Державна продовольча корпорація, Агрофонд, Агентство з акредитації України – ось далеко не повний перелік дивних кадрових рішень Милованова на державних агропідприємствах. Докладніше про скандали, з якими пов’язані перші звільнення та загадкові призначення міністра економічного розвитку – у розслідуванні Алли Легези.
https://www.youtube.com/watch?v=TlrUO4tXsGw
На ще одному держпідприємстві, «Центр експертизи та сертифікації сільгосппродукції», відсторонили керівника Олександра Сєдова, який за 9 місяців покращив показники рентабельності підприємства у 4 рази внаслідок викорінення корупційних схем, що роками процвітали на підприємстві.
Але Сєдова усунули й призначили нових в.о: спершу Олександра Капустинського, який у 2017-18 рр. вже керував підприємством і ледь не довів його до банкрутства, а за кілька місяців управління довірили колишньому підлеглому звільненого керівника Євгену Ігнатенку.
Як стало відомо журналістам, при перевірці діяльності київської філії, якою свого часу керував Ігнатенко, було виявлено, що виписувалися рахунки та специфікації на послуги за заниженою вартістю. Тобто пан Ігнатенко фактично надав низці підприємств незаконну знижку на послуги ДП.
На підприємстві зі схожою назвою – аналогічна ситуація. ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», що володіє величезним земельним активом, протягом останніх років було у боргах. З 3-го серпня 2019-го управління держпідприємством довірили заступнику директора Віталію Калінчуку. Він насамперед взявся за контроль регіональних філій і викорінення корупційних схем, чим суттєво покращив фінансові показники.
Та розсекречення тіньових схем, вочевидь, не сподобалося міністерству, тому активного Калінчука тут вирішили звільнити й замінити на Василя Сахненка. Той обіймав керівні посади у ДАК «Хліб України» та Державній продовольчо-зерновій корпорації України, які неодноразово фігурували у корупційних скандалах.
Список скандальних, а інколи абсурдних призначень міністра Мінекономрозвитку Милованова можна продовжувати й далі. Кадрові пертурбації відбулися, нагадаємо, на 49 держпідприємствах, де без конкурсів призначили керівників, причому тимчасових.
Ми намагалися з’ясувати, чому, надіславши кілька запитів на адресу міністерства. Але там відповідей на незручні питання від журналістів уникають.
«Призначення «в.о.» – це ніби тимчасово. Через цю тимчасовість ми будемо страждати. Тому що якщо людина розуміє, що вона призначена на 6 місяців чи на рік, це означає, що вона може максимально вичавити, знищити підприємство без жодної за це відповідальності», – вважає експерт, кандидат політичних наук Ростислав Балабан.
