkswagen. Його зарплата за 2020 рік в ОНДІСЕ склала 92 тис. грн, ще 35 тис. грн Євген Леонідович отримав у філіалі «Одеський Іподром» ДП «Конярство України».
Нагадаємо, минулого року «СтопКор» проводив масштабне розслідування зловживань у ДП «Конярство України». Тоді у філіях було заблоковано збір урожаю, а племінних коней залишили без харчів. За інформацією активістів, державний кінний завод умисно доводили до банкрутства, аби продати «конюху Януковича».
Шевченко Тетяна Вікторівна
З огляду на те, що ім’я та прізвище досить поширені, зокрема й серед держслужбовців, можемо припустити, що в цьому випадку може йтися про колишню спеціалістку Управління адміністративно-організаційного забезпечення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Однак у цьому випадку викликає сумнів наявність достатнього керівного досвіду, який є однією з вимог до кандидатів на посаду очільника Держгеокадастру.
Голову Держгеокадастру оберуть із претендентів без досвіду роботи у землевпорядкуванні?
Загалом проведений аналіз свідчить про те, що жоден із вісімки претендентів, імовірно, не має профільної освіти: у списку – переважно юристи, управлінці, фінансисти, і лише декілька з них мають практичний досвід роботи у землевпорядкуванні. Крім того, до низки кандидатів виникають серйозні питання щодо етики й доброчесності.
Хто саме стане новим головою Держгеокадастру – дізнаємося вже зовсім скоро, адже, за попередньою інформацією, співбесіди з учасниками конкурсу призначені на вівторок, 30 листопада.
Зауважимо:
- Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) являє собою надважливий орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Зокрема, відомство здійснює державний нагляд в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
- Попереднім очільником Держгеокадастру з 11 червня 2020 року був чинний міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко. З грудня 2020 року обов’язки голови органу виконує Сергій Завадський. За даними відомства, починаючи з 1 липня 2021 року станом на сьогодні в Україні укладено 53 167 угод з відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
- Цієї весни у 22 територіальних підрозділах Держгеокадастру правоохоронці провели низку обшуків, унаслідок яких СБУ викрила незаконну приватизацію більше ніж 2,5 тисячі земельних ділянок. У липні СБУ повідомила про підозру першому з чиновників Держгеокадастру, причетному до масштабної схеми розкрадання земель.
- Улітку 2021 року активістів ВГО «Стоп корупції» зацікавила бурхлива діяльність команди інспекції Держгеокадастру Києва, зокрема принципи вибору місць проведення позапланових перевірок, їхні об’єкти та результати.
