Генеральські секрети і загроза національній безпеці від ненадійного зв’язку, «золотий хлопець» в оборонці та його потужне лоббі, депутатська змова і саботаж важливого закону – довкола договорів на закупівлю ЗСУ турецьких радіостанцій виникає безліч суперечливих моментів і сумнівів. Але є ще одне гостре й важливе питання – з ким «дружить» Асельсан? Яким чином технології зв’язку, що пропонуються українській армії, опиняються в Російській Федерації? Таємниці співробітництва турецького виробника з країною-агресором розкриває Артем Лагутенко у масштабному фільмі-розслідуванні.
https://www.youtube.com/watch?v=13NE3ebmTZs
Варто зауважити, що першою у співпраці з Росією запідозрили компанію Ельбіт: на російському ринку нібито з’явились радіостанції, ідентичні ізраїльським – і зовні, і за характеристиками. Проте, на сайті російської компанії ГлобалІнформСервіс ми не знайшли цих радіостанцій,як і будь-яких інших джерел цієї інформації.
А сама компанія Ельбіт офіційно заперечила подібну співпрацю: «Ми заявляємо, що компанія Ельбіт не продавала і не передавала технології виробництва комунікаційних систем компанії Ельбіт будь-яким компаніям третьої сторони Російської Федерації. І ми не надавали будь-який дозвіл, ліцензію або інше право третій стороні у Російській Федерації виробляти наші радіостанції».
У свою чергу, після підписання Асельсаном та «СпецТехноЕкспортом» меморандуму про спільне виробництво на території України, представник турецької компанії також заявив журналістам: жодного контракту з Росією Асельсан не має.
Проте, для використання в сюжеті «СтопКору», компанією Асельсан люб’язно було надано низку відео. Один з цих роликів розповідає про виробництво «Казахстан Асельсан Інженіринг», яке стартувало у 2013-му. І ось що сказав у інтерв’ю журналістам заступник генерального директора казахстансько-турецької компанії (цитуємо):
«Ми спільне казахстансько-турецьке підприємство, 50% належить квазідержавному підприємству Aselsan. У нас із ними є домовленість, що вони будуть використовувати нас як виробничі потужності. Ведуться переговори з деякої продукції з Російською Федерацією, але поки на стадії переговорів. Це теж перспективний напрямок».
Зауважимо, це інтерв’ю датовано травнем 2018 року. Тобто вже після укладання договорів між Україною та компанією Асельсан.
А ось ця публікація – вже за серпень 2018 року (цитуємо мовою оригіналу): «Холдинг Швабе госкорпорации Ростех и компания Казахстан Асельсан Инжиниринг подписали соглашение о взаимодействии в области военно-технического сотрудничества. Соглашение реализуется в рамках договора о развитии военно-технического сотрудничества между Российской Федерацией и Республикой Казахстан от 24 декабря 2013 года. Право на самостоятельную внешнеторговую деятельность в отношении продукции боевого назначения предоставлено Швабе в 2017 году».
Отже, компанія, яка виробляє продукцію для України – обмінюється технологіями та укладає договори про співпрацю із оборонною галуззю Російської Федерації.
Більше того, як стало відомо, Асельсан також модернізує російські військові гелікоптери. А тим часом, турецький уряд закуповує російські системи протиповітряної оборони. А делегація в Парламентській асамблеї Ради Європи ще й в повному складі голосує за зняття санкційного режиму з Росії!
Натомість ділитися технологіями з Україною Асельсан не поспішає. Ось офіційна відповідь «СпецТехноЕкспорту» на наш запит за березень 2019 року: «Розгортання виробництва радіостанцій Асельсан визначено як офсетну компенсацію при виконанні найближчого контракту на постачання засобів зв’язку, оскільки до цього часу обсяг замовлень від Міністерства оборони України був економічно невигідним для відкриття виробництва в Україні».
Нагадаємо, що в жовтні віце-президент компанії пан Явуз Баїз обіцяв нам прес-тур на виробництво Асельсану. Та за півроку турецька сторона п’ять разів переносила візит, тож виробництво ми так і не побачили.
Позатим, українська сторона укладає чергові контракти з Асельсаном. Начальник військ зв’язку ЗСУ Володимир Рапко отримує підвищення. А Сергій Пашинський, який так і не дав журналістам чіткої відповіді про турецькі контракти, у день інавгурації нового президента летить в Ізраїль і… перетворюється тепер вже на головного лобіста Ельбіт в Україні.
Чому ж турецькі радіостанції досі не направлені на експертизу до Держспецзв’язку? Чи перевіряла служба безпеки України факти співпраці компанії Асельсан із країною-агресором? І чи варто новому президентові проводити таємні розмови, використовуючи не перевірене обладнання? Ці питання досі лишаються риторичними.
Читайте також: "США висунули жорстку вимогу Москві через убитих на Донбасі медиків".
