МЗС України – одне із найбільш закритих та найпрестижніших відомств. Потрапити туди на роботу – мрія для багатьох. Та як насправді працюють у цій системі, скільки потрібно заплатити за посаду та яким чином потім ці гроші «відбивають»? Дізнавайтесь подробиці шокуючих корупційних схем із ексклюзивного розслідування Артема Поліковського.
https://www.youtube.com/watch?v=xJkDZvN4Crg&feature=youtu.be
Щоби потрапити на роботу до консульства чи посольства за кордоном, дипломат має кілька років пропрацювати у апараті МЗС на Батьківщині. Що ж насправді коїться у цих стінах – знімальна група «СтоКору» дізналась напряму від співробітника відомства. З міркувань безпеки ми не показуємо їхнього обличчя та змінили голос.
«На превеликий жаль міністерство закордонних справ України перетворилося з органу державної служби на корупційний орган, де тривалий час коїться таке, що цілковито дискредитує дипломатичну службу. Реформи тут тупцюють на місці. Це цілковитий відкат до старої системи, до 90-х років, від якої ми повинні відмовлятися», – скаржиться співробітниця МЗС Валерія.
Її колега Анастасія додає: активних працівників, які намагаються щось змінити і реформувати, намагаються стримувати: це може бути моральний тиск, або співробітника просто не підвищують.
А от наступний факт – просто вражає. Виявляється, в Міністерстві закордонних справ є окрема такса за омріяну посаду
«Все індивідуально, залежить від зв'язків. Кадровий підряд Департаменту персоналу – як права рука нашого державного секретаря, і всі кадрові призначення, чи то підвищення чи то переведення, чи то відрядження відбуваються через цей департамент. Є ті, хто мають близькі чи дружні стосунки, або як мінімум можуть вийти на контакти, які б допомогли пройти конкурсну комісію, чи, певним чином, отримати для себе якісь привілеї – наприклад, кращу країну для відрядження», – розповідає Анастасія.
Цифри у «прайсі» різні. Залежать від того, що хоче дипломат: працювати в центральному апараті в столиці, або якомога швидше виїхати за кордон. Чим «топовіша» країна – тим дородче.
Тож постає логічне запитання: наскільки професійними будуть такі проплачені кадри та чи зможуть вони гідно представляти нашу країну за кордоном?