Кількість інфікованих COVID-19 зростає щодня: випадки зараження зафіксовані вже у всіх областях України, хворіють і депутати, і лікарі, і прості селяни. Чи можна спрогнозувати подальше розгортання пандемії в Україні? І коли слід очікувати на пік захворюваності? Попри на те, що багато політиків із впевненістю роблять власні прогнози, важко зрозуміти, на чому вони ґрунтують свої думки. Адже офіційні джерела в МОЗ такі прогнози не оприлюднювали, а експерти-вірусологи дуже обережні у своїх висновках. Тож команда аналітиків «СтопКору» провела власне дослідження.
Для початку ми спробували подивитися на країни, які раніше за Україну зіткнулися з епідеміями, і порівняти їхні моделі поширення коронавірусу з українською. Одразу зауважимо, що у досвіді кожної країни – надто багато факторів, які неможливо врахувати, тому ми не робимо жодних висновків, а просто наводимо діаграми реєстрації нових випадків та намагаємося співставити графіки з датою введення карантинних заходів у різних країнах. Наш огляд ґрунтується на даних, що містяться у Вікіпедії станом на середину неділі, 29 березня.
Китай
Перший випадок зараження був діагностований у Китаї ще у листопаді 2019 року. Хвороба ширилася безперешкодно протягом грудня 2019 та січня 2020 на тлі стурбованості китайських медиків та спростування органів влади можливості передачі інфекції від людини до людини.
Китай спізнився із оголошенням карантинних заходів, запровадивши їх лише 22 січня і поступово посилюючи їх згодом. На графіку бачимо, що ефект від суворих протиепідемічних заходів можна спостерігати приблизно за два тижні від початку карантину. Кількість хворих стала зменшуватися після 5 лютого. Ще раз наголошуємо, що ми не робимо з цього висновків, а лише констатуємо факт.
До того ж, ми не можемо пояснити аномальний спалах у реєстрації нових випадків захворювання на коронавірусну інфекцію 13-14 лютого. Одне з можливих пояснень: у країні з’явився ще один великий епіцентр поширення інфекції, в якому провели масове тестування населення. Але в досвіді Китаю нас цікавить передусім проміжок між запровадженням карантинних заходів і початком спаду захворюваності – два тижні.
Далі подивимося, що відбувається у країнах Європи.
Італія
Італія так само запровадила карантинні заходи із суттєвим запізненням – 8 березня, згодом поступово посилюючи ці заходи. Епідемія в Італії розпочалась на півночі країни в провінції Ломбардія. Так само бачимо обнадійливий тренд спаду захворюваності за два тижні. Після цього знову спостерігаємо зростання захворюваності після 26 березня одночасно з повідомленнями з Італії про нове вогнище і новий спалах на півдні країни.
Іспанія
11 березня іспанська влада закрила дитсадки, школи та університети. За два дні, 13 березня в країні запровадили надзвичайний стан. 15 березня Іспанія запроваджує карантин на всій території. Перші ознаки зниження захворюваності бачимо приблизно за два тижні. В Іспанії ― найбільша захворюваність у Мадриді, вона зменшується у напрямку периферії.
Франція
У Франції карантин запровадили 16 березня. За два тижні по тому спостерігаємо найвищу захворюваність. Чи буде далі зберігатися зростання або ж почнеться спад? Зачекаймо і побачимо вже за два-три дні. Наразі – жодних висновків.
Маємо додати, що масовий спалах пандемії у Франції розпочався на сході країни – у Лотарінгії, але зараз французькі медіа повідомляють про появу другого центру – в Парижі та у наближених до столиці регіонах. Тому варто очікувати, що зниження захворюваності у найближчі дні ми не побачимо.
Німеччина
Німецька влада зволікала із запровадженням карантину. Важко навіть визначити точну дату його початку, оскільки заходи запроваджувались у різних землях у різний час та у різному обсязі. Захворюваність поширюється країною дифузно, і не можна визначити найзначніші центри інфекції. Наразі бачимо стійку тенденцію до зростання захворюваності.
Велика Британія
На початку пандемії Велика Британія намагалася дотримуватися підходу, який можна умовно назвати «створенням колективного імунітету», що не передбачає суворих протиепідемічних заходів. Але згодом, коли епідемія почала стрімко ширитися і стала неконтрольованою, уряд Британії переглянув стратегію і запровадив карантин з 24 березня. Наразі бачимо зростання кількості нових хворих на коронавірус.
А тепер звернімо увагу, що відбувається в Україні.
Україна
Докорінна відмінність ситуації в Україні полягає у тому, що країна запровадила карантинні заходи ще до масового спалаху захворюваності, коли випадки були поодинокі. Україна у цьому не є унікальною. Так само зробили східноєвропейські країни, зокрема й наші найближчі сусіди – Польща і Чехія.
Інша відмінність – в Україні наразі можна спостерігати 2 або 3 центри поширення інфекції, які спалахнули майже одночасно – центральний, західний і, можливо, південно-східний, як проілюстровано на мапі. Оскільки на початку розгортання епідемічного процесу ми маємо порівняно неповні статистичні дані, все може дуже швидко змінитися. Повної статистики ще немає, тому відстеження тенденцій – ненадійне.
Натомість безсумнівно, що невдовзі ми побачимо ці великі цифри. По-перше, через те, що характер зростання захворюваності на певних проміжках наближається до експонентного, як це можна побачити на діаграмі нижче. Це ― загрозлива ознака.
По-друге, в Україну продовжують масово повертатися заробітчани з Європи. Яка частка з них інфікована коронавірусом, зараз важко оцінити. У найліпшому випадку вони збільшать статистику хворих за рахунок себе самих, у найгіршому – інфікують інших і запустять нові ланцюжки контактного зараження.
Які висновки можемо зробити?
Будьмо дуже обережні, пам’ятаймо, що нам поки невідомі всі фактори. Застерігаємо, що це лише наші суб’єктивні спостереження.
Ми побачили обнадійливе явище: коли уряд країни запроваджує ефективні карантинні заходи, то перші позитивні результати (коли минає пік захворюваності) можна побачити не раніше за два тижні.
Але багато країн не впорались із контролем за інфекцією, і зростання в них продовжилося. Коли можна буде послабити карантинні заходи – це питання залишається відкритим. Наразі лише Китай наважився на послаблення карантину, і пройшло ще замало часу, аби робити обґрунтовані висновки.
Якщо ми сподіваємося побачити позитивний тренд у рівні захворюваності в Україні за два тижні, необхідно щонайменше впроваджувати суворі обмежувальні заходи по всій країні, оскільки випадки захворювання реєструються повсюди. Окрім того, в Україні не можна передбачити стан здоров’я заробітчан, які повертаються.
Тож політики можуть обіцяти все, що завгодно, але зрештою, як і коли мине пік коронавірусної епідемії в Україні, залежатиме від чіткості в організації карантинну та ефективності дій уряду й місцевої влади.
