НАЗК, НАБУ та САП – неефективні органи, про що свідчать результати їхньої діяльності. У той час, коли на утримання антикорупційних органів було витрачено 14 млрд грн, до бюджету надійшло лише 140 млн грн. Про це сказав 5-й, 7-й та 9-й Генеральний прокурор України Святослав Піскун під час відкритої дискусії на тему «ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНТРОЛЮ НАЗК ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ», що відбулась у пресцентрі «СтопКор».
«Коли я працював у Генпрокуратурі, у нас було два показники роботи. Перший – це скільки років отримала людина за корупційні діяння і де вона відбуває покарання – в колонії загального чи суворого режиму. І як вона поводиться в цій колонії. Виправилася чи купила собі окрему камеру з телевізором. Другий показник, який треба відстежувати – скільки на казначейський рахунок прийшло грошей, конфіскованих у корупціонера за рішенням суду. Якщо взяти ці критерії, то побачите, що з 14 млрд грн, витрачених на утримання антикорупційних органів, до бюджету надійшло 140 млн грн. Тобто немає про що говорити», – сказав він.
На думку Піскуна, НАЗК, НАБУ та САП – неефективні.
«Це не тому, що вони задумані неправильно, задумані вони правильно. Їх зробили для того, щоб вони замінили напівкорумповану прокуратуру, СБУ і поліцію. Вони повинні стати альтернативою цього. Але в корівник, заражений чумою, не можна заводити нових корів, бо вони захворіють. Корівник треба спалити та побудувати новий. Усі ці нові органи, які створені, вони працюють на старих засадах, старому законодавстві, на старих принципах, зі старими людьми, які приносять туди старі ідеї що не в’яжуться з боротьбою з корупцією».
Піскун наголосив на ще одній важливій проблемі. Він впевнений, що державі сильно бракує офіційного визначення «доброчесності».
«Відрізнити пристосуванця, хабарника і недоброчесного слідчого або прокурора від доброчесного та порядного дуже важко. Тому що немає критерію доброчесності, визначеного державою. Одне з головних завдань НАЗК – це визначити, що таке доброчесність. Тому що інспекції здійснюються більше на інтуїції та досвіді інспектора. Проте це державна справа. Не можна по джинсах чи краватці вирішувати, доброчесна людина чи ні. Є багато випадків, коли людей не приймали на роботу, тому що членам комісії не сподобався колір краватки конкурсанта. Саме тому НАЗК конче потрібно виокремити критерії доброчесності на державному рівні, оскільки суб’єктивне сприйняття нікого не цікавить», – сказав він.