Активісти розповіли, як діють підпільні гральні заклади у Луцьку.
Про це інформує Район.Луцьк.
Гральний бізнес в Україні повністю заборонили 2009 року. Після такого рішення Верховної Ради на території країни почали активно процвітати підпільні гральні заклади.
Намагаючись змінити негативну тенденцію, кілька років поспіль посадовці реєстрували різні законопроекти, які стосувалися легалізації грального бізнесу. Мотивували необхідність легалізації тим, що у такому разі чималі гроші від «одноруких бандитів» не губилися б у чиїхось кишенях, а наповнювали б держбюджет. Втім, ця ідея поки не знаходила підтримки у парламенті.
У травні 2016 року в Кабміні знову вирішили подати на розгляд подібний законопроект. Зокрема, пропонують відкривати казино лише у 4-5-зіркових готелях, аеропортах, на бортах суден та іподромах. Ігрові автомати також пропонують встановлювати лише у приміщеннях казино, а також попереджувати гравців надписом, що азартні ігри викликають залежність.
Проте перспективи щодо впровадження легального грального бізнесу поки лишаються неясними.
ЯК ДІЄ ГРАЛЬНА СХЕМА У ЛУЦЬКУ
Тим часом підпільний гральний бізнес нікуди не зникає, навіть успішно розростається по всій Україні. Обласний центр Волині не став винятком.
Своєрідну розвідку з виявлення нелегальних ігрових клубів влаштували представники громадської організації «Цивільний корпус «Азов Волині».
Голова громадської організації Андрій Д’яченко розповідає, що до активної фази перейшли наприкінці вересня цього року.
«Спочатку передувала попередня робота, своєрідна розвідка. Визначили, що у Луцьку є більше 20-ти таких нелегальних закладів. До нас досі звертаються люди і повідомляють ще про подібні заклади. Звичайно, що всі вони маскуються під якісь інтернет-клуби, під національні лотереї: вдень законні квитки продають, а вночі працюють як казино», – каже Андрій Д’яченко
У свою чергу, ще один керівник «Азову Волині» Олександр Дмитрук зауважує, що у Луцьку є два види ігрових закладів. В одних є вихід в інтернет, але паралельно встановлена програма для гри, в інших – це одне ігрове місце, яке складається із системного блоку, монітора, клавіатури і мишки.
На «системнику» встановлена лише одна ігрова програма. Коли вмикаєш комп’ютер, з’являється поле, куди потрібно ввести код. Код відвідувач отримує від адміністратора, попередньо сплативши йому гроші.
«В програмі є близько 14-15 ігор. В результаті на комп’ютері ти можеш лише грати, ти не можеш із неї навіть вийти. Інші роблять хитріше: ти вмикаєш комп і на екрані з’являється вікно: «Заклад не несе відповідальності за те, якими програмами користується відвідувач», – розповідає Олександр Дмитрук.
Дві третини від усіх таких закладів, за словами «азовців», складають ігрові клуби «В мережі». Припускають, що це не єдина сітка, яка має одного власника. Така організація більше схожа до якоїсь корпорації, де є кілька власників. Подібні заклади функціонують у різних регіонах України: в Чернігові, Черкасах, Рівному, Києві. У Луцьку їх помітили близько 15.
Саме тому активісти зосередилися на цій мережі закладів. Зокрема, вирішили завітати у два заклади, що знаходяться у 33-му мікрорайоні – на вулиці Кравчука, 17 та на Соборності, 42.
«Ми обрали таку тактику: спочатку заходимо в один заклад, фіксуємо із журналістами, активістами, юристами та правоохоронцями правопорушення, а потім йдемо в інший заклад… Як тільки ти переступаєш поріг такого закладу, то стає відразу зрозуміло, куди ти потрапив. Ззовні воно все так оформлено, як у казино: немає вікон, погане освітлення, накурено, безплатно роздають алкоголь тим, хто грає, в тому числі і неповнолітнім. Звісно, жодних ліцензій на продаж спиртних напоїв у них нема, мовляв, ми принесли з дому із собою і ділимося із друзями. Контингент таких клубів – чоловіки 25-35 років», – зазначає «азовець».
Вразило активістів і те, що у гральному закладі стояла коробка, куди збирали пластикові кришечки для потреб воїнів АТО. І це при тому, що одноденний дохід такого підпільного казино може покрити одну добу перебування військового підрозділу у зоні АТО.
Як і передбачали організатори «рейду», між власниками закладів існує налагоджена комунікація. Через кілька секунд після того, як активісти зайшли у приміщення на Соборності, на Кравчука, де також перебувала група «агентів» під прикриттям, адміністратори почали виганяти клієнтів на вулицю, а потім взагалі намагалися зачинитися із середини.
Взагалі, каже Андрій Дяченко, є два типи закриття активістами таких закладів – законний та «не дуже». Останній полягає у тому, що люди заходять у казино та просто псують, ламають ігрові автомати. Це відбувається часто, втім це неефективно.
«Ми вибрали законний: викликати правоохоронців, зафіксувати факт правопорушення, бо просто все знищити – безрезультатно. В таких закладах зазвичай стоїть найдешевша техніка. А за одну ігрову зміну власники отримують прибуток у сумі від 70-80 тисяч гривень. В день це півмільйона гривень. Тому швидко відновити зіпсоване для них – не проблема», – розповідає голова «Азову Волині».
За словами правоохоронців, з якими спілкувалися активісти, кінці можливих корупційних схем у цих гральних закладах варто шукати у столиці, адже це всеукраїнська мережа.
Опісля рейдів на сторінці Нацкорпусу.Волинь у Facebook з’явилася публікація про те, що лідер Азовського Руху Андрій Білецький подав запит до правоохоронних органів щодо ситуації по виявлених активістами Цивільного Корпусу АЗОВ Волинь нелегальних гральних закладах.
У відповіді працівники Луцького відділку поліції повідомили, що наразі відкрили кримінальне провадження щодо кількох гральних закладів у місті. Зокрема, у рамках розслідування кримінального провадження планують перевірити законні підстави діяльності закладів, де надають платні послуги доступу до мережі Інтернет.
ПРОБЛЕМА В ЗАКОНІ
Проблему підпільних гральних закладів, за словами Андрія Д'яченка, з точки зору існуючих законів, побороти важко. Фактично немає підстав притягувати до відповідальності працівників клубу, якщо вони самі не зізнаються. Відповідальність несе лише власник, встановити якого відразу неможливо.
«У нас склалася наступна ситуація: приїхали правоохоронці, абсолютно очевидно, що дівчата – працівниці закладу, але вони їм кажуть, що просто прийшли сюди кави попити… Ми здогадуємося, хто у нас в Луцьку займається таким бізнесом, але нікого без доказів не можемо звинувачувати, ви ж розумієте», – каже Андрій Д'яченко.
Очевидно, що реальні власники цієї схеми не реєструють бізнес на себе. Навіть якщо суд прийме рішення, що ігрові заклади є незаконними, майно (дешеві монітори) арештують та приймуть рішення закрити заклад.
За словами «азовців», власники на наступний день відновлять всю техніку, змінять назву фірми та продовжать свою незаконну діяльність.
Все ж, на волинських порушників таки відкривають кримінальні справи. У відповіді на інформаційний запит Район.Луцьк правоохоронці повідомили, що з 15 травня 2009 року працівники слідчих органів області зареєстрували 56 кримінальних проваджень щодо порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».
Крім того, до суду направили 14 кримінальних справ на 27 злочинів, у яких 22 особам оголосили про підозру. Кримінальна відповідальність за порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» передбачає штраф від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щоб дізнатися, чи притягли фігурантів справ до відповідальності, правоохоронці запропонували звернутися до суду.
У відповіді також зазначили, що після того, як активісти викрили два гральні заклади «В мережі», правоохоронці зареєстрували кримінальне провадження і наразі здійснюють слідчі дії.
ДИВЛЯЧИСЬ У МАЙБУТНЄ
Андрій Д’яченко розповідає, що за ствердженням дослідників теми, раніше 40% грального бізнесу належало «донецьким». Простіше кажучи, вони його «кришували». Зараз ситуація змінилася у зв’язку із останніми подіями у країні. Проте всі пам’ятають, як працівники СБУ виявили подібну підпільну мережу у Києві, яка фінансувала псевдореспубліки на сході України.
«Спілкувався із дільничними, сказали, що обома руками за ліквідацію цих казино. Адже це свого роду притони для різних соціальних маргіналів – наркоманів, алкоголіків. Там програються величезні гроші – від кількох сотень гривень до десятків тисяч. В результаті ці люди, щоб поправити власне фінансове становище, починають красти, вчиняти розбої та грабежі», – запевняє Андрій Д'яченко.
За словами правоохоронців, у разі закриття таких казино рівень квартирних крадіжок в районі впаде на 20-30%. Крім того, деякі аналітики вважають, що кожного року Україна втрачає 5-6 мільярдів гривень від діяльності нелегальних ігрових клубів. У 2009 році закрились 13 тисяч казино, до того в бюджет щороку надходило 16 мільярдів гривень.
«Ми хочемо своїми діями привернути увагу до наступних речей: нелегальний ігровий бізнес є, він нікуди не дівся. Ліквідувати його повністю не вдається – про це свідчить 7-річний досвід. Є багато законодавчих прогалин, які дозволяють цим казино функціонувати. Тому ми переконані, що цей бізнес варто легалізувати, щоб багатомільярдні потоки йшли не до невідомих кишень приватних осіб, а у державний бюджет», – вважає Андрій Д’яченко.
А поки владці думають, легалізувати чи продовжити заборону на гральний бізнес в Україні, мільярди гривень наповнюють щорічно кишені повелителів «одноруких бандитів», в той час, як тисячі українців можуть легко потрапити у павутину азартних ігрищ.
Джерело: Район.Луцьк
Автори: Ірина Новосад, Оксана Власюк
