На одному з попередніх брифінгів «Стоп політичній корупції» було порушено питання про роль медіа у виборчій кампанії 2020-го року. Зокрема те, що партія влади, яка активно бере участь в агітації, водночас, на відміну від багатьох попередніх місцевих виборів, не володіє власним медійним ресурсом і вимушена користуватися ЗМІ тих чи інших олігархів, а також використовувати альтернативні засоби, зокрема онлайн-медіа.
Частка інформації, яку громадяни отримують з інтернету та соціальних мереж, поки що не перевищила частку телебачення. Однак вона постійно зростає, зазначив 12 жовтня під час щоденного брифінгу «Стоп політичній корупції» науковий консультант Олександр Чекмишев.
«Поділюся кількома спостереженнями саме про онлайн-ЗМІ та соцмережі. Передовсім варто констатувати: для того, щоб отримати більш-менш достатньо різнопланової інформації, необхідної для прийняття свідомого рішення, пересічний виборець повинен переглянути не менше 5 сайтів. До того ж, там більшість матеріалів новинного характеру. Аналітика практично відсутня і носить або маніпулятивний, або «джинсовий» характер», – наголосив він.
За словами Чекмишева, більшість виборчих тем в інтернет-новинах висвітлювалися мляво. Особливо на старті кампанії. Утім, одна тема, що напряму стосується виборів, все ж потрапила у медійний пул із несподіваного боку. Йдеться про те, що онлайн-медіа доволі активно, порівняно з іншими виборчими темами, висвітлювали проєкт «Велике будівництво» (програма Президента України).
На відміну від традиційних ЗМІ, в інтернет-медіа дуже пасивно у виборчому контексті згадувалися такі теми, як ООС і російська агресія, ситуація в Криму та життя переселенців.
Що стосується теми корупції – вона була представлена значною мірою завдяки інформаційним приводам та акціям, які організовували в регіонах та столиці осередки ГО «Стоп Корупції» та громадські активісти.
«Висвітлення участі партій у місцевих виборах також достатньо мляве і залежить від того, з якою політичною партією чи симпатіями власника асоціюється те чи інше інтернет-видання.
Ще одна особливість – інтернет-ЗМІ, на відміну від традиційних медіа, дуже некоректно інформують про результати соцопитувань, зокрема, не вказують замовників таких досліджень та припускаються інших порушень», – підкреслює Чекмишев.
Нагадаємо, професійні стандарти журналістики вимагають дотримуватися таких правил оприлюднення результатів соціологічних досліджень. Першим і основним правилом є переконаність редакції у авторитетності соціологічної служби, яка проводила дослідження.
Зокрема, поширюючи результати соціологічних досліджень, ЗМІ, задля дотримання стандарту достовірності, повинні обов'язково інформувати про:
- точну назву соціологічної служби, яка проводила дослідження;
- замовника дослідження (якщо такий є);
- термін, "географію" і спосіб проведення дослідження;
- кількість опитаних і посилання на репрезентативність (кого ці опитані представляють);
- точне формулювання запитань, на які давали відповідь респонденти;
- усі вагомі варіанти відповідей;
- інформацію про статистичну похибку. Особливо це важливо, коли показники можуть суттєво змінитися при застосуванні похибки. Крім того, від розміру статистичної похибки залежить, наскільки можна округляти цифри;
- інформацію про широкий контекст, який міг би вплинути на громадську думку чи позицію окремих груп.
Крім того, поширюючи результати соціологічних досліджень, слід завжди наголошувати на тому, що вони є лише ймовірним прогнозом, і не завжди в повній мірі відповідають настроям у суспільстві.
Таким чином, онлайн-ЗМІ некоректно або неповно висвітлюють результати соціологічних досліджень і допускають порушень навіть більше, ніж під час попередніх виборчих кампаній.
Про статистику порушень.
З минулу добу поліцейські відкрили 13 кримінальних проваджень за фактами порушень виборчого процесу.
Усього упродовж доби до поліції надійшло 181 заява та повідомлення, пов’язані з порушеннями виборчого законодавства.
Найбільше повідомлень зафіксовано у місті Києві – 38.
Упродовж доби до ЄРДР внесено відомості щодо 13 кримінальних правопорушень.
Усього до ЄРДР внесено відомості щодо 287 кримінальних правопорушень: 146 – пов’язані з порушенням виборчого законодавства, 141 – пов’язані з виборчим процесом.
Також складено 958 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з виборчим процесом.
Своєю чергою голова правління ГО «Стоп корупції» розповів про результати громадського моніторингу активістами руху «За чесні вибори» у Яготині. Зокрема, від людей надходили звернення щодо потенційного підкупу виборців наступними кандидатами: Наталією Дзюбою, Василем Шмигановським та Володимиром Семенякою.
Крім того, він нагадав про курйозну ситуацію на Житомирщині – там білборди кандидатки від «Слуги народу» містять по декілька помилок в одному слові.
Повне відео з брифінгу:
https://youtu.be/NkuA-RKqq5E
